Дискусія між скіфами і єгиптянами.

     Цікаві кавалки Скіфської історії й досі вважаються вигадкою. Ось, як про римського історика Помпея Трога пише укладач хрестоматії-посібника "Українознавство" Київ "Либідь" 1966, С.61 В.С.Крисаченко : ... весь твір проникнутий ідеалізацією та возвеличенням скіфів, їхніх цінностей, звичаїв, всіляко підкреслюється їхнє давнє походження..."
      Отож Помпей Трог розповідає, що між скіфами і єгиптянами довго велася дискусія: хто з цих народів є найдавнішим. Перемогли, звичайно, скіфи! Єгиптяни говорили, що світ виник із води, фараони набудували гребель, каналів на Нілу і можна було добре тут жити. Скіфи це заперечили - що світ спочатку виник із вогню, і найскоріше вогонь вигас у них, де і зараз холодно і так виникло тут життя. Навіть, якщо світ і виник з води за єгипетською теорією, то все одно - води світові скоріше зійшли з вищих земель, а у Єгипті довелося рити канали, будувати греблі, аж поки земля не стала придатною для життя. Отак скіфи щей спростували цю теорію. Скіфи, як доказ наводять, що їхні землі зокрема біля Меотиди - Азовського моря знаходяться вище всіх, бо всі ріки течуть в Меотиду, а звідси вода в Понт, а з Понту у Єгипетське (Середземне) море. Тут майже все правильно - бо поверхневі води менш солоні із Азовського моря   течуть у Чорне, а з Чорного у Середземне - все це можна і зараз спостерігати у протоках, що сполучають ці  три моря.   Давні люди вважали, що чим дальше від басейну Середземного моря,  то земля піднімається вище.
       Цікаво, що в цій дискусії: ні одні ні другі  народи не посилаються на своїх богів - тобто дискусія мала чисто науково-практично-філософський напрямок. Хоча, як згадати скільки всіляких богів і богинь було у давніх єгиптян. В цілому у цій дискусії немає якихось фантастично-нереальних фактів, тверджень, постулатів - вона справді відбулася в Історії. Стоїть тільки питання: коли і за яких умов політично-воєнних вона  була.
      Геродот кн.1,105 пише: "  Звідси вони (скіфи) попрямували до Єгипту. А коли вони прибули до Сірійської Палестини їм назустріч вийшов Псамметіх (664 - 610 рр. до н.е.)  цар Єгипту, і дарами і умовлянями йому  пощастило переконати їх не йти далі."
      Очевидно, що саме в Палестині і відбувся цей життєвий діалог між єгиптянами і скіфами, які на чолі з своїм царем Мадієм прийшли на допомогу Ашшурбаніпалу.  Вірогідно це могло статись у 632-631 році до н.е. Потрібні серйозні наукові дослідження. Історію Скіфії не можливо вивчати окремо від історій Єгипту, Палестини, Ассірії, Вавілону, Персії. Звичайно, простіше і легше, якісь неординарні факти з історії вважати вигадкою, а ніж взятись до їх пояснення..
       У Помпея Трога не було причин і не було потреби вихваляти скіфів, які і так в тодішньому світі прославилися на віки!

Змії, неври і будини.

       Геродот кн.4,105 :" Неври мають звичаї такі  самі, як скіфи. А за одне покоління до походу Дарія вони змушені  були покинути свою країну через навалу змій. Бо в їхній землі з*явилося багато змій, більшість яких напала на них із північної пустелі".
       Ми вже переконалися, що неври  мають чітку річково-озерну прив*язку і їхнє вовкування не є вигадкою і заселяли вони Карпатські гори. Якщо прочитати далі п.106 і 107 про андрофагів і меланхлейнів - ці народи вигадані Геродотом, бо немають географічно-річкових прив*язок, хоча і якась частина  їхньої нарактеристики була списана з подібних племен-народів.
      Біологи можуть сказати, що при збігові сприятливих умов популяція певного біологічного виду може виростит до великих об*ємів. Ось і одного року прийшло поліття на гадину, яка дуже й дуже розмножилася, так що життелям частини Карпат прийшлося переселитись до своїх сусідів - будинів. Тобто сусідами неврів були  будини і найбільш ймовірно заселяли вони межиріччя рік Прута і Дністра. - сучасна Молдавія.
      Регіон Невриди, де найбільше вродило гадюк це очевидно, нинішня Буковина і знаходиться вона якраз на північ від будинів і тут тепліше а ніж в інших частинах Невриди. Також вірогідно, що ця частина неврів "буковинських" могла переселитися до будинів не більше, як на півроку чи на один рік, поки гадюки не пішли зимувати.
       Мені довелося бачити двох гадюк на Буковині при громадженні сіна: грубі, колір чорного мокрого асфальту, ніякої гадючої естетики у них немає зовсім. А в цю давнину ні тобі асфальтових доріг, чи розораних полів і жили ці повзучі тварини за кілька кроків від тодішніх неврських хат.
     Ще Геродот пише кн.4,109, що земля будинів "вкрита різноманітним лісом". За Доном де Геродот помістив "інших" будинів був Степ, лісу тут не було і немає...

Пантеон скіфських богів.

              Роздумуючи над  пантеоном скіфських богів мені вдалося їх правильно розмістити у світовому просторі.  Семибожній пантеон був у багатьох народів світу.  Богиню домашнього вогнища Гестію-Табіті поміщаємо у самому центрі, а Зевса-Папая зверху, далі Апі-Гею внизу (під вогнищем), залишилося ще чотири боги, яких вже не було важко розмістити по сторонам світу.
       Афродіта-Уранія - Агрімпаса - це любов і повітря, а як відомо скіфських кобилиць запліднював вітер. Протилежний до Агрімпаси є бог Арес, який мечом може забрати життя, але ще й він повний сил і молодий. Очевидно Арій-Ярий і творив пару із Агрімпасою. Вірогідно , що це напрям північ-південь. Ще у нас залишився Аполон-Гойтосір - це сонце і це безумовно схід, і його протилежність - Тагімасад-Посейдон - вода, джерело - захід.  Геродот не назвав зрузу же скіфської назви бога Ареса, бо він цілком подібний  за назвою до еллінського бога - Ареса, а це "палило" його іранську версію походження скіфів.
       Подібним чином можна розкласти і пантеон язичеських богів Володимира Великого. За сьомого бога тут виступає вогонь , кругом якого було і поставлено 6 богів. В Україні існувала давня традиція, що близько до перехресття доріг хат не будували. Цілком вірогідно, що вважалося, що на перехрестті  сходяться інтереси всіх шістьох-сімох богів.

Тисовецька Маланка та неври Геродота.

     Ви ніколи не бачили Тисовецької Маланки ?? Що ж, коротко Вам її опишу. Маланки ходять на Старий Новий рік з 13 на 14 січня. Маланка ділиться на дві частини: Діганію і Саржу. Саржа - це молоді нежонаті хлопці, вони ходять без масок.Їх назва споріднена з вірменським новорічним персонажем - Саркізом - господар вовків, який з своєю коханою відвідує кожну вірменську сім*ю, допомагає закоханим.
      Діганія - це група перебраних, які водять Ведмедя. "Ведмеді" різних Маланок потім борються між собою. Ще в Діганії були люди, які чітарали-чатарали.  Тобто у вигляді коломийок подавали інформацію про моральні порушення вченені односельчанами за минулий рік. "Чата" - сторож, полювання із засідки , "рата" - плата за оренду. Звідси очевидно і походить слово - "читати". Діганія за функцією дуже подібна до давньоіндійських - Дігаджі - космічних слонів, які охороняють, стережуть сторони світу. Етнографи говорять, що одівання масок у багатьох народів  є знаком перебування у "країні мертвих" - тобто давно померлі предки у вигляді Діганії раз на рік приходили і чинили праведний суд над живими. Представниками із світу мертвих виступають також і вовки, і воїни. Вважалося, що вовками керує ведмідь, як найсильніший звір у помірних широтах. Тобто у Діганії Ведмедя водить зграя вовків, чи правильно буде - він їх водить. Народні свята у яких головним персонажем є Ведмідь говорять, що цей народ живе ще донеолітичним життям. В горах Карпатах і зараз землеробством неможливо займатися, а що вже говорити про давні часи? У ці давні ж часи, як відомо у людей було більше  вільного часу: таку важливу подію, як весілля справляли 7 днів. Новий рік - Маланку коли зимове сонцестояння тривало 5-7 днів, очевидно також справляли не один день...
       А тепер беремо Геродота 4,105 і читаємо :" ...скіфи і елліни, що живуть у Скіфії, кажуть, ніби один раз на рік кожний із неврів стає вовком на деякий час, а потім повертається і знову чтає людиною..." Євстафій слово "неври" - пояснює, як "молодий олень". Основним продуктом споживання для жителів Карпат і була оленина і назву свою вони отримали від оленів . Отож Неврида - це Карпатський регіон. Жителі тодішньої Скіфії на Новорічні свята, цілком очевидно, водили Козу, яка в кожній скіфській хаті "вмирала і народжувалася", це нині і досі практикується в Центральній Україні. Коза вважається другою (після собаки) одомашненою твариною і сталось це з початком неоліту.
     Цілком  закономірно, що скіфи і елліни дивувались таким архаїчним звичаям неврі. Крім того у мисливських суспільствах до "царів" ще було дуже далеко і царя Невриди не було в принципі.  Нарада "скіфських" царів Геродот 4,119 це цілковита вигадка історика. Подібну нараду могли і скликали верховоди грецьких міст-держав.
       Більш ширше про Тисовецьку Маланку можна прочитати у газеті "Буковинське віче" м.Чернівці за 9 січня 1999р. і у книзі "Тисовецькі старожитності" м.Чернівці 2002, СС.11-15 Тараса Дишканта.

Велике озеро за Геродотом.

Геродот 4,51 :" Отже одна із рік Скіфії - це Істр. Далі за нею йде Тірас, який починається з півночі, витікаючи з ВЕЛИКОГО ОЗЕРА, що відмежовує землю скіфів від землі неврів. Біля гирла його живуть елліни, так звані тіріти."
      Перекладач Геродота на українську мову а.О. Білецький до цього трафунку подає такий коментар С.475 6 "Про ріки Скіфії Геродот уважав ніби вони витікають із великих озер. Це внаслідок його апріорної географічної концепції". Звіряюсь з Словником іншомовних слів: "апріорі - незалежно від досвіду, до досвіду, переносно - без перевірки ".
      Перекладач на російську мову Геродота Г.А. Стратановский дає більш апріорніший коментар:" Озеро, из которого витекает, по Геродоту, Тирас - болотистая область в истоках р. Припяти. Эту область считали огромным озером".
      Аж тепер (18 жовтня 2012 року) мені стає зрозумілим: Чому ж то неври - живуть на  історичних картах на землях Білорусі!? Ось, де бідне собача і втопилося... Чомусь нікого не здивувало, що ріка Прип*ять є хоч і великою, але притокою Дніпра, а Дністер - це зовсім окрема ріка із своїм норовом. Треба правду сказати, що і я також не дуже вірив в існування Геродотових озер із яких починалися кілька скіфських рік.
      Аж тут кілька років тому, горячим літом, я їхав з друзями в автомобілі, польовою дорогою по дні Великого озера,  з якого починався Тірас-Дністер. Щастя невимовне, я тільки крутив головою туди-сюди. По-обидва боки дороги піднімалась лугова трава висотою до двох метрів. Повсюдно вздовж дороги видно було різноманітні приватні пасіки, які сюди звезли, очевидно, що з половини Львівської області.
      Перед селом Чайковичі, через річку Дністер збудовано великий бетонний міст, на якому нам трапився великий, можна сказати величезний табун коней, на мосту вони вдихали вологу, яка йшла від обнесеної валами річки. Дно  Великого озера тепер нащадкам скіфів приносило: мед, молоко від корів і щедрий випас для коней, а зимою щей давню чоловічу роботу,  а тепер більш задоволення - полювання.  Очевидно, що це були ті самі коні, від яких серед ночі вже вдома зривався Дарій Перший і  прислухавася, як калатає тільки одне його серце...
     Вся територія Великого озера помережана меліоративними каналами і за їх розташуванням можна накреслити контури цього Великого озера.. Біля села Києвець - це недалеко міста Роздола воно закінчувалося і до міста Самбора близько 60 км, ширина його в різних місцях від 4 до 10 кілометрів. За достовірною інформацією місцевих жителів, які отримали її від геологів - товщина торфу в долині Дністра тут становить 5-7 метрів. А як пише " Географічна енциклопедія України" Київ 1993 т.3, С.299 :"Торф - органогенна гірська порода, утворена ПІД ВОДОЮ...".  Ось Вам і Велике озеро знайдено. Варто ще тут згадати про "пониження вод після льодовика" .
       Трапляються ще у житті щасливі моменти - це факт !

Перська розвідка.

      Дії розвідки, зокрема перської можна гіпотетично відтворити за ходом Другої скіфо-перської війни. Ктесій Кнідський пише: "  Дарій наказав капподокійському сатрапу Аріарамну перейти у Європу проти скіфів і взяти в полон мужчин і жінок. Аріарамн переправившись на 30 п*ятидесятивесельних кораблях взяв у полон скіфів, прицьому захопив ще й брата скіфського царя Марсагета, знайшовши його ув*язненим і закованим за наказом брата за якусь провину. Скіфський цар Скіфарб у гніві написав Дарію зухвалого листа, йому була дана така ж відповідь".   Після чого Дарій Перший почав похід на Скіфію. - е.в.Черненко "Скифо-персидская война" Киев 1984,С. 81 .
     Про таку важливу подію, як морський десант персів і захоплення брата якогось скіфського царя - Геродот зовсім мовчить, а це в черговий раз нас переконує, що довіряти йому дуже і дуже складно.
      Вірогідно, що такий морський похід персо-еллінського загону із захопленням у якомусь приморському містечку Скіфії ув*язненого царського брата не міг відбутися без отримання відповідної інформації, про його тут перебування. Цілком можливо, що Дарій Перший хотів використати цього скіфського царевича, як привід, щоби увійти цілком  "законно" у Скіфію з своїм військом і посадити його на скіфський трон. Подібні сюжети в історії відомі, але цього разу нічого не вийшло.
      Геродот кн.;,120 пише про частину скіфського війська, яку очолював цар Спопасіс, до якого приєдналися савромати - саме це військо їздило громити Дунайську переправу (п.128).  Можна припустити, що фронтовій розвідці Дарія було відомо, які скіфські війська стоять навпроти його війська.. Думаю, що і скіфські стратеги знали про це, тому й очевидно військо  Скопасіса, окремо стояло.
     З цих фактів спробуємо означити, як ділилася Скіфська держава: Ідантірс - це свята річка скіфів Південний Буг і Пониззя Дніпра - його переправи, Степовий Крим і прилеглі землі - це  землі царя Таксакіса - це майбутні "царські скіфи". Адже військо Токсакіса за часом найскоріше могло підійти на допомогу Ідантірсу у західну частину Скіфії. Цар Скопасіс - цар тіссагетів -  Східна Україна, морський їхній порт Кремни - це нині Бердянськ. Сусідами через Дон були савромати - тому вони у Придунав*я і прийшли разом...
          Крім того бачимо, що в цей час працювала пошта: царська, розвідданих, простих смертних, а ми чогось думаємо, що щось особливе в наш час придумали - все вже було давно, тисячі років назад.

Перша скіфо-перська війна. Частина 3.

На території сучасного Єревану знаходилися два урартських міста-фортеці. Єреван лежить на річці Раздан, яка витікає з озера Севан. Вверх Разданом річкова долина звужується і перетворюється у міжгір*я, ущелину.Саме в цю ущелину і спішив авангард Кірового війська, щоби захопити перевали Памбакського хребта з виходом на притоки ріки Кури, район озера Севан, де у його східній частині знаходиться відоме Зодське золоте родовище. Без завоювання цих і сусідніх гірських перевалів не можна було би говорити про підкорення араксько-разданської долини, як і про  подальше завоювання Закавказзя.
     Цілком очевидно, що у авангарді перського війська був і сам Кір, одягнутий по-простому, адже його тіло довелося шукати серед убитих перських вояків. Якби Кір знаходився у центрі своєї величезної армади, то дістати його скіфам було би дуже і дуже важко, він міг і запросто втекти із залишками свого війська у Персію, адже сама Разданська долина не є великою.
     Скіфські стратеги розробили успішний план ведення війни: вони помалу відступали вибиваючи активних перських вояків, потім добірні скіфські загони в районі нинішнього міста Раздан і завдали смертельного удару в голову цій перській гідрі.
      У 529 1 519 роках до н.е. коаліція європейських народів на чолі з скіфами відбила два потужних удари старої азійської цивілізації, а границя між Європою і Азією була твердо встановлена по річці Аракс, що тече на Закавказзі.
      Все це дало пізніше давнім грецьким державам отримати перемогу над величезною Перською імперією, розвинути високу культуру, філософію, демократію, мистецтво...Тому давньогрецька культура без всякого сумніву вважається "колискою європейської культури".
     Але ми  тепер знаємо, що створенню цієї "колиски" стало можливим завдяки чудовому виконанні Скіфської прелюдії.
     Щоби постать такої далеко не рядової скіфської цариці Томіри стала надбанням української і світової історії, потрібно ще чимало докласти зусиль нашим дослідникам, скрупульозно вивчивши усі факти тогочасної епохи, а також сусідніх земель, держав, і їх археологію.
       грудень 2004 - жовтень 2012 рр.