середа, 28 червня 2017 р.

Скіфське городище у Польщі.

Видання "Збруч" за 21 червня 2017 року надрукувало статтю Мирослави Іваник "Скіфська сенсація" про  початок дослідження польськими науковцями , зокрема, сильвестром Чопеком з Ряшівського інституту археології скіфського городища біля колишнього українського села Хотинець, нині гміна Радимно, .ярославського повіту, Польща. Знаходиться це  скіфське городище недалеко від сучасного україно-польського кордону в районі пропускного пункту - Краковець. В статті подано фотографії Хотинецького городища. До слова в Україні зараз налічується близько 50 різних за розмірами скіфських городищ !..
Когось може здивувати, що тільки зараз (2016р.) польські історики-археологи взялися досліджувати це городище ?? Хоч у статті говориться: " Про існування цього городища ми (вони пол. науковці) знали давно"!? Крім того знаючи, що польських археологів є в рази більше ніж українських. Це можна пояснити, своєрідним  "закляттям", багатолітнім російсько-радянським, щодо серйозного, грунтовного вивчення Скіфської історії, адже  ця знаменита історія акурат  лягала на землі, які лежали і лежать між великими ріками Європи: Дунаєм і Доном (українські землі) ! Про ці природні кордони Скіфії пише сам батько історії - Геродот ! Але де і як проходила північно-західна границя Скіфії  шановний історик нічого не пише ?
Досить точно, пізніше тут границю описує Клавдій Птолемей у своїй "Географії": книга 3, глава 5,  Розміщення Європейської Сарматії:
"Із заходу Сарматія обмежується рікою Вістулою ( Вісла нині ) , частиною Германії, яка лежить між  її витоками і Сарматськими (Карпатськими) горами, і самими горами..."
Що це не вигадка, чи помилка К. Птолемея далі він пише таке:
" 8. Менші племена, які проживають у Сарматії такі: біля ріки Вістули, нижче венедів - гітони.... потім аваріни - біля витоків ріки Вістули ...."
тобто в часи Європейської Сарматії - наступниці Скіфії границя  тут проходила по всій довжині русла ріки Вісла: від її витоків до впадіння у Балтійське море
1!Отож скіфське городище біля села Хотинець знаходиться на давніх скіфо-сарматських землях - і це мало би не дивувати ні польських, ні українських та інших науковців та журналістів !..

Хотинецьке скіфське городище у плані є круглим, а це говорить, що крім військово-адміністративних функцій воно ще виконувало - сакральні.
Цілком очевидно, що потрібно створювати електронну Скіфську .енциклопедію, що би дослідники не повторювали дурниць своїх попередників...

неділя, 11 червня 2017 р.

Старослов*янська мова і вузьке коло.

У  2015 році київське видавництво "Темпора" видало книгу мовознавця Любомира Белея " Не минати ані титли ( лінгвобіографія старослов*янської мови)", 256 сторінок із кольоровими ілюстраціями. У Висновках цієї книги автор (Л.Б.) пише, С. 219 :
"Старослов*янська мова виникає в результаті цілеспрямованої діяльності вузького кола візантійських інтелектуалів виключно з метою витворення зрозумілих слов*янам перекладів богослужбових книг ..."
Подорожуючи у Хозарію у 860-862 роках Константин знайшов у Криму Євангеліє і Псалтир писані  "роусьскими письменами".
На основі цього, як пише Л. Белей  С. 52 сформувалася "українська теорія походження старослов*янської мови та слов*янської азбуки..."
Л. Белей належить до притивників цієї теорії і на цій згаданій сторінці своєї книги подає запитання, на які на його  думку не зможуть відповісти прихильники української  версії. Ось ці питання, С. 52:
"1. коли і де русичі ще до 860 р. прийняли християнство, 2. наскільки численними були ті християнські "руські" громади, що вони могли собі дозволити  замовити переклад богослужбової літератури рідною мовою, 3. хто з константинопольських патріархів або римських пап дозволив використання цих книг, 4. чому не збереглося ім*я цього сподвижника-перекладача..."
Даємо відповіді:
1. Тут досить згадати готського єпископа Теофіла, який брав участь у Першому Вселенському Соборі в Нікеї у 325 році...
2. "У відомих списках єпархій Константинопольського престолу Фулльська єпархія (нині м. Інкерман) вперше згадується у списку датованому 8 століттям. Тут Готську єпархію названо в ранзі митрополії з кафедрою в Доросі та сімома підпорядкованими їй єпископіями: єпархія Готів, Дороська митрополія, є. Ходзирів, Астильська є., є. Оногурів, Ретезька є., є. Гуннів, Тіматарська є..." - Валерій Бушаков "Про фулльський народ і його священний дуб у "Житттії Кстянтина Філософа"..." "Україна в минулому" Випуск 5. Київ-Львів 1994, С. 10.
3. Патріархи і папи могли дозволити тихенько, а потім таким же чином - тихенько підправити свою історію ...
4. "... Вулфіла (311-386 ), що був хіротонізований в 340 році, міг бути готом. Йому приписують винайдення готського письма й переклад св. Письма на готську мову. Одначе, він попав в аріянську єресь ..." - Ісидор Нагаєвський "Проникнення Християнства в стародавню Україну" - "Українознавство" Київ 1996, С. 326 .
У розповіді Філософа князю Володимиру Великому він говорить - "Син подібносущий! - "Літопис Руський" Київ "Дніпро" 1989, С. 64. Тут же перекладач і тлумач Літопису Л. Махновець дає пояснення, що це - "термін "подібносущий" духоборська (напіваріанська єресь)..."
Тому візантійські джерела красномовно мовчать: коли ж хрестилась Русь !? Лише вірменин Степанос Таронеці у своїй "Загальній історії" згадав, що Русь хрестилась у 1000 році - Ярослав Дашкевич "Русь і Вірменія..." - "Записки НТШ том ССХХУ, Львів 1993, С. 176.
Відомий "Срібний кодекс" "нині є чи не єдиним зразком готсьбкої літератури" - Юрій Глушко "Омріяна країна дітей Одина" Київ 2008, С. 88. Текст цієї книги писаний сріблом і золотом - тому ця книга, очевидно, й збереглася.
Решту подібних готських книг було безжально і безслідно знищено противниками аріянства...
Як нищили  багатющу Історію Криму в кінці 18 ст. описав професор Кембриджа Е. Д. Клєрк - Юрій Липа "Призначення України", Львів 1992, С. 41 .
Найбільш вірогідно, що візантійські інтелектуали створили тільки кострубату глаголицю на основі готського (кириличного) письма, але вона неприжилася...
Щодо готів, то вони очевидно, були подібні до "радянського народу" і складалися із племен: германських, прасловянських, схдно-кочових і т.п.
А хто більше цікавиться цим питанням є гарна стаття М.Ю. Брайчевського "Готи в Надчорноморщині ( до постановки проблеми)". - ж-л. "Археологія" Київ 1989, сс. 102-114 ...