Гусарська балада. (до сторіччя закінчення Першої світової війни)

       Цієї пізньої осені 2018 року весь Світ святкує 100-річчя закінчення Першої світової війни у якій брали участь 48 держав із 59 тоді наявних.
       У лавах тодішньої російської армії було 4 млн. українців, а у цісарській - більше 300 тисяч -  "Історія України" Львів  1996, С. 213.
     Національна Академія Наук України для Президента України, Кабінету Міністрів України,  Верховної Ради Укарїни в лиці академічних істориків мала би написати Комюніке про результати цієї війни для українських земель і тодішнього населення, і розповсюдити його по всьому Світу !
      Це і зараз не пізно зробити, адже закінчення цієї війни є досить ювілейне...
                Хочу коротко розповісти про свого діда Дишканта Андрія Мартиновича, який народився на Сокальщині, здається у селі Мошків (нині Гута) 19 серпня 1894 році, а помер 1 квітня 1982 року у селі Яблунівка Буського району Львівської області і похований на яблунівському цвинтарі.
       Одного разу моя тітка  Євгенія (дочка мого діда Андрія) коротко (що знала ?) розповіла мені один випадок із воєнної історії Андрія Дишканта:
       " Дідо служив в гусарах, в артилерії на Італійському фронті. Вході якоїсь битви, він ледве врятувався, перепливши річку П,яву на дошці . Потім попав у полон до італійців, а пізніше вернувся додому..."
       Отож, що мені вдалося взнати з Інтернету, адже ніякої книги на українській мові чи перекладеної (здається) про хід Першої світової війни й досі у нас немає  !
       Мій прадід Мартин Дишкант, розповідають родинні перекази, десь 4 роки був  на заробітках  в Америці, очевидно, на шахтах. Заробив грошей і повернувся у Сокальщину. Прикупив землі і був господарем...
         Очевидно, що тоді багаті люди йшли служити у "багаті" красиві війська - типу гусарів. В тодішній австро-угорській армії були ще улани і 16 полків гусар, яких  набирали переважно з угорських земель, і ділова мова з 1914 року там була - угорською. Колись  внучка діда Андрія - Леся, підтвердила, що дідо Андрій знав угорську мову.
       Цілком можливо, що дідо Андрій і служив в одному з гусарських полків Австро-Угорщини. Очевидно, що у Відні чи Будапешті є списки і справи усіх полків і гусарів, і якась їх частина є в загальному доступі, в Інтернеті....
        24 жовтня по грудень 1917 року на Італійському фронті відбулася битва при Капоретто і австро-угорські війська  вийшли на лівий берег ріки Пьяве, яка впадає в море, недалеко  відомого міста Венеції.
       15-23 червня 1918 року австро-угорські війська пішли в наступ через річку Пьяве. В той час у верхів,ї ріки в Альпах випали рясні дощі - так що почалася повінь, яка знесла усі мости-переправи на  річці.
         23 червня 1918 року австрійське командування дало наказ відійти назад, на лівий берег Пьяве.
        Дідові Андрійові це вдалося зробити, перепливши ріку Пьяву на дошці назад... В ході наступу австро-угорські війська втратили кілька десятки тисяч солдат...
       Що, дідо Андрій служив в артилерії - свідчить те, що він привіз з цієї війни саморобну щітку для чищення взуття, адже для чищення стволів гармат солдати використовували тоді спеціальні "щітки"  і очевидно вміли їх виготовляти.
      Серед гусарських полків був полк Радецького,  в якому грали  Марш Радецького, нині тим маршем закривають знаменитий Віденський бал.
       Можливо ім,я діда Андрія писали там на французький манер - Андре, чи по угорськи - Андраш ??...