Походження слова: Україна.

 Проблема походження слова  "Україна" є досить складною, але на щастя мені її вдалося розв*язати. Отож в Літописі Руському  слово "оукраїна" згадується аж шість разів, починаючи з 1187 року коли  за князем Володимиром Глібовичем  " ... же україна  багато потужила". Слово в цьому великому творі не є власною назвою, а  лише в значені землі, краю. Цей висновок підтверджує і "Словник староукраїнської мови 14-15 століть" - у ньому немає слів ні "Україна" ні "український". Слово "Україна", як власна назва появилося в  другій половині 16 століття, коли Річ Посполити відвоювала Подніпров*я і руських літописах знайшли це слово - Оукрайна. Як пише сучасний український катограф Р.І.Сосса , що Бопланівські карти України були дуже поширенні в Європі і завдяки цьому утвердилася назва "Україна". Так, як в цьому слові  можна побачити і слово "край", яке має багато значень, а в російській мові знайшли "окраину" із шевської справи - то витворилася гіпотеза, що слово "Україна" походить від кордону, межі, границі і від того ж російського слова "окраіна".  Але в академічному  "Словнику української мови" десятитомного, слово "окраіна" російське в українській мові появляється в таких ось роках : 1958, 1956  і 1955 років. Коли  святкували триста років "воз*єднання " України з Росією. Слова "окраіна" до тих років в українській мові просто не використовувалося, ось так!