"Чому місту (Буську) потрібно повернути давню назву".

З такою назвою стаття була опублікована в Буській районній газеті "Воля народу" ще за 16 червня 2011 року. З цією статтею-заявою ще автор  і  житель  Бужська (Буська) звертався до депутатів  Буської міської ради і Буської районної ради , але якоїсь відповіді не отримав !?
А сьогодні знову  настав момент, коли можна змінити назву нашого давнього міста, точніше повернути !!! Отож текст заяви-статті з авторського чорновика:
"У нашому місті 31 травня 2011 року пройшов вже Другий регіональний Форум краєзнавців-літописців. Основною темою Форуму була історія Буська. Автор цієї заяви був учасником цього Форуму і запропонував його учасникам обговорити питання, щодо в недалекому майбутньому повернення нашому  місту давньої предківської назви - Бужеськ (Бужськ) і відповідно змінити теперішній його герб із зображенням буська-лелеки.
В ході дискусії всі учасники погодилися, точніше, що ніхто не заперечував історичним фактам в тому, що назва міста Бужеськ утворилася від назви нашої головної ріки - Буг. І слов*янське плем*я яке тут жило по-берегам ріки, звалося - бужанами !
На одній із перших карт Європи, яка була видана у Страсбурзі 1513 році є вперше позначено наше місто і назва його по-латині записана так : BUSZCO . Тодішні карти в основному мали цілком практичне значення: тобто назви міст зарисували так, як вони вимовлялися його жителями і їх сусідами, бо ними користувалися купці, мандрівники, посольства і різні поштові кур*єри. З цієї карти бачимо, що навіть після 150-літньої окупації наших земель тодішньою Польщею - наше місто ще зберігало свою стару назву. Але вже в кінці цього ж століття на карті Польщі Вацлава Гродецького, яка була видана у Кельні 1592 році наше місто латиною записано так: Buska. Ці карти можна знайти у книзі, яка була видана кілька років тому і називається "Україна на стародавніх картах", і яка є у Буській районній бібліотеці.
З цього ж століття, за паперовими філігранями з Буської папірні відомий і перший насьогодні герб нашого міста, який можна бачити на пл. Ринок на пам*ятнику Ангелу охоронцю нашого міста. Це зображення польського державного пів-орла до якого приєднана латинська бувка "В", датується цей герб 1550 роком. Такий герб можна класифікувати, як "окупаційний".
Далі на Форумі згадали, що є легенда записана польським істориком А.Шнайдером: Проте, як буський князь побачив буська на території нинішнього міста і велів тут збудувати місто, назвавши його "Буськом" !? Але за чисельними давньоруськими літописами, наше місто називалося таки ж Бужеськ !
Наш відомий письменник і журналіст, і фактично літописець Іван Савчин у своїй книзі "Буськ у вирі століть" 1996, С.7 писав, що ця легенда не витримує серйозної наукової критики і найбільш ймовірно, що вона є фальшивкою! Остаточно, цю фальшиву легенду добили у 2001 році наукові археологічні розкопки валу біля нинішньої гімназії. Вал був насипаний у кінці 10 ст. Тобто коли князь Давид Ігоревич заявився у наше місто, як мініум вже сто років тут було велике укріплене  високим валом і глибоким ровом місто, іще захищене болотистими берегами річок Полтви і Західного Бугу ...
Ще Давид Ігоревич Шнайдером порівнюється із лелекою-буськом, що стоїть на одній нозі - бо так у нього було мало землі !? Що ж відкриємо "Літопис Руський" на описі 1100 року, С.155 коли руські князі творили Бужське князівство і говорили Давиду Ігоревичу: "... ти сядь у Бужську і в Острозі, а Дубен і Чорторийськ - се тобі дає Святополк..." Нині місто Острог знаходиться в Рівненській області, як і більш відоме місто Дубно. Чорторийськ - нині село Старий Чорторийськ Маневицького району Волинської обл. на березі ріки Стир. Тут очевидно, окресленні тільки північні, спірні райони Бужського князівства, а про басейн ріки Полтви, де нині Львів, ніхто і не претендував, бо це були споконвічні землі бужан. Ось приблизна територія тодішнього Бужського князівства.
Ще у Шнайдера є одна оповідь, як  у гнізді застрекотали буськи і врятували одного пана, чи місто від раптового нападу татар. Буськи-лелеки стрекотали і до татар, і дай Боже, щоби вони й далі стрекотали у своїзх гніздах.  Підіб*ємо короткі  підсумки: А.Шнайдер, сам або знайшовши польські напрацювання про буська і наше місто і створив легенду про герботворчість і значимість цього птаха у нашому місті.
Потрібно чесно визнати, що ця трьохчастинна легенда про буська-лелеку відрізає і закриває минуле нашого міста часів  Раннього слов*янства і Київської Русі ! Історична наука не стоїть на місці, чи потрібно буде нам виправдовуватисб за чужу фальшиву легенду ?
Тут виникає ще одне питання: Чому Шнейдер і його попередники намагалися змінити назву нашого міста ?? Адже із сусідніми містами і дальшими такої операції вони не проводили ? Очевидно, що все це пов*язано з нашою ранньослов*янською спадщиною - наше місто було одним із центрів праукраїнського племені БУЖАН. Якщо спадщина Русі - Польщі дісталася цілком "законно" у ході завоювання, то боротьба із спадщиною Бужан вимагала інших форм боротьби, що й продемонстрував нам А.Шнайдер.
На Форумі прозвучала пропозиція, що варто було би одну з вулиць нашого міста назвати в честь Шнайдера. Однако це буде йому забагато честі, а як говорять наші сусіди: що забагато - то шкодить нашому здоров*ю !! Крім того творчість Шнайдера має відношення до багатьох міст Галичини і Львова, отож критичний перегляд цієї спадщини ще впереді.
Коли на вже згадуваному Форумі стало ясно, що таки потрібно міняти назву нашого міста і теперішній герб - виникло каверзне питання:  -- А яким має бути майбутній герб нашого міста ??  Тут зразу же включились знавці геральдики, що все має бути законно і за правилами. Якщо виходити з того, що назву нашому місту і людям, які тут живуть і проживали дала річка Буг - то цілком очевидно, що основним елементом герба і нашого краю в цілому може бути річка Буг ! Хай нам геральдисти на своїй основі і продемонструють кілька своїх варіантів, як у них зображується річка: із золотими берегами, чи зеленими, яке місце вона може займати на гербовому щиті і т.д. і т.п. Головне не забути про корону-діадему, як символ столиці племені Бужан. Тоді із запропонованих варіантів громада міста і вибере собі вподобаний герб.
Потрібно ще мати на увазі, що давні документи, які є в архівах хоча-би Львова, фактично ніхто з науковців не вивчав щодо Буська, а там можуть бути і згадки про давні символи допольського Бужська . За передбаченням археолога П.Довганя наше місто ще можна повністю розкопувати на протязі 30 років !? Можливо, що буде щось знайдено з тих часів: якраве, ефектне, унікальне, що зможе стати символом нашого міста, району ?? Історична наука і зокрема археологія йде всетаки вперед, відкриває нові горизонти минулого, спростовує чужі і свої фальшиві міфи і вигадки.
Щодо назви нашого міста, ось що писала доктор філологічних наук, доцент Дрогобицького педінституту - Марія Кравченко, газета "Воля народу" за 6 лютого 1993 року: "За закономірностями української мови слід писати Бузьк, Бузький район... У системі українських географічних назв маємо цілу низку аналогічних утворень: Прага - празький, Рига - ризький, Гаага - гааазький, Лейпціг - лейпцізький... Назва міста очевидно, походить від назви ріки Буг..." Нажаль, як бачимо закономірність української мови не узгоджується із історією нашого міста. А тепер ще маємо мовний покруч - "БУщина" !? При поверненні до назви Бужеськ для означення нашої землі можна буде вживати такі зрозумілі, предківські назви, як Бужанська земля, чи край, бужани ...
Ось така у нас є фальсифікована історія нашого міста, ми її можемо виправити, а можемо залишити наступному поколінню, яке і без того буде мати свої проблеми і виклики світу.
3 червня 2011 року  м. Буськ       Тарас Дишкант ."