пʼятниця, 22 січня 2016 р.

Таємниці Буська: домініканці та фабрика - 1.

Тільки сьогоднішніми днями вдалося розв*язати велику проблему з історії містобудування міста Буська !
У 1786 році у Буську  був закритий австрійською владою домініканський кляштор з костелом, а на його місці збудовано фабрику, яка виготовляла шкіри  на взуття для австрійської армії. Проблема полягає в тому, що сучасні дослідники історії Буська не знають де точно був той домініканський монастир !?
Вирішити цю проблему допомогла мені Австрійська кадастрова карта Буська за 1845 рік, копію якої зробив буський краєзнавець Михайло Зозуля у Львові, а ще його книга "Історія  Буська в дослідженнях польських авторів" Буськ 2011 р., а також книга львівського історика-археолога Віктора Войнаровського "Добринівці 1. чинбарський комплекс черняхівської культури на Буковині" Львів 2013, видана Інститутом українознавства ім. І. Крип*якевича НАН України.
Перший історик Буська Антоній Шнайдер ( книга Зозулі) писав, що домініканський костел був збудований у Буську 1608 року  князем Юрієм Вишневецьким, київський каштелян - С.18. На С.19 пишеться, що він був на Новому  місті (нині гімназія) ... окремо окопаний домініканський монастир з млином над Бугом. Але тут у Новому місті вже був парафіяльний костел Діви Марії ?? Далі Шнайдер пише С.38 , що цей домініканський монастир був  у так званому Середньому місті ??
Польська дослідниця історії Буська (чиї батьки були родом  з Буської землі) Мечислава Троян-Кшинова у 2005 році в Рацібужі (Польща) випустила книгу  "Буськ" пол. мовою, у якій на своїх схематичних картах Буська - позначає домініканський монастир фактично за межами Буська при дорозі на Красне ?!
Мечислава С.96 повідомляє, що на Новому місті у 1856 році була продана маєтність домініканського монастиря !? Цілком очевидно, (тепер), що це не був сам монастир, а тільки маєток, який належавав  монастирю ! І все це переплутало ! На Новому місці невідомий млин . Млин, який молов дубову кору для фабрики був  у Середньому місті на протоці Західного Бугу !
В першій половині 20 ст. тут була збудована одна з найбільших в Україні гідроелектростанція, будівля якої збереглася до сьогодні . Щоби  піднімати рівень води у Бузі, недалеко мосту, що біля нинішнього супермаркету "Рукавичка" був шлюз, залишки якого навіть мені довелося бачити у свої шкільні роки ...
На кадастровій карті 1845 року все це добре видно і видно, що до цієї протоки примикають три великі будівлі, серед яких і був млин.
Років 10 тому назад біля редакції районки до каналізаційного колодязя прокопали рів для підводу якоїсь труби. Цей рів проходив через кам*яний мур на глибині одного метра і мав він трапецевидну форму, висота муру була близько одного метра... Тоді подумалося, що це був якийсь мур, що творив річкову пристань, адже зовсім близько       був тут рукав Бугу !? Тепер зрозуміло, що це був фундамент одного із трьох спарених будинків, що зображені на кадастровій карті, а ще є їх опис за 1832 рік.
Мечислава для опису Фабрики шкір С.59 скористалася книгою іншого дослідника історії Буська - Івана Савчина "Буськ у вирі століть" Львів 1996, С. 60, де він згадує інвертарний опис Фабрики  за 1832 рік. Фабрика перестала працювати у 1817 році у зв*язку із смертю його власника Прешеля. У цьому описі згадується "Парадна брама" при в*їзді на територію Фабрики ?!
В Буську і зараз є велична брама складена з камінних оброблених блоків, за якою видно палац графської родини Баденів. Вверху на самій брамі видно картуш (щит геральдичний), але на ньому немає ніякого зображення графських гербів: ні Баденів, ні його попередника Мієра, ні ініціалів Яна Фредеріка Прешеля (власника фабрики) ???
Якщо стояти лицем до тієї брами, то по ліву руку буде довга будівля, яка тягнеться до самого палацу. На кадастровій карті цю довгу будівлю    намальовано, а палац там зображено значно меншим ніж він є сьогодні !? Отож нинішній палац Баденів не був збудований у 1810 році, як пишеться повсюдно, а значно пізніше!...


3 коментарі:

  1. Поважаний Авторе, Ви приводите чимало різноманітних, хоч і цікавих, але розрізненних відомостей, які з погляду пересічного читача, не зовсім розкривають загальної картини тодішньої частини Буської історії, а головне - неясно, що саме треба об'єднати і що саме треба довести цим з'єднанням окремих часток. Інакше кажучи, не слід виносити вирок задовго до закінчення слідства ! А в чому всежтаки була чи є проблема, так і залишилось поза зоною розуміння !

    ВідповістиВидалити
  2. Пане Тарасе, вибачте за турбування, але скористуюсь нагодою повторного розміщення в мережі цієї статті ! Ви в свій час пропустили і залишили поза увагою мій попередній коментар, адже відповідь на нього прояснила би чимало питань - можливо, хоч тепер Ви розкриєте "зону розуміння" для мене і для пересічного читача ???
    Було б добре, якби ця зона доповнилася фотографіями і картами-схемами.

    ВідповістиВидалити