Один з найвідомиших галицьких краєзнавців Антоній Шнайдер свої дитячі роки провів у Буську і тут в 1836 році закінчив початкову школу. А у 1866 році у польському часописі " Літературний щоденник" в кількох номерах він друкує фактично першу науково-краєзнавче дослідження про Буськ (назва дана в заголовку цієї статті).
Ось, що напочатку цього дослідження пише А.Шнайдер:
"Збираючи багато років відомості, особливо ті, що стосуються опису нашого краю, досліджуючи події в ряду польських міст і сіл виявив, що однією з найцікавіших є історія міста Буська ....
До вивчення його минулого спричинилося моє щире бажання прислужитися місту, в якому промайнули мої дитячі літа і в якому я отримав перше світло науки....
З древніх літ місто Буськ своїм вигідним розташуванням (над нинішнім коритом річки Буг, гирлом ріки Полтви і кількома меншими річками - Солотвиною, Рокитною та Рудкою) захоплювало чимало чужохемних письменників, які вже тоді називали його "польською Венецією" - переклад Михайла Зозулі із його книги "Історія Буська в дослідженні польських авторів" Буськ 2011 р. У тій же книзі є додаток із праці львівського автора Ореста Рибчинського: ."Мітологія архітектурного простору міста Буська" - "Preglad Wschodni " т.6, 1999, стор. 197-221 . Ось кілька цитат із праці цього автора:
"Кількість мостів у Буську нарахована А.Шнайдером - 68 (1866р.), Б.Площанським - 40 (1872р.), у Словнику географічному - 30 (1880р.)....
Буськ являється яскравим феноменом асоціативного рівня. Первиним міфотворцем Буська можна вважати А.Шнайдера... У асоціативному співвідношенні Буська з Венецією він згадує іноземних письменників, але не називає прізвищ. Основою цієї асоціації вважався великий розлив річкових вод, але обстеження старих карт Буська, його архітектурного простору та середовища Венеції дозволяють встановити ряд асоціативних співвідношень. По-перше: присутність каналів в Буську і у Венеції. По-друге: човнярі "кумлажники" у Буську та гондольєри у Венеції. По-третє: велика кількість дерев*яних мостів у Буську та у Венеції (дерев*яні мости з 1480 заміняють мурованими). По-четверте: Буськ ділиться на складові міста та Венеція ( Канареджо, Сан Марко, Кастелло, Дореодуоро, Сан Поло та Санта Кроче).. По-п*яте: замковий острів у Буську та 18 островів у Венеції ( Сан Джорджо Маджлре, Джудека, Мурано, Бурано, Торчело, Лідо, Пелестрина та інші). По-шосте: жодне із передмість Буська не володіло назвою інших міст, тобто мало властиво лише для нього назву, подібне і у Венеції. По-сьоме: розлив води поміж Буськом- містом та передмістям Ліпибоки асоціюється з каналом Джудека у Венеції (існує гіпотеза, що стрів Джудека отримав назву від єврейського поселення, а на Ліпибоках до сьогодні зберігся єврейський цвинтар".
Користуючись стародавніми картами Буська: фон Міга 1779-1782 рр. та Кадастровою 1845 року автор цієї статті (Т.Д.) спробує перерахувати мости, містки і кладки, які були і є зараз у Буську-Бужеську. Центр міста знаходиться на мису між ріками Полтвою і Західним Бугом. За останніми дослідженнями археологів із Львівського університету П.Довганя і Н.Стеблій ця частина міста була заселена з давніх давен, тут знайдено багато різних археологічних культур. Адже для захисту від зовнішніх ворогів достатньо було перекопати мис одним чи кількома ровами з валами. З часів Володимира Великого тут відомий вал, а з у 1100 році Бужеськ стає столицею удільного руського князівства на чолі з внуком Ярослава Мудрого - Давидом Ігоревичем, і очевидно, що тут велися нові фортифікаційні роботи по укріпленню міста, які потім продовжувались і в інших часах. Зараз у місті можна віднайти чотири рови-канали, які пересікають, ділять місто на такі його частини (своєрідні острови): Нове місто (тут є вал кінця 10 ст. н.е.), Середнє місто складається з двох "островів" і Старе місто.
На річках були збудовані греблі, які затоплювали заливні луги річок і робили місто Буськ важкодоступним для нападу ворогів, а також сковували можливості маневру для нападаючих.
Немає коментарів:
Дописати коментар