Аланія часів Павла Орозія.

Павло Орозій в "Історія проти язичників" (413-417 рр.)  описуючи тодішню Європу кн.1,2,53 пише зокрема таке:"... із сходу лежить Аланія, в центрі Дакія, де також Готія, а дальше Германія".
За Йорданом Скіфія починається від "народження річки Істр", тут вона межує з  Германією.
Підтвердження цьому ми знаходимо у Страбона кн.7,31 :"... південна частина Германії по цю сторону ріки Альбіс зайнята свевами, потім же зразу ж йдуть землі гетів, спочатку вузька смужка вздовж Істра, верня границя - вздовж передгір*їв Герцинського лісу..." Самі ж німецькі історики вважають, що Герцинський гірський ліс тягнувся від Рейну до Карпат.
Отож тодішня Готія знаходилася на землях Чехословаччини і південної частини Німеччини, а Дакія - це  в більшості землі нинішньої Румунії. Хоч перекладач на російську і коментатор В.М.Тюлєнєв (2009р.) П.Орозія вважає, що Орозій тут  мав на увазі, що Готія і Дакія  - це було одне й теж!?
А так бачимо, що Аланія займала землі від Дону до Карпат - тобто усі нинішні українські землі.
Відомо, що гуни у 377 році завоювали Панонію і очевидно чекали, що буде організовано похід усіх скіфських народів проти Риму. Але цього не сталось, а Аланія стала володіти всіма землями у Північному Причорномор*ї.Очевидно, що це було не зовсім законно, бо коли 427 році гунів римляни вигнали з Панонії, то очевидно, що гуни повернулися на свої колишні землі (українські) і вигнали зовсім аланів. Вже потім відомо, що аланський цар Сангібан воював проти Атіли.
З цього всього можна зробити висновок: що приблизно з 377 по 427 роки українські землі були під верховною владою аланів (давнього скіфського племені) і називались - Аланією!
Ось і відкрилась ще одна невідома сторінка української Історії !!

Де був закутий Прометей ?

Здається, що всі довідники на це питання відповідають, що Прометей був закутий у горах Кавказу?? Аж ось до рук мені нарешті потрапила трагедія Есхіла "Прометей закутий", яка починається ось такими рядками:
"От і прийшли ми аж на самий край землі
В безлюдну далеч Скіфії пустельної".
Скіфський Кавказ ніколи не був, а ні пустельним, а ні безлюдним і він не є "краєм землі"!? Коли до Прометея наближається Хор Океанід (дочок Океана) він запитує: "Хто до скель цих на край світу прийшов?" Отож бачимо, що Прометей таки є закутим на краю світу. За тодішніми уявленнями еллінів відомі материки-землі: Європу, Африку і Азію з усіх боків оточував Океан і де він котив свої хвилі - то там і був "край землі".
Автору (Т.Д.)  раніше вдалося вирахувати, знайти цей "край землі", який відвідували предки індоєвропейців і які на основі цього створили так званий  "північний цикл" своєї міфології. Добирались вони до того краю землі річковою системою Обі, яка впадає в Льодовитий (Скіфський) океан - "Українські реалії Індоєвропейської проблеми" стаття із збірника "Скіфська спадщина"  Львів, Сполом 2007р. СС.30-38. Паралельно Обі тягнуться на північ і невисокі Уральські гори, які і закінчуються на березі Льодовитого океану - ось тут і був закутий Прометей!! Цей край і зараз є пустельний і безлюдний!
Клавдій Птолемей описуючи "Азіатську Сарматію" подає важливі її точки: ріки Ра (Волги) - точку з,єдняння двох її річок, які починаються з Гіперборейських гір (Уральських) - це нині злиття Волги і її притоки Ками. Східного витоку Ра тоді не вдалося мені знайти.
На Уралі є  єдина річка Чусова, яка перетинає його хребет і є притокою Ками. Саме Чусовою Єрмак на човнах  через Урал перебрався у водну систему Обі для завоювання Сибіру. До побудови залізниць увесь метал добутий на уральських заводах сплавляли Чусовою і далі у центр Росії. Отож дослідницькі загони давніх наших предків річковим шляхом (найбільш безпечним)  з Чорного моря попадали в Дон, звідси у Волгу-Каму-Чусову і річкову систему Обі і на півняч. Уральські гори були і є багатими на різноманітні коштовні камені, мідні і золоті родовища. Недаром Прометей говорить до Іо - згадує арімаспів, які живуть "вздовж берегів Плутона злотохвильного".
За картою К.Птолемея відстань між злиттям Волги і Ками до волоку ріки Чусової становить  80 км, а насправді є 720 км напряму. Тобто відстань зменшина рівно в 9 разів, а це підтверджує, що цей водний шлях був відомий і давнім римлянам і вони його проміряли.
"Верни до мене, пам*яте моя,
нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною журбою".
4 вересня 1985 року на річці Чусовій Зевсова несправедлива радянська влада вбиває українського Прометея - Василя Стуса! За українським повір*ям шкаралупи з писанок, крашанок і яєць, які пішли на паску треба кинути у річку, щоб вони допливли через три тижні до рахманів - жителів міфічного краю, тихих, сумирних, правовірних християн і тоді  вони взнають, що в Україні був Великдень. Іранська міфологія розказує про священні гори, які знаходяться десь далеко на півночі і там починається ріка Раха... Згадаємо, ще річку Ра (Волгу).
Давній античний театральний сюжет воплотився у життя, навіть у географічних деталях нашої епохи.

День міста Буська.

У неділю 22 вересня 2013 року моє рідне місто (містечко) Бужеськ (нині Буськ Львівської області) святкуватиме День міста!!
Громадська організація "Товариство Бужани" у флігелі колишнього палацу графів Баденів робитиме виставку врятованих давніх речей, документів, фотографій з історії рідного краю!
Я там мав би представляти свій краєзнавчий доробок, але не все так просто, тому я вирішив коротко подати його у своєму блозі. Майже всі мої книги, брошури можна знайти в бібліотеках: Буській районній, Львівських: Стефаника, університетській, обласній науковій. Також в університетських бібліотеках Чернівців, Харкова і Одеси, а ще в Парламентській біб. у Києві і там же і біб. Вернадського. :
1. Тисовецькі старожитності. Чернівці, Оріяна-сервіс 2002 р. 38с.
2.Походження слова "Україна" та інших назв нашої землі. м.Буськ редакція райгазети, 2006 р. 23с.
3.Велика брехня. м.Буськ 2006р. 16с.
4. Буська мідна пластина "пори року". Львів, Сполом 2007р. 32с.
5. Скіфська спадщина. Львів, Сполом 2007р. 52с.
6.Давній Буськ, як важливий річковий порт. Львів, Сполом 2008р. 36с.
7."Географія" Клавдія Птолемея: карта України. Львів, Сполом 2009р. 68с.
8. Правдива Скіфія. Львів, Сполом 2009р. 40с.
9.Ксаверій, Львів  2009р. 16с. (6 художніх новел, упорядник).
10. Походження Русі. Львів, Сполом 2009р. 16с.
11.Визначення топонімів Азіатської Сарматії, Колхіди, Іберії, Албанії та інших античних топонімів за "Географією2 Клавдія Птолемея. Львів, Сполом 2010р. 44с.
12.Фальсифікація Скіфської історії Геродотом. Львів, Сполом 2011р. 20с.
13.Рипейські гори. Львів, Сполом 2012р. 20с.
.... Непогано тепер Буськ представлений у вікіпедії, а ще Товариство "Бужани" має свій цікавий сайт.
Бужеськ тричі столичне місто: перший раз, як столиця племені Бужан, а в друге (1100р.) столиця Бужського давньоруського князівства, і третя, як столиця величезної, непізнаної, неописаної і недослідженої Історії, як писемної так і археологічної!!!
Завітайте у Бужеськ (Буськ) - Історія тут також творилася!!!

Гіпотези про походження слова "Україна":

1.Кінець 18 ст.- початок 19 ст. "Історія Русів" автор цього твору заперечує саме слово "Україна".Як якась "нова земля над Дніпром".
2.1837р. Надєждін М. говорить про Дунайську, Дніпровську і Полабську Украйну і пруський Уккермак.  Можливо м. Москва.
3.1853р. О.Чертков йдеться про "укрів". Санкт-Петербург.

4.1877р. А.Великанов . .із санскритського "укхраіїна"  - горб , земляной бугор - рубіж. м.Одеса.
5.1891р. О.Потебня - всяка  крайня від чогось земля - називалася Україною.
6.1913р. М.Грушевський - " в значінню погранича". м.Київ
7.1923р. С.Рудницький -"межова земля, пограниччя". м.Відень
8.1936р. С.Шелухін -  старословянське слово - КРАЙ, одруб, украяний... м. Прага
9. 1963р. І.Лисяк-Рудницький  погранична смуга . Західна Європа.
10. 1972р. Н.Полонська-Василенко -  вживши назви Україна в 1187 р. .. Зах. Європа.
11. 1978р. О.Стрижак -  анти -- кінець, край . м. Київ
12.1988р. О.Субтельний -  Слово Україна - з*являється вперше 1187 році. Канада.
13.1991р. В.Шевчук - Україна ... та й назва "анти" в перекладі з санскриту - люди, що живуть у краю, українці. м.Київ
14.1991р. Б.Чепурко - укри-краяни- українці -"КР" - крапля космічної речовини, пуповина, крапка, початок, центр... м.Львів.
15.1991р. В.Скляренко -прасловянський іменник "край" ...Україна вже існувала в 1187 році. м.Київ.
16.1991р. Б.Яценко - уктріани-украіни-украни...
17.1992р. Е.В.Ігнатович - поєднання  етноніма - "уті" та слова "країна" м.Київ
18.1992р. М.О.Чмихов -закон-край-україна - Україна з 1187 року. м.Київ
19.1993р. М.Брайчевський - від апелятивного терміна "країна" - 1187 р. як Україна. м.Київ
20.1995р. П.П.Толочко - 1213р. згадка про Україну.. м.Київ
21. 1996р.В.Петегирич - пограничні землі - Україна з 1187 р. м.Львів
22.1996р. Ю.Канигін -  окраина Польского королевства .. м.Київ
23. 1998р.В.Баран - анти - крайні окраїнні .. М.Київ
24.2003р.С.Наливайко - кравенці-українці з Велесової книги. м.Чернівці
25.2004р. М.Зубков - внутрішня країна... Україна з 1187 р. м.Харків
26.2005р. СПлачинда - укри-гукри - дужі - країна дужин - Україна.
26. 2006р. Т.Дишкант "Походження слова України" м.Буськ - всі гіпотези скорочено взяті з цієї брошури.---Власної назви Україна у 1187 році  - не існувало !

Йдемо чи повертаємось у Європу ?!

Сьогоднішній вислів, думка - "ми йдемо у Європу" лякає мене і очевидно багатьох українців отим закликом "йти": це значить  кинути все і йти кудись ? Український світогляд (менталітет) закоріненний у свою землеробську землю і заклик "йти"  всім суспільством "кудись", як мініум викликає внутрішнє занепокоїння, хай навіть невелике, але воно є, воно присутнє.
Хоча насправді ми нікуди не йдемо, а тільки хочемо європейські закони "українізувати", щоби жити не гірше Європи чи де-інде. З цього випливає, що владно-наукові кола нашої держави мають боротись із нашим прихованим занепокоїнням.
Давньогрецький історик Геродот, описуючи Скіфію, яка акурат займала землі нинішньої України, її границю на сході вказує річку Дон-Танаїс (кн.4,45). Отож береги цієї річки були границею між тодішньою Європою і Азією. Яскравий приклад: Скіфський царевич Анахарсіс входив у сімку мудреців Еллади, а без нього європейський фундамент цінностей буде із великою тріщиною! Ось, що про нього пише А.С.Русяєва "Славетний мудрець-скіф Анахарсіс" Київ "Наукова думка" 2001,С.6 : "Близько семидесяти античних і ранньосередньовічних авторів у тому числі такі знаменитості, як "батько історії" Геродот, філософи Платон і Арістотель, географ Страбон, при нагоді наводили сентенції Анахарсіса, розповідали про нього або згадували його ім*я. Анахарсіса як літературного героя почали вивчати в школах Еллади після того, як уже через кілька століть хтось із поетів склав про нього вірші.".
Початки Скіфії науковці датують 7 століттям до н.е. Через кілька сотень років Скіфія стала називатись "Європейською Сарматією" за Клавдієм Птолемеєм, але східна границя між тодішньою Європою і Азією й далі проходила рікою - Дон!
До середини 17 ст. до приєднання українських земель до Московії - наші землі були частиною Європи. Тодішні європейські університети були відкриті для нашої молоді, а нашим купцям непотрібно було через Архангельськ чи Санкт-Петербург їхати у Європу.
Ми були у Європі багато сотень років і зараз туди ми тільки ПОВЕРТАЄМОСЬ!!!
І в напівосвітлених підворітнях нас не потрібно шукати-чекати: адрес і місцепроживання ми не змінюємо - Україна!
І нашим сусідам нема чого боятися, як і лякати нас незаробленими у них грошима...

Гончарний круг та слов*яни.

У ранніх слов*ян 5-7 ст., як відомо гончарний круг не використовувався, тоді як у їх попередників - черняхівській культурі він був. Виникає просте запитання: Чому так сталось? Частину відповіді ми можемо знайти у Прокопія Кесарійського "Війна з готами" кн. 8 гл. 19-19. ці події відносяться до 553 року.
Гепіди запросили для боротьби із лангобардами, яких підтримувала Римська імперія гунів-кутригурів - 12 тисяч чоловік, які проживали в нинішньому українському Приазов*ї. Так як час мирного договору між гепідами і лангобардами ще не закінчився - то гепіди через свою територію кутригурів переправили через Дунай на візантійські землі для грабунку. Візантійський імператор Юстініан підкупом гунів-утригурів, які проживали з кавказької сторони Азовського моря спонукав напасти їх на незахищені землі кутригурів, що і було зроблено. Як пише Прокопій "десятки тисяч" римлян, які були рабами в кутригурів безперешкодно втекли додому у Римську імперію (Візантію).
Очевидно, що ці "римські раби" були по всій території Черняхівської археологічної культури і ця держава  називалася у Йордана і Пріска "Скіфія" в дужках можна добавити (гунська). Якби справді гуни були із глибин Азії - то цілком очевидно, що і назву держави у Подніпров*ї вони би мали якусь зовсім інакшу?!
В цілому робимо висновок, що високотехнологічним виробництвом у гунській Скіфії (Черняхівська археологічна культура) широко займались полонені із римських (візантійських) провінцій. Після смерті Аттіли, почався занепад цієї Скіфії, який тривав, як бачимо 100 років. В цей час різні "гунські" народи, племена воювали між собою, воювали із сусідами варварами , а також Візантійською імперією.
В результаті чого слов*яни залишились одні, самі. І тут, очевидно, перед ними повстало питання: продовжувати гунно-скіфську політику чи зупинитись ??І слов*яни зупинились, щоби не пропасти у тьмі віків...