Скіфські боги: тлумачення імен.

Кількохстолітня проблема походження кочових скіфів нарешті у суботу 11 жовтня 2014 року знайшла своє вирішення !
У світовій науці зараз панує і панувала думка, що кочові скіфи були іраномовним народом за походженням.
Такий висновок було зроблено із розповідів Геродота про скіфів: родоначальники скіфських племен (Геродот 4,5): Ліпоксай, Арпоксай і Колаксай - мають іранамовне закінчення "ксай". Це нібито підтверджується ще подальшою розповіддю Геродота 4,11 проте, що  раніше скіфи проживали в Азії.
Лінгвіністи і зокрема В.І.Абаєв навіть знайшли тому докази, що нинішні осетини на Кавказі - це є залишки давніх скіфів ?!
Але кожен історичний народ має свій світогляд і зокрема свою міфологію і богів називає тією мовою, якою він говорить ! Є імена скіфських, і осетинських і іранських богів - але нічого спільного між ними немає й близько !??
Сучасна археологія не підтверджує, що якась група населення із Азії прийшла у наше Причорномор*я. Масово азійських речей тогочасних у нас не знайдено !
Опис Скіфського пантеону богів Геродот подає на 4,59, але, що цікаво в цьому описі український перекладач А.О.Білецький чомусь пропустив скіфського бога Геракла, що це не технічна помилка - про нього немає згадки і у показчиках книги?
В перекладах Т.Коструби і Г.А.Стратановського Геракл, як скіфський бог є ! Цікаво, коли Геродот описує скіфських богів і їх грецьких відповідників - скіфського вмені Арея він не подає, як і Геракла ??
Міфологи відзначають, що грецький бог війни Арес має фракійське походження! А Стефан Візантійський відзначав, що "скіфи - фракійське племя" !? Тобто з нього виходить, що у скіфів, фракійців та еллінів бог війни мав одне й теж ім*я !!!
Традиційно у давньому світі війни починалися ранньою весною, у римлян в березні, який вони низивали в честь свого бога війни Марсом  (марець). В українській мові "ярий" має такі значення: весняний, молодий, повний сил. Тобто "залишки" скіфського бога Ареса-Ярого у нашій культурі є вагомими: ярець, ярина, яриця, ярість, ярка, яркий, яркість (чоловіче сім*я) та інші...Тобто ім*я скіфського бога війни - Ареса має зокрема українсько-європейську основу . І лише у вище згадану суботу автор (Т.Д.) подумав, що й іншу скіфські боги мають мати цю ж саму природу, що й Арес!
Укладачі німецького Словника античності під керівництвом Йоханеса Ірмшера пишуть, що фракійська мова належить до індоєвропейської мовної сім*ї, але так як текстів цією мовою немає, то вона невідома. Відомий ще такий етнонім, як кельто-скіфи.
Пантеон богів царських скіфів складався із 7 богів і плюс ще одного бога Тагімасада (Посейдона). Семибожий пантеон розкладається, "як куб": У центрі богиня домашнього вогнища - Табіті. Основна функція домашнього вогнища було приготовання на ньому їжі. Дивимось у найбільш консервативну європейську англійську мову: tab - вішалка, петелька. Коли у людей не було  ще ніякої посуди, то тіло впольованої великої тварини на вертелі "підвішували" над вогнем. Далі появилося слово "table" - ось його значення:1. стіл, 2. харчування, 3.їжа,4. співтрапезники, 5. таблиця, 6. список. Список, очевидно, потрібно було складати коли появилось чимало царських нахлібників :))
Ось українська мова: табівка - шкіряна сумка, яку носили на ремені через плече. В мезолітню епоху мисливець за великим звіром міг гнатись кілька діб, маючи у своїй сумці їстівні припаси, ніж, різні  запасні стрілки і т.п. Коли звір був здобутий, то до місця вполювання   прибувала вся сім*я мисливця і ставали вони тут Табором, ставили хату (чум) і стояли тут поки не з*їдали все м*ясо. Частину м*яса заготовляли і зберігали у Табакерках. Ще у ці часи на човнах ловили рибу, тоді човном рухали  вперед і назад (тобто Табанили).
Верховний бог скіфів звався - Папай. У російській мові папа - це батько ! Пару йому складає богиня землі Апі. У єгипетській міфології був бог родючості, який звався - Апіс (бик). Земля породжує і плоди і всілякого звіра. Як колись люди полювали на звірів? Звірі, особливо молоді, шкірили зуби, ричали, кричали, як могли, відкривали рота, як тільки на них накидались чи скакали удачно - "АП" і вони всі закривали собі рота!
Скіфський Геракл займав північну сторону світу, саме там світ крутився довкола Полярної зірки, крутилось Сім зірок Великої Ведмедиці і це була Божа сторона! Геракл справді герой із дванадцяти античних подвигів він полює на :лева, гідру, лань, кабана, бика, диких кобилиць, краде корів, дістає золоті яблука. Бачимо, як мініум 8 його подвигів пов*язано із мисливством. Геракл  - це давній бог  полювання.
Південну сторону світу займав молодший бог війни - Арес, адже на півдні весна скоріше приходить, а значить і війна.
Гойтосір - це схід. Конями і зараз керують так: гейта (направо) і вісьта (наліво). Якщо стати лицем до божої північної сторони Світу , то по-праву руку буде у нас сір (сер) Пан Правобічний - Сонце! На заході (вест-вісьта) його чекала Аргімпаса. На заході і Сонце вмирає (ховається). Чим давніше слово, тим більше воно має значень: англійське слово "pass" має аж 9 значень, а останнє - смерть ! Аргентум - срібло - метал білого кольору, такий колір лиця і у мерців, і у Місяцеликих, як називають східні поети  своїх закоханих! Ще є слова анг. "argil" - гончарна біла глина, і  "ardent" - гарячий, палкий, пристрасний, палаючий і все це слова про любов.
Однією із функцій Посейдона - була опіка над джерелами у яких "кипить" вода. Тагімасад - скіфський Посейдон. В українській мові є слово таганок - залізна підставка з ножками  на яку ставили посуд і варять їду. Таганувати - зупинятись у степу, щоби приготувати їжу, а ще є горщик із широким верхом - теганька. Масса - у значенні багато. "Багато "кип*ячої "  води " - така назва грізного, штормового моря чи бурхливої ріки - Тагімасад .
Ось так коротко про значення Скіфських богів в перекладі на європейські мови. Подальші мовознавічі і культорологічні пошуки  можуть дати цікаві і несподівані відкриття на ниві європейського культурного простору...