Волинський кремінь.

Як волинський кремінь посприяв формуванню українського народу !?.
Ось читаємо  підручник І. С. Винокура, Д. Я. Телегіна "Археологія України" видання друге, доповнене і перероблене, Тернопіль 2008, С. 104 :
"У копальнях городоцько-здовбицької і стжижовської культур видобували кремінь з якого виготовляли знаряддя, що часто ставали предметами обміну. Сокири, ножі, вістря списів, серпи з волинського кременя знаходять далеко за межами Волині: аж до Вісли на заході і Дону на сході".
В чому тут особливість, унікальність ситуації, яку не помітили автори підручника, чи порахували за звичайне явище ??
Щоби вироби із волинського кременю попали на береги Вісли чи далекого Дону потрібно щоби племена, які в той час проживали на цій території, проживали у мирі і дружбі !!!
Подивимось ще раз у згаданий підручник, що це були за часи і коли іменно це відбувалось.
С.101 :" Городоцько-здовбицька і стжижовська культура займала практично одну й ту саму територію Волині. Спочатку тут розвивалась перша, пізніше - друга, їх пам*ятки виявлено на Західному Бузі і правих притоках Прип*яті - Турії, Стоході, Стирі й Горині..."
За Підручником згадані вище археологічні культури належать до 25-17 ст. до н.е. і 17-15 ст. до н.е. - тобто маємо цілу тисячу років у Бронзовій епосі, коли волинські вироби з кременю об*єднювали праукраїнські племена в один народ за допомогою: предметів, мови звичайно, і родинних зв*язків !!!
Адже східною границею між Скіфією і іншими народами перший історик України називає річку Дон-Танаїс, Геродот кн. 4, 21: "... Якщо перейти ріку Танаїс, там уже не Скіфія...".
Клавдій Птоломей "Географія" кн.3, гл. 5 :" Із заходу Сарматія (Європейська) обмежується рікою Вістулою (Віслою), частиною Германії, яка лежить між її витоками і Сарматськими горами ( Західні Карпати) ..."
Широке використання волинського кременю привело до формування ще у давніх часах українського народу ! Адже кремінь має властивості скла, гострі ріжучі краї, а ще він досить легко тріскається, розбивається. на дрібніші скалки, частини. Попри Бронзовий вік, кожна тодішня сім*я користувалася виробами із кремнію, бо бронза була тоді дорога і дуже дефіцитна.
Звичайно в Україні є й інші види кременю , але волинські " унікальні пластові утворення (мають) потужність  0,9 - 2,2 метри " - "Географічна енциклопедія України" Київ 1990, т.2 С. 223.
В кінці 90-х років 20 ст. я побував у м. Маневичі Волинської області. І бачив там на краю містечка рів прокопаний, очевидно для прокладки кабелю рів  і викид землі з рова, який був дуже густо перемішаний з осколками кременю, а "земля" - це майже чистий пісок. Це тоді мене дуже вразило. Тепер зрозуміло, що тут був один з Волинських крем*яних комбінатів, який поставляв свою продукцію у межиріччя Вісли та Дону . 
Волинський кремінь від інших кременів відрізняється своїм виглядом і своїми властивостями для обробки, і вироби з нього легко можна відрізнити від інших. Тобто волинський кремінь ще був, як своєрідний індикатор - "свої" та "чужі" .
Кремінь дуже цінувався ще в Неоліті, й зараз на зораних полях України можуть Вам трапитись фрагменти неолітичної кераміки із дрібними кусочками кременю, якого додали до глини, коли ліпили якусь сакральну, неолітичну посудину.
Волинський кремінь, очевидно, на тодішньому Донбасі мінявся на місцеві мідні вироби. Мідь тут добували в басейні ріки Бахмут із мідистих пісків...