"Місто Буськ - Венеція польська" (частина 2.) !

Отож розповідь про мости, містки і кладки міста Буська.
1. Мостом номер один, можна вважати міст, що вів від передмісття Німецький бік до Нового міста. Він за правилами фортифікаційного мистецтва зміщений на правий фланг своєї лінії оборони, яка проходила по валу Великого городища, або ж Нового міств (це те ж саме). - це давало нападаючим вести обстріл захисників міста тільки одним флангом. Таких мостів у місті  в цілому було 5 штук! Цей міст можна назвати Краснянським, адже дорога від нього вела до Красного, де у давні   часи збиралося військо, воїни для своїх потреб, навчання, походу, гулянь. Краснянський міст не зовсім був зміщений на край свого флангу, бо східна частина Нового міста є вищою і тут очевидно було ще внутрішнє укріплення, своєрідний дитинець цього городища.
Цей Краснянський міст знаходився біля сучасного Ощадбанку - тут рів  Великого городища засипаний і проходить асфальтова дорога. Можливо частина мосту тут була підйомною, або з легкорозбірної частини, щоби вороги не могли прямо, сходу атакувати ворота Краянянської, проїздної вежі.
2. Другий міст зберігся повністю, він знаходиться на Другому рові-каналі і з*єднює Нове місто із Середнім містом. Сам міст зміщений на край свого правого флангу оборони. Цей міст знаходиться біля пам*ятника Є.Петрушевичу. Назвати його можна Перший міський міст.
3. Третій міст знаходиться біля магазину "Рукавичка" на Третьому рові-каналі і по-ньому зараз протікає Західний Буг. Він також по всім правилам фортифікації зміщений на край своєї лінії оборони. Цей міст з*єднював два "острови" Середнього мвста, його можна ще назвати  Другим міським мостом, або Середнім!
4. Четвертий міст знаходився недалеко нинішнього пам*ятника Незалежності. Він з*єднював Середнє місто із Старим містом Він також мав правофлангове зміщення. І він знаходився на Четвертому рові-каналі . За Кадастровою картою: Перший міський міст мав три прольоти, Середній два прольоти, а Третій міський міст всього один проліт.
5. П*ятий міст на три прольоти знаходився на початку нинішнього парку, коли їхати чи йти на Автобусну від "Білого дому". Тут проходило старе русло ріки Полтви. За картою Міга тут був маленький острівок і було два мости.
6.Шостий міст - це міст біля бровару, через ріку Полтву, має правофлангове зміщення також! Можна назвати його Підзамчівським, бо з*єднює місто з передмістям Підзамче. За картою Кадастровою мав три прольоти. Полтва тут протікає по проритому каналі і відрізає частину корінного берега Полтви. Нині це автобусна станція, а недалеко у парку є невелика гірка, яку археологи цілком заслуженно називають Малим городищем! Тут  очевидно, що розміщувався загін воїнів, які охороняли головним чином Підзамчівський міст. Вірогідно, що система тих Полтвянських мостів і пересипів ще творила греблю, яка піднімала рівень води у Полтві і творила Полтвянський став.
7. Сьомий міст через річку Солотвину нині це вілуця Київська  - з*єднює Старе місто із передмістям Коротка сторона                                                                                                            8.Ближче до цього передмістя є ще один міст, але сьогодні безводний. Вірогідно, що ця система Солотвинських мостів тут творила греблю (вул. Київська), яка затоплювала  прилеглі землі до Старого міста (заливні луки)  утворюючи ще один великий став.
9.Якщо піти вверх рікою Солотвиною, то в кінці вул. Шкільної буде пішохідна кладка, зроблена із двох залізнобетонних панелей.  Ця кладка з*єднює Старе місто із передмістям Довга сторона, значна частина пішохідної доріжки проходить лугом по зробленому насипу. Раніше до Другої світової війни тут йшла кількасот метрова кладка на одну-дві дошки і висотою до одного метра над землею. Вразі розливу Солотвини жителі мвста користувалися цією кладкою.
10. Біля Єврейського цвинтаря є ще одна кладка через Солотвину.
11. А ще вище по Солотвині є автомобільний, заасфальтований міст через цю річку, який з*єднює Довгу сторону із передмістям Ліпибоки.Ще за пам*яті автора (Т.Д.) ця місцевість тут звалася Грабелька. Тут Солотвинська гребля піднімала рівень води у цій річці для проходу річкових човнів.
12. Далі, вище по річці Солотвині є ще одна кладка. Кладок через Солотвину і інші буські ріки ще могло бути досить доволі...
13.Ще вище по Солотвині є автомобільний міст,  дорога від якого веде до колишнього хутора Клинці.
14. Напочатку Довгої сторони, де є дорога до колишньої Сільгоспхімії тече невеликий потічок і тут є бетонна труба - тут мав би бути раніше деревяний місток.
15. Подібний місток  був і є біля Солотвинської греблі.
16. Міст нині пішохідний йде греблею і з*єднює Німецький бік і Ліпибоки через річку Буг. Тут на ліпибоцькому боці в середині 16 ст. вихідцями з польського місця Лодзя була збудована папірня, яка нині вважається найдавнішою в Україні!!! В перші роки існування папірні, буський папір  маркувався гербом міста Лодзя лодкою (водяним знаком). Гребля тут творила Папірницький став, у греблі за картою Міга було чотири протоки, тобто тут було в ці часи чотири мости - тут працювала рудня , плавили залізо
17. В колишньому парку графської родини Баденів є ще один пішохідний, залізний місток через Західний Буг. На перила цього мосту закохані пари вже навішали десь з десяток колодок (висячих замків) як непорушності їхніх  звязків.
18. Найвідаленіше буське передмістя Воляни - мостом через річку Рокитну з*єднюється із передмістям Коротка сторона.
19. В другому кінці Волян є залишки Великої греблі, яка перегороджувала тут повноводний Буг і  утворювала тут великий став - Пустельник, Остапівський. Через розрив греблі протікаєБуг, але моста тут немає, але раніше він був.
20.Ще якась складна і висока мостова конструкція була де Велика гребля впиралася у Волянський берег. На цій греблі ще стояли рудні, які тут плавили залізо, а водяні колеса приводили в рух скринькові  повітряні міхи для постійної подачі повітря у горни.
21.Недалеко Великої греблі на волянському боці   текла річка Рудка , а нині невеликий потік - був міст, або місток.
22.  Якщо їхати зі Львова то перед  Буськом є дві об*їздні дороги на яких збудовані капітальні автомобільні мости через Буг ...
23 і Полтву на Красне дорога .
У давні часи доокружні села прямо належали до міста Буська і цілком очевидно, що мости, які там були рахувалися також за містом . У Буських ставах  виростало чимало риби, які буські рибалки возили на продаж до Льовова.
Система Буських гребель-мостів  покищо істориками та археологами не вивчається...
Але попри все, мандрівники, які відвідували місто Буськ і італійську Венецію могли тут бачити чимало подібного для порівняння!..

"Місто Буськ - Венеція польська".(частина 1.) !

Один з найвідомиших галицьких краєзнавців Антоній Шнайдер свої дитячі роки провів у Буську і тут в 1836 році закінчив початкову школу. А у 1866 році у польському часописі " Літературний щоденник"  в кількох номерах він друкує фактично першу науково-краєзнавче дослідження про Буськ (назва  дана в заголовку цієї статті).
Ось, що напочатку цього дослідження пише А.Шнайдер:
"Збираючи багато років відомості, особливо ті, що стосуються опису нашого краю, досліджуючи події в ряду польських міст і сіл виявив, що однією з найцікавіших є історія міста Буська ....
До вивчення його минулого спричинилося моє щире бажання прислужитися місту, в якому промайнули мої дитячі  літа і в якому я отримав перше світло науки....
З древніх літ місто Буськ своїм вигідним розташуванням (над нинішнім коритом річки Буг, гирлом ріки Полтви і кількома меншими річками - Солотвиною, Рокитною та Рудкою) захоплювало чимало чужохемних письменників, які вже тоді називали його "польською Венецією" - переклад Михайла Зозулі із його книги "Історія Буська в дослідженні польських авторів" Буськ 2011 р. У тій же книзі є додаток із праці львівського автора Ореста Рибчинського: ."Мітологія архітектурного простору міста Буська" - "Preglad Wschodni   " т.6, 1999, стор. 197-221 . Ось кілька цитат із праці цього автора:
"Кількість мостів у Буську нарахована А.Шнайдером - 68 (1866р.), Б.Площанським - 40 (1872р.), у Словнику географічному - 30 (1880р.)....
Буськ являється яскравим феноменом асоціативного рівня. Первиним міфотворцем Буська можна вважати А.Шнайдера... У асоціативному співвідношенні Буська з Венецією він згадує іноземних письменників, але не називає прізвищ. Основою цієї асоціації вважався великий розлив річкових вод, але обстеження старих карт Буська, його архітектурного простору та середовища Венеції дозволяють встановити ряд асоціативних співвідношень. По-перше: присутність каналів в Буську і у Венеції. По-друге:  човнярі "кумлажники" у Буську  та гондольєри у Венеції. По-третє: велика кількість дерев*яних мостів у Буську та у Венеції (дерев*яні мости з 1480 заміняють мурованими). По-четверте: Буськ ділиться на складові міста та Венеція ( Канареджо, Сан Марко, Кастелло, Дореодуоро, Сан Поло та Санта Кроче).. По-п*яте:  замковий острів у Буську та 18 островів у Венеції ( Сан Джорджо Маджлре, Джудека, Мурано, Бурано, Торчело, Лідо, Пелестрина та інші). По-шосте: жодне із передмість Буська не володіло назвою інших міст, тобто мало властиво лише для нього назву, подібне  і у Венеції. По-сьоме: розлив води поміж Буськом- містом та передмістям Ліпибоки асоціюється з каналом Джудека у Венеції  (існує гіпотеза, що стрів Джудека отримав назву від єврейського поселення, а на Ліпибоках до сьогодні зберігся єврейський цвинтар".
Користуючись стародавніми картами Буська: фон Міга 1779-1782 рр. та Кадастровою 1845 року автор цієї статті (Т.Д.) спробує перерахувати мости, містки і кладки, які були і є зараз у Буську-Бужеську. Центр міста знаходиться на мису між ріками Полтвою і Західним Бугом. За останніми дослідженнями археологів із Львівського університету П.Довганя і Н.Стеблій ця частина міста була заселена з давніх давен, тут знайдено багато різних археологічних культур. Адже для захисту від зовнішніх ворогів достатньо було перекопати мис одним чи кількома ровами з валами. З часів Володимира Великого тут відомий вал, а з у 1100 році Бужеськ стає столицею удільного руського князівства на чолі з внуком Ярослава Мудрого - Давидом Ігоревичем, і очевидно, що тут велися нові фортифікаційні роботи по укріпленню міста, які потім продовжувались і в інших часах. Зараз у місті можна віднайти чотири рови-канали, які пересікають, ділять місто на такі його частини (своєрідні острови): Нове місто (тут є вал кінця 10 ст. н.е.), Середнє місто складається з двох "островів" і Старе місто.
На річках були збудовані греблі, які затоплювали заливні луги річок і робили місто Буськ важкодоступним для нападу ворогів, а також  сковували можливості маневру для нападаючих.

Анахарсіс та москалі.

Скільки років вже минуло від розвалу Совєтського Союзу і здавалось, що нічого мене вже не подивує з тих часів. А таки подивувало і підтвердило думку про дуже упереджене ставлення до висвітлення і вивчення історії Скіфії.
Недавно беру до рук важенний " Философский Энциклопедический словарь" виданий у Москві 1989 році, другим виданням: шукаю, що тут пишеться про скіфського мудреця, філософа Анахарсіса ? А нічого !? У книзі описані усі можливі філософські течії, а також давні та сучасні особи, що мали відношення до філософії всього світу, а місця скіфу не знайшлося !? З олівцем в руках рахую кількість авторів, які писали статті до цієї книженції - 419 чоловік. Сумнівно, що серед них можна було би знайти людину, яка би ніколи не чула про цього скіфа??
Історія Скіфії майже повністю поміщається на українських землях і тому починаючи від Карамзіна   і до совєтського періоду і далі до сьогодення скіфологія була в глухому загоні. Хоч молодий Карамзін подорожуючи Європою 1790 році називав себе "... молодой Скиф К." - Н.М.Карамзин "Письма русского путешественника" Ленинград 1984, С.251 ??
Про Анахарсіса згадують: Геродот, і Діоген Лаертський.  Про те, що цей мудрий скіф зустрічався з самим Солоном є згадки у Платона, Плутарха і Лукіана Самосатського.
Ще Діодор Сицілійський і Діоген Лаертський згадують про його зустріч із володарем Лідії - Крезом , ім*я якого стало називним!
В Елладі навіть була поставлена статуя Анахарсісу, де був викарбовано його головне правило життя: "Приборкуй язик, живіт і плоть".
За списком  філософів  (грецьких)  Гіппобота Анахарсіс займав п*яте місце, пропустивши вперед: Фалесв, Солона, Біанта і Піттака -  список "Семи мудреців".
Климент Александрійськи, Лактанцій та Феодорит називають його філософом ! А філософ Секст Емпірік подає навіть філософський текст цього мудрого Скіфа...
Думки, вислови щодо стриманості, помірності у житті підхопили і розвинули філософи-кініки. З їх середовища відомо  десять "Листів Анахарсіса" !
Філософія і погляди Анахарсіса і кінізму посприяли створенню ще одного філософського напряму - стоїцизму. Стоїцизм і кінізм стали основою ідеології християнства і християнського аскетизму !!!
Отож маємо свого вітчизняного родоначальника європейської філософії !!!
"Близько семидесяти античних і ранньосередньовічних авторів ... згадували Анахарсіса" А.С.Русяєва "Славетний мудрець-скіф  Анахарсіс" Київ 2001, С.6 ...
Дуже зараз потрібна книга, де були би усі згадки давніх авторів про нашого Анахарсіса, з науковими коментарями і т.п. Це золота спадщина наших предків!
Тоді можна буде щиро посміятись із царсько-совєтських маніпуляцій нашим історичним минулим !