"Історія Буська" Михайла Зозулі.

В кінці 2017 р. уродженець Уманщини Зозуля Михайло Іванович, а нині житель міста Буська з 1979 року, інженер-енергетик випустив у світ своєрідну книгу-хрестоматію "Історія Буська. в документах,  матеріалах і спогадах.", друге видання, доповнене. Перше видання цієї книги було у 2016 році, Михайло Зозуля виступає, як автор-упорядник і ще перекладач.
Книга побільшала на кілька десятків сторінок, якіснішими стали фотографії, загалом вийшло 592 сторінки. Тираж всього 100 примірників.
Честь і хвала Михайлу Зозулі, який потратив чимало власного часу і власних коштів, щоби створити цю Книгу - "Історія Буська" !
Потрібно чесно сказати, що наше місто маючи величезну історію - фактично  дуже і дуже мало досліджується зараз різними академічними істориками та іншими спеціалістами , і разом з тим наше місто є маловідомим, як для українського суспільства так і для Світового !
Ці десятки примірників книги, як першого так і другого видання цілком очевидно,  розійшлися в основному серед знайомих, колег і близьких родичів самого М. Зозулі...
Але цього дуже і дуже мало, щоби академічна наука і її представники взялися широким фронтом за вивченням історії нашого містечка Бужськ-Буськ !!!
Добре було би, якби наша Міська і районна влади виділила кошти чи  цілеспрямований грант для  додрукування ще кількасот примірників цієї безцінної і дуже необхідної Книги Михайла Зозулі - щоби вона попала у всі університетські бібліотеки України і у великі наукові бібліотеки держави.
Щоби десь по-десятці цієї Книги було подаровано у такі держави світу, громадяни яких є вплетеними у Минувшину  нашого міста: Польща, Ізраїль, Австрія, Німеччина, Чехія, Франція, а також США, Англія, Японія, Китай та головні іспаномовні і арабомовні держави, а ще Австралія, де є українська діаспора...
Адже нам усім дуже потрібна правдива, документальна Історія, бо нині ж бачимо, як наші сусіди, що на сході, що на заході дуже по-своєму трактують Нашу історію !
Ще треба сказати, що Книга Михайла Зозулі - не є таким собі фукуямівським кінцем історії !
Зокрема у другому  виданні Книги передрукована стаття П.М. Довганя і І.Л. Ціхоцького "Епіграфічні матеріали з городища літописного Бужська" стор. 578-583 - із "Вісника інституту археології"  Випуск 11. ЛНУ ім. Івана Франка 2016, стор. 111-122 ...
У статті згадується зокрема про унікальну мідну-бронзову пластину вкриту малюнками і знайдену на території Буська.
Автори цієї наукової статті роблять дуже упереджений висновок, с.579 :
"Попри безумовну цікавість і оргинальність знахідки, неупереджена хронологічна та культурна її індентифікація з об,єктивних причин (вирваність із археологічного контексту, відсутність аналогій) майже неможлива".
      Науковці Довгань і Ціхоцький зовсім не згадують мою книжечку, яка повністю присвячена  цій унікальній знахідці: Тарас Дишкант " Буська мідна пластина: пори року", Львів, Сполом 2007 р. стор. 32. Хоча цю книгу я розіслав, розвіс у бібліотеки Львова, університетські біб. Одеси, Харкова і Чернівців, Парламентська біб.  у Києві...
Проте, що місце знаходження  Пластини може бути давнім могильником доісторичного Буська - науковці покищо ще не говорять. При побудові тут хат, розповідають, що траплялися чимало кістяків людських, але їх ніхто недосліджував.
Цілком очевидно, що ця Річ мала сакральне значення і її тут поховали саму, окремо !?
Металографічні та інші дослідження пластини не проводилися на предмет складу металу із якого родовища він міг бути,  може це саморідна мідь, яка була ковка - холодна чи гаряча ???
Нічого такого не зроблено !
Не зроблених якісних фотографій кожного малюночка, немає точної графічної копії Пластини - тому науковці-дослідники не можуть фактично впритул взятись за її дослідження .
Крім того до написання книги Т.Д. на території міста Буська в основному була відома  археологічна культура давньої Русі, а зараз є речі Трипілля, і дотрипілля і післятрипілля....
За моєю інтерпретацією на Пластині  зображено Сввяту гору  із жертовними димами,  рілля весняної оранки, а на небі Небесний Цап. Як памятаєте в Центральній Україні  на Новий рік  водять Козу - то вона вмирає, то оживає...
Цілком очевидно, що ця Пластина з тих давніх часів, що і звичай водіння Кози.