Скіфський (праукраїнський) бог - Папай.

       (ще одна липнева сенсація 2018 року)
     Якщо ви, шановний читачу ніколи не чули про скіфів, то у першій же справці, яку ви знайдете - у першому чи другому реченні буде писатись, що "скіфи належали до іраномовних народів". Але це брехня Геродота, і я її сьогодні ще раз і остаточно спростую !
      Геродот не міг передбачити, що колись виникне така наука, як міфологія, яка фактично вивчає світогляд, уявлення народів про свій світ.
     Іранська  література є однією з найдавніших літератур Світу. І радянські вчені "Мифологический словарь" м. 1991, с.698 віднайдуть у ній аж 108 різноманітних богів і значень. Ось для прикладу сім із них:    Ахріман, Віштаспа, Заратушра, Кай Кавус, Мітра, Сімург, Чінват.
      Очевидно, щоби заплутати дослідників скіфів і Скіфії було вигадано, що осетинський народ є іраномовним і ще є нащадком скіфів ??  У вище згаданій книзі , с. 701 є аж 68 осетинських богів, ось кілька їхніх імен:      Аларди,  Барастир, Зиндон, Курдалагон, Микалгабирта, Сослан, Уацілла.
      В академічному виданню Геродота (1993р.)  в перекладі на українську мову у списку скіфських богів , пропущено - Геракла ?? Отож скіфські боги за Геродотом кн.4, 59 :      Табіті, Папай, Апі, Гойтосір, Аргімпаса, Геракл, Арес, і Тагімасад.
       У іранській міфології зовсім немає імен богів, щоби були подібні до скіфських чи осетинських.... і навпаки !Це були і є три різних народи !!! Досить вже постійно повторювати антискіфські, антинаукові вигадки !
        На превелике щастя в українській мові збереглося слово - "папай" ! Дивимося Словник б. Грінченка т.3, с. 95 :       "Папай, пая - человек, чавкающий губами, Мнж, 188".
       Чавкати з російської значить - плямкати. Вище у Словнику є ще слово - "папа"  - це "дитяче" слово - хліб.  Найстарший скіфський бог - Папай, очевидно, був старою людиною, дідом в літах. А це пояснює, говорить, що слово "папай" не є якесь, яке взялось невідомо звідки.  Я і раніше те слово зустрічав у Словнику Б. Грінченка, але для мене тоді воно було ординарним, єдиним, то ніяких пошуків в цьому напрямі я й не проводивю
      Це слово  Б. Грінченко знайшов у праці Івана Манжури "Сказки, пословици и т.п. вь Екатеринославской и Харковской губерниях" Харьк. 1890 рік.
      Це неймовірно ! Бо  Екатеринославская  губерния, а нині Дніпропетровська область - це Степ України, а границя між Степом і Лісостепом проходить через Харків.  За Катериною Бунятян - скіфське кочівництво виникло зокрема і в нашому Степу !
       Іван Манжура народився у Харкові 1851 році, помер 1893 році у нинішньому Дніпрі, поет, етнограф, фольклорист. Все що він зібрав, записав - досі не видано. Очевидно, що найкращим пам,ятником цій людині буде видання всього напрацьованого Іваном Манжурою !
       Раніше на Львівських форумах видавців помітив, що харківські видавці потужно працюють на краєзнавчій ниві. Отод вони, а ще науковці, дослідники можуть об,єднатись з дніпрянами   і видати весь доробок І.І. Манжури. Навіть, за це одне слово "папай" - він цього достоїн !
       27 липня у Львові, біля мідних ніг самого Івана Федоріва купив я памятну книгу  "Марія Вавричин "Відтворення України". Історя картографії, краєзнавство, біографістика" Львів 2012 рік випуску.  Вечером 29 липня 2018 року  взявся я цю книгу переглядати. У додатках бачу прізвище Михайло Папайло с.502, він написав "Спогад про Марію Вавричин-Старчак" Прізвище досить незвичайне і мене трохи зацікавило. Далі с.348  читаю, переглядаю працю самої Марії Вавричин "Село Мшана на Лемківщині. Історичний нарис."
      С. 372 - перша письмова згадка про село Мшана сягає 1369 року.
   С. 373 -  за найдавнішими списками 1773 року у русинському селі Мшана на земельній ділянці    25  "Папайлівка" записаний господар Антон Папайло.
    С. 375 - у списку власників будинків у с. Мшана на 1789 рік за номерами 118 і 119 записані Папайло Олекса і Папайло Петро.
      С. 377 - у списку власників землі за 1820 рік 25 рілля Папайлівка записані Папайло Ілля та Папайло Іван.
        Лемківчина - споконвічна українська земля, яку у 20 ст.  сталіністами була передана Польщі і Словаччині, з розрахунком, щоби у майбутньому ці народи не об,єдналися і не виступили проти сталінізму гуртом.
       Лемківщина - займає найзахідніші українські землі, тут у свій час збереглося багато архаїки у житті і мові лемків.
       Слово - "папайло" спочатку було прізвиськом для нестарої людини, яка плямкала губами, а пізніше стало і прізвищем (фамілією).
       Чи є ще люди з Лемківщини з таким  праісторичним прізвищем, чи слово папай, папайло використ овувалось чи використ овується десь ще в Україні я цього не знаю. Для цього потрібна праця сучасних мовознавців, краєзнавців України.
      Отож, в цілому верховний бог скіфів - Папай має цілковито праукраїнське коріння, і шановні академічні прихильники "іраномовності скіфів" нарешті сховайте чужі, брехливі давні і недавні прапори  та фани, і займіться реальними дослідженнями нашої  Минувшини...
      Лемківщина -  ми маємо думати сьогодні і про неї ! Можливо тому так і ковбасить не по-дєцкі наших ближніх західних сусідів, бо рано чи пізно їм прийдеться віддати, повернути, а нам відтворити...
     
     

Апостол Андрій, Київ та Йосиф Флавій. (літня сенсація 2018 року )

       Шановні, а пам,ятаєте, що пишеться у Літописі Руському , С.3 :
         " ... апостол Андрій, брат Петрів.... прибув  в устя Дніпрове, і звідти рушив по Дніпру вгору, і  став під горами на березі.
         А на другий день, уставши, сказав він ученикам своїм, які були з ним:
    "- Бачите, ви гори сі ? Так, от на сих горах возсіяє благодать Божа, і буде город великий, і церков багато воздвигне Бог"  І зійшов він на гори сі, і благословив їх, і поставив хреста. І поклонившись Богу, він спустився з гори сеї, де  після постав Київ, і рушив по Дніпру  вгору....
       І пішов він у Варяги, і прибув у Рим, повідав скільки навчив і скільки бачив...
  С.4 .... Андрій же побувши в Римі, прийшов у Синоп ..."
         Перекладач і коментатор "Літопису Руського" Леонід Махновець С. 468 пише, що Андрій Первозваний помер близько 67 року, був розіп,ятий за часів Нерона.
       Йосиф Флавій народився близько 37 р  у Єрусалимі,  помер біля 100 року у Римі, письменник-історик,  походив із священницького роду, в якості полководця приймав участь у Юдейській війні, перейшов на сторону римлян, написав відому книгу  - "Юдейська війна".
        Коротка хронологія  з німецького Словника античності  С.238 :
    Юдейська війна, повстання юдейських селян, ремісників проти Риму традиційно датують 67-70 рр., а насправді війна почалася 64 року, коли населення Єрусалиму вигнало царя Агриппу, а у 67 році вмішалися римляни. Майбутній римський імператор Тіт три роки тримав Єрусалим в облозі, і взяв його в 70 році. Фортеця Массада впала останнньою у 73 році...
        Відкриємо книгу Йосифа Флавія  "Юдейська війна" кн.7, гл. 4, 2-3 :
             " ... Тіт був зайнятий облогою Єрусалиму, коли повстала значна частина германців, до яких приєдналися сусідні галли... вони понадіялися скинути назовсім з себе римське іго....
      3. Одночасно, тільки-но із згаданим повстанням германців  у Римі були отримані вісті про заворушення скіфів проти римлян.
       Багаточисельне скіфське плем,я сармати непомітно перейшло через Дунай у Мезію, і наганяючи всюди паніку напали на римлян, винищивши значну частину місцевого гарнізону, вбили у битві легата Фонтея Агриппу, після цього розграбували і спустошили всю країну. Веспасіан, почувши про ці події в Мезії, послав Рубрія Галла..."
       А в гл. 7,4 пишеться:      " Про ананський народ..., як скіфське племя, яке проживало на берегах Танаїсу і Меотійського  озера я вже писав.  В той час (73р.)  вони задумали грабіжницький похід на Мідію і в більш дальні країн и... з великою масою полонених і здобичі вони повернулися на батьківщину."
               Отож, що ми маємо !?
        Цілком очевидно, що в часи Юдейської війни до Києва ( за Г. Бопланом місто звалося - Кізовія,  а в Клавдія Птолемея в "Географії" тут була гора Бодін і жили бодіни (Т. Дишкант "Рипейські гори" Львів 2012,С. 4))  прибув апостол Андрій для переговорів з скіфами-сарматами, для спільних дій проти Риму. Переговори  удалися і Андрій Первозваний залишився задоволенний... і через Балтійське море повернувся до Риму до брата Петра, який у той час фактично керував усіма християнськими громадами Римської імперії.....
        Отак справжня історія стала київською легендою !!!

Кримські готи і Буськ.

      Продовжуючи вивчати Готську тему далі, вдалося знайти деякі підтвердження думкам, які були  подані у попередніх статтях: "Як ішов я з Дебрецина"  та "буський король Бож" .

       Київський історик  Ігор Піоро досліджував історію кримських готів і 1990 року видав книгу "Кримская Готия"  А в журналі "Хроніка 2000 " н.33  "Крим - крізь тисячоліття"  надрукував підсумовуючу статтю СС. 239-248  : "Кримські готи у світлі минулих та сучасних історико-археологічних досліджень". Ось цікавий висновок з цієї статті, с.243 :

       "Не виключено, що розташування могильників пізньоримського часу в Херсонеській окрузі та на Південному березі Криму  - від Ай-Тодору до Алуштинської долини - свідчить про сприяння з боку Херсонеса і Риму розселенню готських дружин у стратегічно важливих місцях з метою використання їх, як федератів".

       І. Піоро далі згадує Псеввдо-Аррана, який писав про  жителів Криму "евдосіан", що  говорили  готською мовою,  а невеличке германське племя евдусіїв-евдоксів, яке проживало у південній частині Ютландського півострова (це північна частина Європи)   про них писав і Юлій Цезар і Корнелій Тацит.

       Про готів, які проживали у Криму і підкорялись візантійському імператору Юстиніану  Першому пише Прокопій Кесарійський у своїй праці "Про будови".

       А чернець Вільгельм Рубрук у 1253 році повідомляв, що у Криму є готи, які розмовляють німецькою мовою. А у 16 ст. посол Бусбек у .Стамбулі записав 68 слів готської мови...

       Кримські готи були хрестиянами  , останній готський митрополит Ігнатій відправив останню літургію в Криму в день Пасхи 23 квітня 1779 року - усіх і кримських татар і кримських готів виселила з Криму у Приазов,я -с. 206  Ю. Кулаковский  "Прошлое Тавриди".  Остаточне виселення  у 1944 році зробила Совєтська імперія.

       Тобто поява готів-германських племен у Криму - це була цілеспрямована політика давнього Риму. Готи показали себе добрими служаками у якості федератів, бо нічого спільного з населенням колишньої Скіфії вони не мали.  Тобто кримські готи то не була частина вигаданої "великої держави Германаріха". Немає ні одного опису битви на якійсь місцевості, яку би виграв чи провів Германаріх. Все було вигадано Йорданом, а частина готів  "пішла" у Приазов,я -  тому що багато істориків писали, що Скіфія  починалася з тих місць...

       Клавдій Птолемей і Йордан писали, що границя між Германією і Скіфією-Сарматією проходить по річці Вісла.  Тому прагнення захопити басейн ріки Західний Буг, який є притокою Вісли  - готським королем Вінітарієм   і зокрема   поселення на території нинішнього Буська не є вже таким фантастично-вигадливим, як це показалося львівському історику Леонтію Войтовичу :" Короля  антів Божа повязують з Божеськом у Болохівській землі, або навіть з Буськом" - "Готи  на території України: результати досліджень на початок 21 століття" 2008 рік.

       Очевидно, що Вінітарій не зміг захопити давнього Бужська-Буська  і встановити контроль над Бугом, і він вдався до залякувань -  розіп,явши мертві тіла  короля Божа і його князів,синів...на Краснянському полі.

       Юрій Глушко у книзі " Омріяна країна дітей Одина" Київ 2008 рік, С.33  подає Карту поширення памяток черняхівської археологічної культури за О. Гея. На цій карті добре видно, що найбільш заселенними територіями "черняхівців" є землі між ріками Прутом і Дністром , нині в більшості  Молдова. То цілком зрозуміла логіка вторгнення римських федератів Атанаріха і Вінітарія, якщо не вдалося завоювати всієї Скіфії-Гуннії , то хоча би завоювати цей ласий кавалок землі , а звітам вже можна буде продовжувати агресивну політику  Риму.

       В цілому можна сказати, що "готські" предмети, речі, які знаходять на українських землях дійсно належали готам, але готського панування тут не було - були бої, битви, були союзні готські племена, були полонені і були військові трофеї....

       Пізніше Прокопій Кесарійський у "Таємній історії" писав, що Європу грабували такі племена: гуни, склавени і анти - готів поряд не було.