За відривним календарем сьогодні ( 20 березня 2016 року) - "Міжнародний день щастя" !
Вітаю усіх моїх читачів з цим цікавим святом !!!
А ще хочу познайомити, як наші далекі предки - скіфи, уявляли це Щастя.
Ось зустрілись скіфські посли в Середній Азії із самим Олександром Великим і старший посол у своїй промові сказав таке: "... У нас розповідають, що у Щастя немає ніг, а тільки руки і крила: простягуючи руки воно не дозволяє себе схопити за крила ..." Цю вступну промову виклав у своїй книзі Квінт Курцій Руф "Історія Олександра Македонського" книга 7, глава 8.
Яке тут для українських істориків чекає щастя ( мається на увазі щастя історичних відкритів і досліджень) ??
1. Українського перекладу цієї книги здається й досі немає !?
2. Якщо про інших античних авторів, які писали про О. Македонського ми щось трохи знаємо, а це зокрема: Діодор Сицілійський, Плутарх, Арріан, Юстин - то про Руфа - "Ніхто з античних письменників його не згадує і не цитує " !? А книга, як бачимо, навіть за цим одним реченням дуже цікава мали би бути для нашої історії.
3. Тому сучасна українська скіфологія у нас досить куца - недо тягує навіть до Алтаю ...
неділя, 20 березня 2016 р.
вівторок, 8 березня 2016 р.
9 березня 1930 - 9 березня 2016 рр.
1930 року в Харкові в оперному театрі почався показовий, сфабрикований процес московськими комуністами проти української інтелігенції. Було засуджено 474 особи, 15 до розстрілу... Процес почали спеціально в день народження Тараса Шевченка - єзуїти кремлівські...
Завтра 2016 року 9 березня продовжать судити капітана української армії Надію Савченко...
Завтра 2016 року 9 березня продовжать судити капітана української армії Надію Савченко...
пʼятниця, 4 березня 2016 р.
Intermarium Міжмор*є .
Вчора один чоловік з Європейського Союзу ви рішив порадувати нас і сказав приблизно таке, що можливо будемо у цьому Союзі через 20-25 років !? Тобто тоді, коли нинішнє покоління колишніх комсомольських ватажків зійде зовсім на пенсію з нашої політичної сцени.
А ще недавно читав кілька статтей, що варто Україні об*єднатись ( як ?) з Польщею і у нас все буде чудово і переженемо навіть Німеччину ?? Щось подібне до того, як перевернути наш прапор . Незрозуміло навіщо когось переганяти, колись СРСР пробував догнати і перегнати США і що з того вийшло бачимо сьогодні.
Чому би не збудувати країну у якій було би добре жити усім чесним людям, адже їх є значно більше від усіляких злодіїв і бандюків !?
У 20 ст. польський діяч Йозеф Пілсудський виступав із проектом держав-народів, що проживали між морями Балтійським і Чорним з*єднатись у конфедеративну державу. Як пишеться в гуглі "категорично проти" цього проекту виступив тодішній СРСР і всі країни заходу Європи, крім Франції. Щось в тому є !?
А минулого року польський президент Анджей Дуда виступив за створення "партнерського блоку" у даному регіоні .
Не знаю, як економісти зможуть вибудувати стосунки на партнерських засадах, але ось науковці з історичної галузі досить успішно таки співпрацюють. Наприклад історики Білорусі, Литви, Польщі та України провели першу зустріч ще у 1990 році у Римі на предмет спільної історії. Потім вони збиралися у Любліні, Кам*янець-Подільському, Гродно, Тракаї ...
Невивчена досконало, ненаписана правдиво, недонесена (різноманітні книжки, кінофільми, телесеріали, організації, клуби, фестивалі, установи, конференції, турмаршрути і т.п.) до всього суспільства Історія рідної країни сприяє агресії і смертям , і великим матеріальним втратам від наглого Сусіда на сході, а на заході нам впоминають "Волинську різню" !?
У Львові Інститут українознавства ім. І. Крип*якевича, що року в кінці травня проводить Міжнародні конференції з археології, на які з*їзджаються в основному науковці з Міжмор*я .
Чим глибше в минуле - тим більше росте проблем, які потребують розв*язку, тим все більші території займають археологічні культури ( на території до кількох держав).
Проблема походження слов*янських народів покищо стоїть невирішеною !? Світова проблема походження індоєвропейських народів також належить до цієї категорії. Але на території Прибалтики збереглася унікальна, цілком конкретна границя між індоєвропейськими народами (латвійці, литовці) і фінськими народами (естонці)... Вивчення того феномену може наблизити науку до розв*язку цієї світової проблеми.
За Клавдієм Птолемеєм (2 ст. н.е.) Європейська Сарматія займала землі між Балтійським і Чорним морями, між ріками Віслою і Доном !! На основі цього потім виник культурний феномен - "сарматського міфу", а ще в античні часи діяв Бурштиновий торговий шлях !?
Для українських скіфологів , напевно, є дуже цікавим скарб золтих скіфських речей, які були знайдені на польських землях у Віташкові-Феттесфельді, і нині зберігаються в запасниках одного німецького музею ..
Міжмор*є географічно та історично існує сьогодні, яким воно буде завтра залежить від нас, від нашого розуміння цього непростого Світу ...
А ще недавно читав кілька статтей, що варто Україні об*єднатись ( як ?) з Польщею і у нас все буде чудово і переженемо навіть Німеччину ?? Щось подібне до того, як перевернути наш прапор . Незрозуміло навіщо когось переганяти, колись СРСР пробував догнати і перегнати США і що з того вийшло бачимо сьогодні.
Чому би не збудувати країну у якій було би добре жити усім чесним людям, адже їх є значно більше від усіляких злодіїв і бандюків !?
У 20 ст. польський діяч Йозеф Пілсудський виступав із проектом держав-народів, що проживали між морями Балтійським і Чорним з*єднатись у конфедеративну державу. Як пишеться в гуглі "категорично проти" цього проекту виступив тодішній СРСР і всі країни заходу Європи, крім Франції. Щось в тому є !?
А минулого року польський президент Анджей Дуда виступив за створення "партнерського блоку" у даному регіоні .
Не знаю, як економісти зможуть вибудувати стосунки на партнерських засадах, але ось науковці з історичної галузі досить успішно таки співпрацюють. Наприклад історики Білорусі, Литви, Польщі та України провели першу зустріч ще у 1990 році у Римі на предмет спільної історії. Потім вони збиралися у Любліні, Кам*янець-Подільському, Гродно, Тракаї ...
Невивчена досконало, ненаписана правдиво, недонесена (різноманітні книжки, кінофільми, телесеріали, організації, клуби, фестивалі, установи, конференції, турмаршрути і т.п.) до всього суспільства Історія рідної країни сприяє агресії і смертям , і великим матеріальним втратам від наглого Сусіда на сході, а на заході нам впоминають "Волинську різню" !?
У Львові Інститут українознавства ім. І. Крип*якевича, що року в кінці травня проводить Міжнародні конференції з археології, на які з*їзджаються в основному науковці з Міжмор*я .
Чим глибше в минуле - тим більше росте проблем, які потребують розв*язку, тим все більші території займають археологічні культури ( на території до кількох держав).
Проблема походження слов*янських народів покищо стоїть невирішеною !? Світова проблема походження індоєвропейських народів також належить до цієї категорії. Але на території Прибалтики збереглася унікальна, цілком конкретна границя між індоєвропейськими народами (латвійці, литовці) і фінськими народами (естонці)... Вивчення того феномену може наблизити науку до розв*язку цієї світової проблеми.
За Клавдієм Птолемеєм (2 ст. н.е.) Європейська Сарматія займала землі між Балтійським і Чорним морями, між ріками Віслою і Доном !! На основі цього потім виник культурний феномен - "сарматського міфу", а ще в античні часи діяв Бурштиновий торговий шлях !?
Для українських скіфологів , напевно, є дуже цікавим скарб золтих скіфських речей, які були знайдені на польських землях у Віташкові-Феттесфельді, і нині зберігаються в запасниках одного німецького музею ..
Міжмор*є географічно та історично існує сьогодні, яким воно буде завтра залежить від нас, від нашого розуміння цього непростого Світу ...
четвер, 3 березня 2016 р.
Давні мости Буська.
Один з перших істориків Буська Антоній Шнайдер писав, що у місті було "68 малих і більших містків" (така своєрідна Венеція Буська) - М. Зозуля "Історія Буська ..." 2011, С. 4 .
А ось за детальною Австрійською кадастровою картою Буська 1845 року мені вдалося їх віднайти не більше 34 штуки. Ось їх короткий опис і де вони були чи є зараз на даний час.
1. Міст на 4 прольоти, між нинішнім Ощадбанком і Райвно. Цей міст був на оборонному рові, першої лінії оборони міста. У цій частині рів засипаний - моста немає на сьогодні. Частину рову і валу можна бачити на території нинішньої Гімназії, або по давньому - це територія Нового міста.
2. Автомобільний міст біля пам*ятника Є. Петрушевича. З*єднював Нове місто із Середнім, Це є 2 оборонний рів.
3.Автомобільний міст через Західний Буг, біля супермаркету Рукавичка. З*єднював дві частини Середнього міста. Це третій прокопаний рів .
4. Трохи вище на цьому рові-річці був шлюз, який піднімав рівень води у Бузі.
5. Міст-шлюз на 4 рові, через який протікав Буг, тут була Суконна майстерня.. Знаходився біля нинішнього пам*ятника Незалежності, нині ця територія засипана. Частину цього 4 рову можна бачити у Графському парку й нині.
6. Кладка через річку Солотвину в кінці вулиці Шкільної - існує й сьогодні.
7. Автомобільний міст через р. Солотвину на вул. Київській - існує й сьогодні.
8. На цій же вул. ще один міст на протоці Солотвини , міст автомобільний, під мостом води немає. Існує й сьогодні.
9. Місток на початку вул. Шашкевича - сьогодні бетонна труба.
10. Місток був очевидно, навпроти в*їзду до колишньої Сільгосптехніки. Немає.
11. Автомобільний міст на р. Рокитній, що з*єзнює Коротку сторону із передмістям Воляни.
12. і 13. Два містки у полі на двох паралельних польових дорогах в кинці нинішньої вул. Шашкевича.
14.Автомобільний міст через р. Солотвину, що з*єднює вул. Шашкевича і Шевченка - передмістя Довга сторона і Ліпибоки.
15. Міст залізний нині, пішохідний, де була Папірня, з*єднював передмістя Ліпибоки із Німецьким боком (передмістя). Міст на Західному Бузі.
16.Ще один місток на тій же Папірницькій греблі, нині його немає, очевидно слугував для скинення паводкових вод.
17.- 18. - 19. - Три мости на Остапківській (Великій) греблі через Західний Буг. Ні одного на сьогодні немає.
20. Великий міст на 4 прольоти на початку Графського парку на старому руслі р. Полтви. На сьогодні ця територія засипана землею.
21.Автомобільний міст через р. Полтву біля Пивзавод
Близько 9 мостів вдалося нарахувати через меліоративні канали за хутором Клинці (нині вул. В. Стуса). 4 мости на р. Молдова (?)
На карті загально згадані рови Середній і Задній - це передмістя Ліпибоки, вони існують і сьогодні. Можливо вони були викопані за Австрії, але також можливо, що ці рови менш глибокі були до Австрії і охороняли передмістя Буська від раптового нападу ворожої кіноти. Тоді відомий тут топонім - Замочок, що був на горбі виконував сторожові функції.
Очевидно, що Шнайдером чи його попередниками були пораховані усі мости кругом Буська на полях, які не попали на цю Австрійську карту, ось так і вийшла цифра - 68 ...
За дослідженнми Михайла Зозулі буська цегляна Синагога була вже збудована у 1845 році. Але на цій Карті - там пусте місце, очевидно, що Кадастрову карту Буська 1845 року, центральну його частину склали ще за кілька років до того ?!.
Коли львівські археологи вперше проводили розкопки біля самого палацу Баденів - то у невеликому розкопі вони натрапили на досить великий мурований із цегли водостік, який є досить нижче сучасного рівня землі біля палацу, очевидно, що цей водостік міг належати до домініканського храму, який був тут збудований ще починаючи з 1608 року...
Австрійська кадастрова карта Буська потребує й дальшого вивчення.
А ось за детальною Австрійською кадастровою картою Буська 1845 року мені вдалося їх віднайти не більше 34 штуки. Ось їх короткий опис і де вони були чи є зараз на даний час.
1. Міст на 4 прольоти, між нинішнім Ощадбанком і Райвно. Цей міст був на оборонному рові, першої лінії оборони міста. У цій частині рів засипаний - моста немає на сьогодні. Частину рову і валу можна бачити на території нинішньої Гімназії, або по давньому - це територія Нового міста.
2. Автомобільний міст біля пам*ятника Є. Петрушевича. З*єднював Нове місто із Середнім, Це є 2 оборонний рів.
3.Автомобільний міст через Західний Буг, біля супермаркету Рукавичка. З*єднював дві частини Середнього міста. Це третій прокопаний рів .
4. Трохи вище на цьому рові-річці був шлюз, який піднімав рівень води у Бузі.
5. Міст-шлюз на 4 рові, через який протікав Буг, тут була Суконна майстерня.. Знаходився біля нинішнього пам*ятника Незалежності, нині ця територія засипана. Частину цього 4 рову можна бачити у Графському парку й нині.
6. Кладка через річку Солотвину в кінці вулиці Шкільної - існує й сьогодні.
7. Автомобільний міст через р. Солотвину на вул. Київській - існує й сьогодні.
8. На цій же вул. ще один міст на протоці Солотвини , міст автомобільний, під мостом води немає. Існує й сьогодні.
9. Місток на початку вул. Шашкевича - сьогодні бетонна труба.
10. Місток був очевидно, навпроти в*їзду до колишньої Сільгосптехніки. Немає.
11. Автомобільний міст на р. Рокитній, що з*єзнює Коротку сторону із передмістям Воляни.
12. і 13. Два містки у полі на двох паралельних польових дорогах в кинці нинішньої вул. Шашкевича.
14.Автомобільний міст через р. Солотвину, що з*єднює вул. Шашкевича і Шевченка - передмістя Довга сторона і Ліпибоки.
15. Міст залізний нині, пішохідний, де була Папірня, з*єднював передмістя Ліпибоки із Німецьким боком (передмістя). Міст на Західному Бузі.
16.Ще один місток на тій же Папірницькій греблі, нині його немає, очевидно слугував для скинення паводкових вод.
17.- 18. - 19. - Три мости на Остапківській (Великій) греблі через Західний Буг. Ні одного на сьогодні немає.
20. Великий міст на 4 прольоти на початку Графського парку на старому руслі р. Полтви. На сьогодні ця територія засипана землею.
21.Автомобільний міст через р. Полтву біля Пивзавод
Близько 9 мостів вдалося нарахувати через меліоративні канали за хутором Клинці (нині вул. В. Стуса). 4 мости на р. Молдова (?)
На карті загально згадані рови Середній і Задній - це передмістя Ліпибоки, вони існують і сьогодні. Можливо вони були викопані за Австрії, але також можливо, що ці рови менш глибокі були до Австрії і охороняли передмістя Буська від раптового нападу ворожої кіноти. Тоді відомий тут топонім - Замочок, що був на горбі виконував сторожові функції.
Очевидно, що Шнайдером чи його попередниками були пораховані усі мости кругом Буська на полях, які не попали на цю Австрійську карту, ось так і вийшла цифра - 68 ...
За дослідженнми Михайла Зозулі буська цегляна Синагога була вже збудована у 1845 році. Але на цій Карті - там пусте місце, очевидно, що Кадастрову карту Буська 1845 року, центральну його частину склали ще за кілька років до того ?!.
Коли львівські археологи вперше проводили розкопки біля самого палацу Баденів - то у невеликому розкопі вони натрапили на досить великий мурований із цегли водостік, який є досить нижче сучасного рівня землі біля палацу, очевидно, що цей водостік міг належати до домініканського храму, який був тут збудований ще починаючи з 1608 року...
Австрійська кадастрова карта Буська потребує й дальшого вивчення.
Підписатися на:
Дописи (Atom)