Скіфські боги і Радоробель.

Геродот 4,59 подає імена скіфських богів і відповідно до них імена грецьких богів. Вивести імена скіфських богів із іранської чи слов*янської міфологій переконливо у дослідників не виходить. Можливо дослідникам варто хоча би  мовно пошукати коріння скіфських богів у кельтських мовах.
У липні 2003 року в глухому Житомирському Поліссі відомий український мовознавець  К.М.Тищенко з колегами знайшов цілком кельтський гідротопонім - річку Радоробель, притоку Уборті! Якби ж ті пошуковці розширили своє коло пошуків - то вони знайшли  ще б одну притоку Уборті - річку Свидовець, або Болітницю. Серйозний гірський масив, хребет Свидовець є на Закарпатті у межиріччі річок Тересви і Чорної Тиси. Саме тут проживали давні кельти. Звідки тут у Поліссі взялися такі цікаві гідроніми? Авторська версія: В часи Скіфії, а можливо і раніше на береги ріки Уборть прийшла група карпатського населення, очевидно це були спеціалісти з чорної металургії, які тут і осіли назавжди. Інакше  б такі незвичні топоніми в цих місцях недожили б до наших часів. Цілком вірогідно, що пришельці складались не тільки з самих кельтів, але й  з місцевого карпатського населення. Якщо ця версія вірна, то археологам не важко буде знайти   цьому підтвердження. Крім того кельто-карпатських топонімів тут може бути більше і треба їх шукати.
Також очевидно, що царсько-скіфська династія мала серйозне кельтське коріння і міфологію, що і потрапила в Історію Геродота. Недаром в античній історіографії зустрічається термін - кельтоскіфи!!!

... з першим

Вітаю усіх
з першим
Міжнародним
днем
щастя !!!!!
Щастя є,
щастя буває,
можливо не таке,
яке Ви собі
намріяли, будьте -
простішими !

"Бужська трійця" за Бужськ.

В другій половині 19 ст. у місті Бужську (нині Буськ) народились три знакові постаті для української історії: Євген Петрушевич, Іларіон Свенціцкий та Йосиф Боцян. Їхні життєві шляхи без перебільшення тісно пов*язані з історією, з історією українського народу і зокрема з історією їхнього рідного містечка Бужська.
Їхнім добрим знайомим у Львові був український географ Степан Рудницький. Тому готуючи різноманітні географічно-історичні дані і зокрема збираючи матеріали для своїх карт і зокрема Карти України -  С.Рудницький подаючи назву міста Бужськ не міг подати тут якусь "свою" назву цього міста. Тобто можна сказати, що написання  назви міста "Бужськ" на карті 1918 року це було досягнення, поступ тодішньої української науки: географії, історії!
Крім того за Р.І.Соссою Степан Рудницький розробив у 1917 році перший проект історичного навчального атласу України, з нього "залишилось вісім рукописних карт України".
Можливо варто було би нинішнім  географам та історикам мінімально доробити цей Атлас і таки видати його, а також усі його карти, тоді наші  знання про Історію України початку 20 ст. будуть більш повними і об*єктивними. У великих бібліотеках, спеціалізованих школах, гімназіях, університетах думаю, що такий Комплект С.Рудницького буде цілком доречним, тай серед простих громадян України знайдуться люди, яким це також буде цікаво.
Крім того це буде своєрідним і більш затребуваним пам*ятником Степану Рудницькому, аще пам*ятником цієї страшної епохи "глобальних мрій про комунізм".

Бужськ: книги гродських судів.

Крім величезної недослідженої археологічної спадщини, місто Буськ має ще величезну письмову також недосліджену спадщину. Ось цитата із статті І.Савчина "З пластів історії" райгазета "Прапор Жовтня" за 6 травня 1989 року:     "В Львівському державному історичному архіві, як заявив заступник директора цього закладу О.Я. Мацюк, зберігається 178 книг гродських судів Буська за 1449 - 1784 роки. Крім цього, там виявлено ряд різних грамот, що торкаються історії міста і відносяться до періоду між 1374 - 1694 роками".
Збереженню цих книг посприяв буський магнат Йозеф Яблоновський. Усі правові, майнові, кримінальні і інші події, які відбувалися у місті Буську фіксувалися і записувалися у "книги гродських судів". Крім того місто фактично на протязі свого існування кардинально не змінювало  своєї структури, топонімічних назв. І більшість давніх подій можна буде прослідкувати так би мовити картографічно на місцевості.
Як і коли вводилися певні податки, закони, владні постанови, яких звичаїв дотримувалися жителі міста, як ці звичаї змінювалися, які гроші і скільки вони заробляли і як їх тратили, які люди і звідки сюди приїздили, що тут і скільки продавали, купляли....
На всі всі ці питання , а також подібні науковці України, Польщі, Європи зможуть отримати відповіді, якщо візьмуться вцілому досліджувати ці буські книги...

Академік Степан Рудницький - за "Бужськ"!

У Національному музеї ім. Андрея Шептицького, що у Львові триває до 20 березня виставка стародавніх карт на яких зображенні українські землі.
Найбільш цікавою для жителів мого міста Буська в плані відновлення історичної справедливості, правди буде велика кольорова настінна карта України, яка була надрукована у Відні 1918 року Фрайтагом і Бердтом. Це часи першої світової війни і боротьби українського народу за свою незалежність.
Карту створив і видав за гроші НТШ Степан Львович Рудницький (1877 - 1937 рр.) уродженець українського Перемишля. Сьогодні академік С.Л.Рудницький вважається "фундатором української географії". До війни він тісно співпрацював з нашим земляком і директором вищезгаданого музею І. Свєнціцким, аще з істориком М.Грушевським, де на сторінках багатотомової "Історії України-Руси" не раз згадується місто Бужськ. Рудницький і сам писав актуальні матеріали на історико-географічну тематику. Отож  місто Буськ на його карті прописано, як "Бужськ"! Думаю, що помилки тут немає, Рудницький добре знав, що писав. Обдурений Радянським режимом видатний географ України С.Рудницький закінчив своє життя на Соловках-Сандармозі.
Цілком очевидно, що цю Карту, як загальнофізичну (сучасну) С.Рудницький створив опираючись на досягнення тоді всієї української науки і всього наукового світу. В кінці цього ж 20 ст. коли Україна відродилась знову, історичні знання про історію свого міста буської громади, та й тодішніх львівських істориків виявилися низчими за 1918 рік, щоби відмовитись від сполонізованої назви Буська на давньоруський "Бужськ".
Попереду Україну вже давно чекає адміністративно-територіальна реформа, зараз є ще час, щоби місцева буська громада і її влада подали заявку на повернення своєму місту давньої  справжньої історичної назви - Бужськ !!! Коли місто Бужськ був столицею слов*янського племені бужан, а в 1100 році столицею руського князівства - то на територіях нинішніх сусідніх райцентрів: Броди, Радехів, Кам*янка-Бузька, Золочів - ведмеді можливо, що й не жили, але, що дзіки (дикі кабани) ласували тут жолудями то факт!
Використана література:
Т.Дишкант "Чому місту потрібно повернути давню назву." "Воля народу" райгазета Буська за 16 червня 2011 р., Р.І.Сосса "Історія картографування території України" Київ 2007 р., Олег Шаблій "Академік Степан Рудницький Львів 1993 р., Степан Рудницький "Чому ми хочемо самостійної України" Львів 1994 р..