Шумери - походження слова.

     У 2002 році  вийшов російський переклад книги англійського історика і письменника Девіда Рола " Генезис цивилизации". На С.40 він подає  давню назву  - Шумерум. Ще напочатку ХХ століття  Б.Грозний говорив, що шумерська мова  - це суміш індоєвропейських і тюрксько-татарських елементів у їхніх ще зародкових формах. Російський вчений М.Д. Андрєєв в середині того ж ХХ ст. висунув гіпотезу про існування "бореальної прамови". Слово шумерум не складно розкласти на три основи: ш(с)у - ме - рум. Су - з тюркських мов це вода.  В українській мові є слова "рум" - земля, "румак" - бойовий кінь. Хто близько стояв біля корови чи коня коли вони щіпають траву - той чув характерний  звук - "рум, рум" , румігати - їсти. У світовій міфології вдалося знайти давньоримську богиню немовлят-сисунців - Руміну.  А в шумерській міфології "Ме" це  божі, таємничі сили, які керують світом і всіма божими і земними інститутами. Після собаки людина одомашнила козу. Ріг достатку - це з рогу кози , Зевс мав щита -егіду обтягнутого козячою шкірою. Скандінавські герої у Вальгалі п*ють  медове козяче молоко. А в Україні на Новорічні свята водять Козу від хати до хати, яка в кожній хаті "вмирає і народжуєтьсчя знов". Отож єдине слово, але з різними інтонаціями яке вимовляють кози, цапи, козенята - це слово "МЕ-Е". Відомо за Геродотом ІУ,48 що перські царі від підкорених народів вимагали приношення  землі і води від цих земель. Отож "шумерум" можна розшифрувати, як "країна води і землі Козла". Із скорочення цього слова походять назви і святої гори Меру, Сумеру у багатьох народів світу. Ось так українська мова пригодилась для розшифрування однієї з найбільш таємниць Давнього світу.     

Походження слова: Україна.

 Проблема походження слова  "Україна" є досить складною, але на щастя мені її вдалося розв*язати. Отож в Літописі Руському  слово "оукраїна" згадується аж шість разів, починаючи з 1187 року коли  за князем Володимиром Глібовичем  " ... же україна  багато потужила". Слово в цьому великому творі не є власною назвою, а  лише в значені землі, краю. Цей висновок підтверджує і "Словник староукраїнської мови 14-15 століть" - у ньому немає слів ні "Україна" ні "український". Слово "Україна", як власна назва появилося в  другій половині 16 століття, коли Річ Посполити відвоювала Подніпров*я і руських літописах знайшли це слово - Оукрайна. Як пише сучасний український катограф Р.І.Сосса , що Бопланівські карти України були дуже поширенні в Європі і завдяки цьому утвердилася назва "Україна". Так, як в цьому слові  можна побачити і слово "край", яке має багато значень, а в російській мові знайшли "окраину" із шевської справи - то витворилася гіпотеза, що слово "Україна" походить від кордону, межі, границі і від того ж російського слова "окраіна".  Але в академічному  "Словнику української мови" десятитомного, слово "окраіна" російське в українській мові появляється в таких ось роках : 1958, 1956  і 1955 років. Коли  святкували триста років "воз*єднання " України з Росією. Слова "окраіна" до тих років в українській мові просто не використовувалося, ось так!

Звідки слово: Дойч - ланд.

О це тільки я вчуся тієї компютерної грамоті, точніше мучусь. Але тут глянув якільки людей подивилися мій блог і звідки, перераховую країн7и: Україна, США і Німеччина. І згадав, що у мене є трактування слова : дойчланд . Ланд - думаю, що усі знають, що це земля. Можна сказати, що тут ще присутнє українське слово - лан. А ось  слово "дойчити" мені випадково трапилося у Словнику Бориса Грінченка і значить воно -  годувати грудьми.  Це том 1, С.412. Це слово записано на Закарпатті, а гірські райони Ви знаєте, завжди найбільше зберігають архаїки, давнини. Отож слово "дойчланд" цілком правильно і переконливо ми перекладаємо, як "земля годувальниця"  - ось! Колись не дуже давно, я мав розмову з одним нашим професором германістом і питав його походження цього слова. То він відповів в загальному, що це слово німці виводять із латинської мови. Я тоді йому сказав: Ну, як так? Германці кілька сотень років воювали із давніми римлянами і тут взяли для назви своєї батьківщини слово у своїх ворогів?! Можливо, що тут і є якийсь зв*язок ще з спільної індоєвропейської спадщини. Науковці говорять, що слов*янські мови і германські  ще довший час зберігали єдність, аж поки нерозділилися. Слово дойчити у нашій мові не є якесь окреме, невідомо звідки взяте: дойняк, дійка, дойнячка - це корова що доїться, доїти і т.п. Отож можете підійти до якогось свого колєги з німецьким корінням і не безплатно поділитись новиною із України.Мов, Гансе дивись  за тобою пиво темне мюнхенське, баварські сосиски і щоби наша розмова була конструктивною прихопи з собою бутилочку ну там Хеннесі .... і будеш знати про походження слова : "дойчланд".

Скіфська історія.

На превеликий жаль історію Скіфії ми дуже погано знаємо. Погано знати цю історію було вигідно Російській імперії, а потім Радянському Союзу, адже це була без сумніву  наша українська героїчна історія. Десь рік назад гортав я книгу Геродота  в російському перекладі до якого додали багато ілюстрацій. Розсмішила карта Скіфії. Територія якої була тільки по-обидва боки Дніпра і все , не дотягуючись нідо Дністра, ні до Дону.                                                                                                                       
          Отож про територію такої держави, як Скіфія: Балтійське море, Чорне море від Дунаю і до Закавказзя,  гори Алтаю, Середня Азія крім земель при Аральському морі. Щось на подобі колишнього Союзу радянського.

Субота в Буську

29 вересня 2012 року нарешті попав на свій блог, безграмотність просто страшна, а ще всіляки дурниці забирають тут час. Розв*язував із товаришами проблему: "Чи були римляни у Подністров*ї. За моєю версією були, а за версією істориків Артема Папакіна і Є_С їх тут не було. Добре що за знаменитий Комарів в Чернівецькій області нарешті взялися  досліджувати Олег Петраускас. Отож всім привіт. Гарна сонячна погода сьогодні!