Таємниці Буська: домініканці та фабрика.

Раніше згадуваний В. Войнаровський у своїй книзі С. 125 подає креслення і малюнки європейських чинбарень де обробляли шкіри. Чинбарні були видовжені в плані, бо там було багато чанів у яких вимочувалися шкіри. Ще цитата із книги І. Савчина С.60 із опису того, що залишилося після Фабрики: " Соснові чи дубові стелі (суфіти) в приміщені не білились. З тильного боку до цього будинку прилягала так звана "офіцина". Стелі не білились, тому що коли працювала чинбарня у приміщеннях була велика волога , а "офіцина" - так колись звався офіс ! 
Отож найбільш ймовірно, що господарська прибудова зліва від палацу була чинбарнею. Тут ще з опису згадується три муровані комини - тобто були печі, які обігрівали приміщення і напевно нагрівали різноманітні водні розчини для вичинки шкір...
Як пише В. Войнаровський С.34 найкраща шкіра виходить з худоби з осіннього забою, а для  вичинки 100 кг шкір потрібно 500 кг дробленої дубової кори. Багато  товарного лісу, зокрема дуба  Західним Бугом сплавляли до міста Гданська у ті часи - тобто кори дубової було де взяти. А ще для вичинки шкір  С.6 потрібні: гашене вапно, зола, деревне вугілля, дьоготь,  кістковий мозок, жир, сало, клей  кістяний з рогів, копит, лій. Потрібні і самі шкури, які звозили до Буська, очевидно з цілого регіону !?
Прешель був членом масонської ложі і мав добрі зв*язки з Віднем, а звітам отримував військові кредити для  розвитку і існування Фабрики. Очевидно, що опис фабрики, що і як вона тоді працювала можна знайти в архівах Відня ?..
В майбутньому великому Краєзнавчому музеї Буська варто на макетах, кресленнях, копіях відтворити Фабрику шкір, описи технологій виготовлення різних шкір. Виставити тодішнє і теперішнє взуття військових та інші шкіряні військові вироби.
Вапно, очевидно привозили з Гологір, Вороняк , можливо навіть човнами  ?..
Так, як Фабрика шкір не належала цілком Прешелю, то він на камінній брамі нічого не залишив, не написав !? Цілковито володіючи ще Буською папірнею, він ставив на папері свої водяні знаки  (ініціали) - "FP  BUCKS " (1784 р.)   - О.Я. Мацюк "Папір та філіграні на українських землях..." Київ 1974, С. 84.
Можливо такі камінні брами, як у Буську в каменоломнях випускались серійно, іще можливо десь подібні є ?! Якщо так, то ми маємо у Буську кам*яну браму кінця 18 ст. і тогочасну будівлю чинбарні  (Фабрики шкір), а це очевидно змінює характеристику цих пам*яток історії та архітектури, і на них потрібно після вивчення  істориками чіпляти чавунні охоронні таблиці ...
Мечислава С. 32 пише, що буські домініканці належали до "руської провінції". Тобто це був руський (український) монаший орден !? "Руські домінікани " з*явились напочатку 17 ст. і утворили свої осередки у Львові, Перемишлі, Белзі, Мостиську, Самборі, Луцьку, Коломиї, Володимирі, Червонограді, Теребовлі, Грубешеві, Кам*янець-Подільську, Любліні, Смотричі, Києві та інших містах" - "Українська поезія 17 ст." Київ 1988, С. 18,19 ( із вступної статті Василя Яременка) !
Можливо тим і пояснюється "плутанина" із розміщенням домініканського монастиря у Буську ? Відомо, що велику увагу домініканці приділяли освіті.
Буські домініканці мали свою бібліотеку і напевно  у Буську ще  й тримали школу ??. При закритті монастиря частину бібліотеки було вивезено до Львова, до Академічної бібліотеки (Мечислава С. 38), а решта у Буську пропала у пожежах .
Можливо у львівських бібліотеках зберігся каталог чи книжки, які тоді з Буська попали до Львова ?? Для історії Буська і буських домінікан це буде цікаво !?
Львівська газета "Високий замок" за 21-27 січня 2016 року у статті "Туристичний рекорд на зимові свята" Марії Доротич С. 11 пише, що Львів цього разу відвідало 500 тисяч гостей, а минулого року їх було 350 тисяч. Гості були із всієї України, а ще з Польщі, Німеччини, Білорусі, Туреччини, Азейбарджану, Молдови, США, Канади, Італії ..
Кажуть, що по сучасній дорозі з Буська до Львова можна доїхати за 40 хв. часу. Цілком очевидно, що Львів свій туристичний потенціал буде тільки нарощувати і Буськ міг би запропонувати свої в першу чергу готельні послуги ...
А в палацовому комплексі графів Баденів можна було би організувати кілька музеїв: Паперу, Шкіри, Археологічний, Видатних і відомих людей Бузеччини, Філіал Національного Музею ім. А. Шептицького, що у Львові...
Сюди би могли приїздити на шкільних автобусах учні цілими класами, групи студентів, курсантів, які би цілий навчальний день присвятили би ознайомленню з цими музеями... можливо реформи Міністерства Освіти України до цього приведуть - такий ось своєрідний Навчально-музейний комплекс...