Недавно мені вдалося переглянути, перечитати львівську газету "Поступ" 2 номер за 2014 рік. Там є велика стаття Романа Криловича "Злети й падіння Криму" СС.22-23. В якій зокрема згадується св. Климент Римський, який у Криму проповідував християнство, "але місцеве населення на той час було ще зовсім не готове до сприймання християнських ідей , і незабаром Климента вбили погани".
Незрозуміло, навіщо п. Крилович вибрав найгіршу версію про життя і смерть св. Климента Римського ???
За найдавнішою християнською повістю "Клементини" св. Климента на місці кримського заслання зустріло більше тисячі християн ! Перебуваючи тут у Криму він створив 75 церковних громад, до християнських храмів (будівель) ще було далеко. Очевидно, що в більшості цих громад - це були піддані Римської імперії.
З якорем на шиї св. Климента топить у Севастопольській бухті підручний римського імператора Траяна - Автендіан. Як бачимо місцеве населення тут ні причім!
На сьогодні є цікава версія, що наш Тризуб - це є фактично зображення Якоря св. Климента Римського! Це справді виглядає дуже правдоподібним...
Очевидно, що п. Крилович мав би ще сказати, що мощі цього святого були знайдені св. Кирилом і Мефодієм , і у 867 році ними превезені до Риму, але перед тим цими мощами у 862-867 роках була охрещенна перша слов*янська держава Велика Моравія !
А ще Роман Крилович, щоб показати давні зв*язки Києва з Кримом, мав би згадати, що зображення св. Климента Римського є у самому Софійському соборі Києва в захристії "Святительський чин"!
Можна було ще згадати одним реченням про смерть у Криму 658 року ще одного папи римського Мартина, який тут був у засланні...
Сьогодні - життя, діяльність і смерть св. Климента Римського потребують свого неупередженого вивчення дослідниками, бо це безсумніву яскрава і недосліджена сторінка Історії України !
понеділок, 30 червня 2014 р.
понеділок, 16 червня 2014 р.
Чому 22 червня 1941 року ???
Чому 22 червня 1941 року Гітлер напав на Сталіна? Дослідник цього питання відомий автор Віктор Суворов присв*ятив цьому кілька своїх історико-дослідницьких книг. Головний висновок такий: Сталін збирався піти "визвольним" походом на Західну Європу і приготував для цього величезну армію, сама ж операція мала початися 6 липня 1941 року.
Ось невеликий доказ цього сталінського плану:
Усе сталінське військо масово збиралось на землях Західньої України та Білорусії, які були захопленні у вересні 1939 року. Попри масовий сталінський терор у 1939-1941 роках на цих землях гітлерівська розвідка непогано знала про накопичення тут величезного війська.
Для прориву глибокоешалонової оборони в тодішньому Радянському Союзі ( у Харкові) було серійно випущенні "танки прориву" Т-35, які мали аж п*ять башт . Випустили їх близько 60 штук, із них 48 були згруповані у двох полках 34 танкової дивізії 8 механізованого корпусу. Ця ж дивізія мала ще 53 танки "КВ" (климент ворошилов), які також були призначені "для взламивания фронта противника". А ще було в цій дивізії 50 нових танків Т-34, які в ході цієї війни були визнані найкращими у світі !
Уся ця танкова (наступаюча, штурмова) 34 дивізія розташовувалась у невеличкому містечку Судова Вишня, яка знаходиться на середині шляху між Львовом і Перемишлем ( нині польським). У 1941 році Перемишль був у складі Союзу, звідси до Судової Вишні всього трохи більше, як 40 кілометрів!
Літом 2000 року російський дослідник Всеслав Дьяконов записав спогади Смолякова Івана Єрастовича, який був танкістом у вищезгаданій дивізії на Т-35. Спогади є в інтернеті. Ось ці "танки прориву" появились у Судовій Вишні в середині літа 1940 року !!! А на початку червня 1941 року вони були вже "частично снаряженни" . Тобто у них було загруженно частину боєкомплекту!!! У мирний час в танках боєкомплект не тримають, бо це вогне-вибухо-небезпечно !!!
Ось невеликий доказ цього сталінського плану:
Усе сталінське військо масово збиралось на землях Західньої України та Білорусії, які були захопленні у вересні 1939 року. Попри масовий сталінський терор у 1939-1941 роках на цих землях гітлерівська розвідка непогано знала про накопичення тут величезного війська.
Для прориву глибокоешалонової оборони в тодішньому Радянському Союзі ( у Харкові) було серійно випущенні "танки прориву" Т-35, які мали аж п*ять башт . Випустили їх близько 60 штук, із них 48 були згруповані у двох полках 34 танкової дивізії 8 механізованого корпусу. Ця ж дивізія мала ще 53 танки "КВ" (климент ворошилов), які також були призначені "для взламивания фронта противника". А ще було в цій дивізії 50 нових танків Т-34, які в ході цієї війни були визнані найкращими у світі !
Уся ця танкова (наступаюча, штурмова) 34 дивізія розташовувалась у невеличкому містечку Судова Вишня, яка знаходиться на середині шляху між Львовом і Перемишлем ( нині польським). У 1941 році Перемишль був у складі Союзу, звідси до Судової Вишні всього трохи більше, як 40 кілометрів!
Літом 2000 року російський дослідник Всеслав Дьяконов записав спогади Смолякова Івана Єрастовича, який був танкістом у вищезгаданій дивізії на Т-35. Спогади є в інтернеті. Ось ці "танки прориву" появились у Судовій Вишні в середині літа 1940 року !!! А на початку червня 1941 року вони були вже "частично снаряженни" . Тобто у них було загруженно частину боєкомплекту!!! У мирний час в танках боєкомплект не тримають, бо це вогне-вибухо-небезпечно !!!
субота, 14 червня 2014 р.
Чому північно-східні сусіди відрізняються від нас ?
Чому для наших сусідів сьогодні є звичною брехня, жорстокість ??
В історичних науках, зокрема в археології широко використовується таке визначення, поняття, як "господарсько-культурний тип". Ось, як воно подається у "Словнику-довіднику з археології" Київ 1996 р. С.60: "Комплекс господарства та культури, що склався історично типовий для різних за походженням народів, які мешкають у подібних географічних умовах і знаходяться на приблизно однаковому рівні соціально-економічного розвитку. Термін вперше застосовано 1955 році етнографами М.Г.Левіним та М.М. Чебоксаровим. В археології набув широкого використання у 70-80-х роках в роботах, присвячених вивченню доісторичного періоду в історії людства".
В зоні помірних лісів Євразії давні люди могли займатися тільки мисливством, рибальництвом та збиральництвом.Щоб вижити в таких суворих умовах життя уся здобута їда ділилась на всіх членів групи, яка у сусідів називалась "общиной", від слова "общеє" - спільне. Жорстокість цього життя накладало відбиток і на суспільні стосунки між членами общини. Керівник (хозяїн) такої громади мав повну владу над її членами, адже при поганому керівництві община могла зникнути, або розпастись через стихійні явища: великі повені, морози, напад диких звірів, недостатність їстівних припасів на даній території, а ще й ворожість сусідніх общин.
"Мисливські байки", як форма брехні має початок саме з тих давніх часі. Адже через день, два "величину" трофеїв у мисливстві, риболовлі, збиральництві неможливо провірити!:)) Тому брехня, вигадка була звичною річчю у таких общинах, які збралися за спільним столом.
А наші предки займаючись землеробством, одомашненням тварин - жорстокість тут зовсім недопомагала, а брехня була неможливою, бо досить було глянути на засіяне поле чи заглянути у комору.
Незважаючи на пізніші цівілізаційно-господарські нашарування бачимо, що російський і український народи мають давні зовсім різні господарсько-культурні типи, які зараз у цей кризовий час дуже яскраво проявляють свої відмінності...
В історичних науках, зокрема в археології широко використовується таке визначення, поняття, як "господарсько-культурний тип". Ось, як воно подається у "Словнику-довіднику з археології" Київ 1996 р. С.60: "Комплекс господарства та культури, що склався історично типовий для різних за походженням народів, які мешкають у подібних географічних умовах і знаходяться на приблизно однаковому рівні соціально-економічного розвитку. Термін вперше застосовано 1955 році етнографами М.Г.Левіним та М.М. Чебоксаровим. В археології набув широкого використання у 70-80-х роках в роботах, присвячених вивченню доісторичного періоду в історії людства".
В зоні помірних лісів Євразії давні люди могли займатися тільки мисливством, рибальництвом та збиральництвом.Щоб вижити в таких суворих умовах життя уся здобута їда ділилась на всіх членів групи, яка у сусідів називалась "общиной", від слова "общеє" - спільне. Жорстокість цього життя накладало відбиток і на суспільні стосунки між членами общини. Керівник (хозяїн) такої громади мав повну владу над її членами, адже при поганому керівництві община могла зникнути, або розпастись через стихійні явища: великі повені, морози, напад диких звірів, недостатність їстівних припасів на даній території, а ще й ворожість сусідніх общин.
"Мисливські байки", як форма брехні має початок саме з тих давніх часі. Адже через день, два "величину" трофеїв у мисливстві, риболовлі, збиральництві неможливо провірити!:)) Тому брехня, вигадка була звичною річчю у таких общинах, які збралися за спільним столом.
А наші предки займаючись землеробством, одомашненням тварин - жорстокість тут зовсім недопомагала, а брехня була неможливою, бо досить було глянути на засіяне поле чи заглянути у комору.
Незважаючи на пізніші цівілізаційно-господарські нашарування бачимо, що російський і український народи мають давні зовсім різні господарсько-культурні типи, які зараз у цей кризовий час дуже яскраво проявляють свої відмінності...
Підписатися на:
Дописи (Atom)