Прадавній Бужеськ (Буськ).

      Після    написання книги Тарас Дишкант "Буська мідна пластина: пори року" Львів, Сполом, 32 сторінки, а також статтей у цьому блозі:   "буський король Бож" за 25 червня 2018 р.. і останньої статті "Гончарівська бронзоливарна майстерня ранньоскіфського часу та історія Буська"  за 3 вересня 2018 р. прийшла думка, що місто Буськ (давній Бужеськ) існував, як центр місцевої влади ще у Скіфські часи, тобто у 7-3 ст. до н.е. !
      З цього випливає, що в часи короля Божа  - Бужеськ також був владним центром !
             А знаходження унікальної мідної пластини в самому центрі Буська (біля церкви св. Миколая) говорить про те, що  Буськ був владним центром і тоді,   в мідно-бронзову епоху, а це 4000-2500 рр. до н.е. - "Словник-довідник з археології" Київ 1996, с. 164. І ця платина тут є зовсім не випадковою !!!
       Природні умови  посприяли на місці нинішнього міста Буська створенню тут серйозного укріплення.
       Високі береги і широка до певної міри заплави таких річок, як Західний Буг і Полтва, все це посилювало оборону Буська. Крім того річечка Солотвина ділила західно-бузьку частину ще на дві частини. Щоби взяти в облогу давній Бужеськ потрібно було виставити військо не тільки з головного південного боку  (Німецький бік - передмісття Буська), але послати ще три загони війська, які би блокували б нинішні три передмісття Буська: Ліпибоки, Довга і Коротка сторони, Підзамче .
        Ці ворожі загони могли в будь який час атаковані обложеними бужчанами чи  підходом  своїх військ і допомоги вони б недочекались.
        В разі великої небезпеки бужчани (влада)  таким чином могли б покинути обложене  місто, а потім повернутись.
       У давні часи брати в облогу Бужеськ було дуже складною справою, а отримати тут перемогу - взагалі неможливо !
        Останнім сплеском  владного великого центру Бужська було утворення на недовгий час тут руського удільного князівства з столицею у Бужську ...
        Яка його була територія, які землі воно займало - дослідників й сьогодні по цій темі немає !!!
     

Кюстенділ.

     1.   За вікіпедією місто Кюстенділ знаходиться на заході Болгарії. У цьому місті є 40 джерел з термальною водою з температурою води  - плюс 76 градусів за Цельсієм !
       В часи Римської імперії тут було курортне місто  Пауталія , де лікувались воїни імперії. Крім терми тут був збудований ще храм Асклепія.
     2.   За вікіпедією Геродота, яка ще має назву "Історії " Дарій Перший коли йшов на Скіфію попав у подібне місце  у Фракії - книга 4: 89, 90, 91, 92  - пише про річку Теар, яка починається із 38 джерел холодної і горячої води...
      3.   Але дослідники до сьогодні не знайшли ріки Теар, ні тих 38 джерел !??
                 Очевидно, що тут Геродот свідомо перекрутив факти - Дарій Перший з військом таки був в нинішньому Кюстенділі. Але афінській верхівці і самому Геродоту не було приємно писати про цей факт, очевидно, що у Кюстенділі за дозволом Дарія підлеглі греки збудували храм  присвячений цій "персько-грецькій дружбі" !?
        У Національному музеї Ромунії зберігається плита на якій написано: "Дарій, великий цар, цар царів, цар країн, син Гістаспа, Ахеменіда збудував цей палац." - Е. В. Черненко   "Скифо-персидская война" Киев, Наукова думка, 1984, С.59 .
         Вірогідно Дарій розраховував, що коли він розгромить Скіфію і повернеться у свій палац в Кюстенділі зимувати, а на другий рік  покінчи з Елладою, з цією що ще залишилась вільною.
        Але Дарію довелося втікати з Скіфії, з Європи ще цього (519 р.до н.е.) року, а його європейський палац розгромило скіфське племя - агатірсів, яке проживало на теритррії нинішньої Ромунії. В якості трофею з Дарієвого палацу його напис і попав у Агатірсію !..
        Геологічні процеси , зокрема  термальних вод, є довготривалими і кілька  тисяч історичних років це для них ніщо....
        Залишки фундаментів, та інші палацвві речі з Європейського палацу Дарія Першого  потрібно шукати у Кюстенділі, у Болгарії...

Головоломка Геродота - 2.

   8.   Геродот 4,62  описує жертовник скіфського бога Ареса із хмизу, який має чималі розміри і сам хмиз  гниє і осідає від непогоди ??

         Якісь недолугими виглядають наші предки - скіфи ? Та ж простіше було би цей жертовник з хмизу підпалити і все би згоріло.     Тим більше біля скіфських городищ і поселень зустрічаються "зольники", які мають початок з "епохи пізньої бронзи"  -  "Словник-довідник з археології" Київ, Наукова думка, 1996, С. 94.

          Тобто Геродот нагло бреше про звичаї скіфів..... хмиз таки палили !

    9.   Геродот 4,59  подає імена скіфських богів і їх відповідники у грецькій міфології, а ще перед тим Геродот 4, 5 до імен перших скіфських царів додає іранський суфікс - "ксай2 і робить скіфів  таким чином іранським народом !   Історики сьогодні й досі цьому вірять !?  Хоча імена скіфських богів зовсім не подібні на іранські боги і тим більше на осетинські...

         Зовсім недавно мені довелося встановити, що головний скіфський бог - Папай , його ім,я-слово є українській мові і що до сьогодні існує  лемківське прізвище - Папайло ! -  дивись мою статтю в цьому блозі - " Скіфський (праукраїнський бог ) -  Папай"  за 30 липня 2018 р.

         Скіфи не були іраномовним народом - це вигадка і хитра брехня Геродота !

   10.   Геродот 4, 98 розповідає, як Дарій Перший зав,язав на ремені 60 вузлів і наказав іонійцям за кожен день розв,язувати по одному вузлі -  відміряючи таким чином час !?

         А ще Дарій залишив одних іонійців для охорони важливого мосту у Скіфію через Дунай ?? Все це звичайна брехня !  По-друге, як Дарій знав, що пробуде у Скіфії війною рівно 60 днів ?? По-третє,  у знаменитому Бехістунському написі Дарія використано три мови Перської імперії: перську, еламську і вавілонську. То що Дарія не знайшлося якогось грецького писаря, який би міг написати і прочитати указ перського царя для іонійців на їх рідній мові ?

        Таким чином Геродот вирішив посміятися з Дарія...

   11.   Але це не одна насмішка Геродота над Дарієм.  Геродот 4, 131-132  пише про дари для Дарія від скіфів - птаху, мишу, жабу і п,ять стріл. І що розгадувати значення цих дарів взявся сам Дарій оточений когортою підкорених царів, полководців....

     Добре, що збереглося повідомлення Ферекіда, який жив  ще до Геродота і писав про ці дари скіфів, і що замість п,яти стіл - там був скіфський плуг !? і що розгадувати значення тих дарів взявся спочатку тисячник - Оронтопаг .

                     Як бачимо Геродот далеко є не "святим" і тому до його творчості потрібно підходити із всім апаратом дослідження історичної науки, а не робити з нього ідола поганського !

           Напочатку праці Плутарх "Про зловорожість Геродота" повідомляє,  що  читання своєї Історії (її фрагментів)  Геродотом перед афінською  громадою за поданням Аніта він отримав 10 талантів срібла ( це близько 262 кг), тоді як річний державний прибуток Афін сягав приблизно 1000 талантів.

          Ряд істориків вважають, що ці  гроші були надані за " за надзвичайно вадливу політичну чи дипломатичну діяльність на користь Афін"  - П.Гавриш, В. Копил "Загадка стародавнього Гелона"  Полтава 2010 , С.24 .

         Скоріше всього верхівка Афін нагородила Геродота за розвідувальні дані, які  він здобув під час Греко-Перських війн  5000-449 рр. до н.е.  будучи, очевидно, громадянином однієї грецької держави, яка була залежна від Персії. 

         Ще Геродоту вручили таку велику суму грошей - бо він їхав на творення  всегрецької колонії Турії і він там очевидно,  мав творити архів нового міста.  Афінська  верхівка   хотіла мати в новій колонії свого досвідченого агента, і там він і писав свої "Історії" , які починаються так : " Тут виклад дослідження турійця Геродота..."

         Головна якісь розвідника, як сучасного так і давнього полягає в тому  , щоби  яскраво, зрозуміло і точно описати те суспільство в якому він перебуває, досліджує для своїх кураторі...

         Що таке архів грецької  держави ?    Це копії чи справжні  договори, які ця держава мала із своїми сусідами, воєнно-політично-економічні описи цих же сусідів  і тим більше ворогів, договори про границі , договір про торгівлю, дружбу і т.п. ..

        Очевидно маючи такі великі гроші у Турії Геродот керував архівом міста і мав час для написання своєї "Історії" , і тримав постійний звязок з Афінами.

        Щодо справжнього знаходження міста Гелона, про яке пише  закручено Геродот, то його варто шукати у верхів,ї озера Ялпуг Одеської області . -  Т. Дишкант "Правдива Скіфія" Львів, Сполом, 2009, С. 33-34 і карта знаходження Гелона на сторінці 37 ...

.

       

Головоломка Геродота - 1.

      На 25 форумі  видавців у Львові купив я ще книгу Петра Гавриша та Валерія Копила " Загадка стародавнього Гелона". Книга вийшла у полтавському видавництві "Дивосвіт" ще у 2010 році, надрукована на крейдяновому  папері, кольорові фотографії, ілюстрації, карти - є чому  позаздрити. Обидва автори із села Більськ, що нині вважається було містом Гелоном про яке писав Геродот. П. Гавриш академічний історик-археолог, В. Копил  краєзнавець - зібрали усі можливі факти, версії, що мають відношення до Геродота та згадуваного ним міста Гелона, книга має 212 сторінок. Список літератури, якою користувалися автори  починається з сторінки 184 і до 211 стр.
        Але у цьому списку немає навіть згадки про працю Плутарха (46-119 рр. н.е.)  - "Про зловорожість Геродота" ? Наші сусіди це складне слово перекладають, як " злонравие, злокозненность".
        Плутарх у цій праці розповідає проте, як Геродот обріхував інших греків і наводить при цьому приклади і аргументи...
Здається значна більшість істориків давніх і нинішніх вважає цю працю Плутарха своєрідною помстою Геродоту і не звертає на неї відповідної уваги !?
         Про цю важливу працю Плутарха навіть не згадує а. Білецький, який зробив повний переклад Геродота на українську мову (1993р.) ??
         Напочатку своєї праці Плутарх пише:     "... Коли би я захотів розглянути всі інші брехні і вигадки Геродота, то для цього потрібно би було би написати не одну, а багато книг..."
        Ось одинадцять прикладів із "Історії" Геродота, які я вважаю вигадкою, брехнею самого "батька історії" :
   1.    Геродот 1,191 пише, що Вавілон був взятий нападом перського загону. Археологи знайшли глиняний циліндр на якому було написано аккадською мовою, що Кіром Вавілон був взятий дипломатією і цілком очевидно, що підкупом - перси  ввійшли у Вавілон мирно. -  "Хрестоматия по истории Древнего мира" М. 1950, т.1, с. 210-211.
   2.    Геродот 1, 204-214 розповідає про массагетську царицю Томіру, яка перемогла військо вище згаданого .Кіра, а його голову було  кинуто у мішок з кров,ю.
        "Античні автори, як Діодор Сицилійський, Помпей Трог, Амміан Марціліан, Йордан та Секст Юлій Фронтін називають  Томіру  -  скіфською царицею !? - Тарас Дишкант " Фальсифікація Скіфської історії Геродотом" Львів, Сполом 2011, с. 8.
        Гляньте у сучасні Історії України - чи є там згадка про  скіфську царицю Тоиіру ???
   3.    Геродот 4, 1-4  розповідає про те, як 28 років скіфські воїни перебували в Азії, а після повернення їм   довелося вступити у боротьбу  із синами рабів, які народили скіфські жінки, бо ті не змогли дочекатись додому своїх чоловіків ??
        По-перше воїни, ще й на чужій території так довго тоді не жили, не жили довго взагалі в ті часи.  По-друге все військо скіфів не могло піти в  Азію !
        Це Геродот придумав таке  оповідання, щоби зганьбити, знеславити скіфських жінок, бо ніяк очевидно не міг забути  скіфську царицю Томіру і її перемогу . А наші  історики в цю майстерну брехню Геродота твердо вірять й досі.
    4.    Геродот 4, 89-91  розповідає про цікаву місцевість у якій є скала із 38 джерелами лікувальної холодної і горячої  (термальної). Дарій Перший біля тих джерел пробув із військом три дні і навіть там поставив стелу з написом.
           Ці джерела ще й досі є в Болгарії в місті Кюстенділ , але вони знаходяться зовсім не в тому місті, де так старанно їх координати написав Геродот !?
   5.    Попередник Геродота - Гелланік, згадує про скіфське племя - амадоків і "земля їх називалася - Амадокією" !?
        Клавдій птолемей "Географія" в описі Європейської Сарматії  згадує зокрема і амадоцьке озеро, і Амадоцькі гори і місто Амадоку .?
       Геродот про Амадокію, амадоків абсолютно нічого не пише ???
   6.    Геродот 4, 18,19, 47, 54   описує "велику" ріку Пантікап. За сучасними географічними реаліями сюди підходить права притока Дніпра - річка Інгулець.
        Але назва цієї ріки дуже співзвучна назві столиці Боспору - Пантікапею (Керчі нині), що у Криму. 
        З середини 6 ст. до н.е. Пантікапей карбував вже власну монету, тобто за 100 рокв до життя і діяльності Геродота. Геродот таким чином вводив в оману простого читача, що щось чув про Пантікап, Пантіканей .- В.М. Зубарь, А.С. Русяева " На берегах Боспора Киммерийского" Киев, Стилос, 2004, С. 43-44.
   7.    Геродот  4, 47 (55, 56) перераховує ріки, які є "найбільш  відомі і судноплавні"  - серед них і ріка - Гіпакіріс .
        Але цю річку й до сьогодні не знайдено !!Скоріше всього Геродот ввів її, щоби заплутати читача , який би хотів за його описом Скіфії створити хоча би схематичну карту Скіфії !
   

Село Дунів та давня історія України .

      Недавно (29.09.18р.) мені довелося вперше побувати у маленькому селі Дунів, яке знаходиться недалеко села Кудрявці, а воно знаходиться на схід від великого села Новосілки, у якому є сільська рада, поштове відділення, а на західньому краю Новосілок проходить навіть асфальтова дорога - це все Буський район Львівської області.
      У селі Дунів, десь на 2-метровому пагорбі (кургані -?)  стоїть дерев,яна капличка св. Юрія. Капличку прикрашають чотири дерев,яні колони.
       Подібна капличка з чотирма колонами, але менших розмірів, без пагорба є при дорозі у селі Кудрявці. У цьому селі чи сусідніх Новосілках, також при дорозі стоїть дерев,на комора з  чотирма стовпами на фасаді, комора стоїть окремо від  інших господарських споруд.
        Побачине у Дуневі здивувало і заставило пильніше зацікавитися цими спорудами.
        Виявилося, що "комора" це така господарська споруда у якій переважно зберігали зерно.
        Першу шлюбну ніч обов,язково молоді проводили у коморі, зачинали нове життя.
        Слово "комора" виводять від грецького - "камера", але у наших сусідів є вираз -  "ком у горлі" - тобто великий кавалок їди застряг у горлі.
         Отож слово "комо-Ра"  можна розшифрувати з індоєвропейської спільності, як  "частина Сонця" (зерно) ! Це не заперечує міфологічних уявлень наших предків !
         Комора, де зберігалось зерно, була символом плодючості, багатств і достатку. Комора була своєрідним храмом Сонця, його частиною, то й не дивно тепер, що комору-храм будували окремо від обийстя.
          У давній Греції храми з чотирма колонами називалися - простіль і належали до найдавніших, а у давньому Римі вважається , що простільні храми походять від етрусків. - И. Т. Кругликова "Античная археология" М. 1984 .
           Серед реконструкцій трипільських будівель є чимало трьохстовпних, але така конструкція не є надійною і міцною, і нашим предкам це було , очевидно, добре відомо !:))
          На кольоровій вклейці, між сторінками 224 і 225 у книзі Н. Б. Бурдо та М.Ю. Відейко "Трипільська культура"  Харків 2008 р. є реконструкція будівлі трипільського храму у поселенні Майданецькому, воно має чотири фасадних стовпи.
            На сторінці 202 є опис того храму. Загальні розміри  храму 7 м на 24 метри. На другому поверсі було два приміщення: 7х15 м і 7х9 м.  Більше приміщення мало глиняну лаву повсьому периметрі сторін, в меншому була  мальована посуда і цілком очевидно, що тут був  Бог у вигляді зерна, яке тут зберігалося для різних свят і йшло в основному на приготування пива.
            Цілком очевидно, що  оці чотири стовпи  у капличках і коморах, які досьогодні ще є - це є архаїчні елементи, які залишилися ще від трипільських храмів-будинків...

          Додаток за 3 жовтня 2018 рік.
                    Чотири стовпи, ще могли і напевно символізували дітей-богів, яких породили Земля і Небо.  Адже земля була під ногами, вверху небо, яке запліднювало землю - тому їх відзначати якось окремо не було потреби.
         Сьомим богом цього давнього пантеону був - Вогонь-Зерно-Сім*я в одній особі., займаючи центральне місце.
         Землеробство - це ділянки землі придатні для нього, а ще система розмежування: межеві камені, стовпи та інші позначки, які очевидно були приналежні до богів, які відповідали ст оронам світу: схід, захід, північ, південь.
            З цього можна зробити висновок, що у трипільців-землеробів, в їхніх громадах були деревяні храми-комори-громадські будинки.
            Монументальні храмові комплекси передбачають деспотію правлячої верхівки і  обмеженість земель і єдину велику річку...
       Доповнення за  11 жовтня 2018 р.
                 Нарешті вдалося добре придивитись ( з вікна авто) до каплички-храму, що при дорозі у селі Кудрявці.
       Це не чотирьохколонний храм типу - простиль. Дві крайні колони - це є продовженням бокових стінок каплички, які закінчуються деревяними стовбами, між ними вільно стоять ще два стовби (колони). І називається цей тип храму - антовий храм або храм в антах.
       Скарбниця афінян у всегрецькому святилищі Дельфах була збудована саме  , як "антовий храм". - И.Т. Кругликова  "Античная археология" М. 1984, С.43.
       Такий тим храмів є найдавнішим і найпростішим з архітектурної сторони античності.
 

Влад Якушев "Карателі" телесеріал:

           На 25 Форумі видавців у Львові я купив всього дві книги. Одна з них Влада Якушева "Карателі", київське видавництво "ДІПА"  2018 р., сторінок 680. Книга має 218 параграфів-розповідей, є ще  Післямова, яка закінчується двома словами набраними жирним шрифтом :
         ВІЙНА ТРИВАЄ ...
                                                        Книга написана простою, короткою, зрозумілою мовою, без якихось крайнощів.
          Десь після першої сотні сторінок починаю розуміти, що це готовий, висококласний фундамент для сценарію на 50-100-150   серій телесеріалу про  нинішню війну.
          Згадуються воєнні телесеріали: "Чотири танкісти і пес" ,  "17 миттєвостей весни", американський серіал про корейську війну, про  шпиталь...
          Збудувати на якомусь південному військовому полігоні України кілька знімальних площадок і знімати, знімати серіал - літом, осінню,  зимою, весною - все, як у книжці.
           Знімати якісно, зрозуміло, щоби  серіал купили  багато країн нинішнього Світу, які захочуть знати, що там коїться у цьому східному куточку Європи...

Маврикій та слов,янські воїни.

       Працюючи над попередньою статтею "Гончарівська бронзоливарна майстерня ранньоскіфського часу та історія Буська" я задумувався, а які вправи виконували наші давні предки на Краснянському полігоні ?
        Очевидно, що оволодіння різною зброєю воїни навчалися ще "вдома" , а ось злагодженість дій у групі, загоні - це відбувалось тут. Пересування військового підрозділу, вдень, вночі, на швидкість, на виносливість відбувалося також тут на Краснянському чи іншому полігоні. Отримання розвідданих,  спорудження переправ, будівництво жител, простих фортифікаційних споруд, вивчення особливостей рельєфу: гір, річок, боліт, лісів, гаїв і т.п. і їх подолання воїни навчалися також тут.
           Впало в око, що одному важливому повідомленню Маврикія "Стратегікон" наші історики, дослідники не надають відповідної уваги !?
           " Воювати зі своїми ворогами вони (словяни) люблять  у місцях, що поросли густим лісом, у тіснинах, на урвищах, з вигодою для себе користуються засідками, раптовими атаками, хитрощами, і  вдень, і вночі винаходять багато різноманітних способів. Досвідчені вони також і в переправі через ріки, перевершуючи в цьому відношенні всіх людей. Мужньо витримують вони перебування у воді, так що часто деякі з числа тих, що залишаються дома , захоплених нападом, поринають у пучину води. При цьому вони тримають в роті спеціально виготовленні великі,  видовбані всередині тростини, які доходять до поверхні води, а самі лежачи навзнак на дні ріки,  дихають з їх допомогою, і це вони можуть робити на протязі багатьох годин, так що абсолютноне можна догадатись про їх присутність..."
         "Давня історія України" книга 2, Київ "Либідь" , С. 202 .
      А ось, як про це водне вміння словянських воїнів пише сучасний український історик Євген Синиця у своїй книзі : "Перунові діти. Військова справа словян на початку Середньовіччя" Київ "Темпора" 2012, с. 169:
           "Чи не єдиний конкретний приклад словянського маскування описаний у "Стратегіконі": "... зненацька захоплені небезпекою, занурюються глибоко у воду, тримаючи в роті виготовлені для цього довгі тростини, цілком видовбані, що сягають поверхні води, лежачи випростано на глибині, вони  дихають через них і витримують багато годин, так що не виникає стосовно них жодної підозпи " (ХІ.4.(10).  Таке  переховування, наиевно, було досить незвичайним для візантійців оскільки словянська "військова хитрість" описується дуже докладно.  Говорить Маврикій і про те, що у візантійському війську є люди, досвідчені у цій справі , здатні розпізнати такі "дихальні тростини. Тобто цей прийом був,  судячи з усього, доволі поширеним у словян і ромеї   стикалися з ним неодноразово."
         Шкода, що Є. Синиця на дніпровському пляжі на глибині хоча би півтора метра не попрактикувався пролежати на дні, хоча би одну годину ?? Цікаво, які б думки тоді йому би приходили у голову ?
        Що у штанину до нього може пробратись вуж  чи річкова гадюка   чи зв ичайний річковий рак, що  до тіла можуть присосатись чорнії із жовтою смугою  кінські п,явки, що   якісь хижі рибини можуть спробувати поласувати його пальцями на руках і т.п., що бобрам може не сподобатись такий новий сусід,  що також інші дрібні річкові жителі (черв,яки, жучки, личинки...) можуть залоскотати його і таким чином видати ворогам ...
          Очевидно, що дихальну трубку виготовляли завчасу з тонкої і довгої деревини (ліщини наприклад) просвердляли її наскрізь, час від часу змащували жиром, щоб вона не розсихалася і недавала тріщин.  Також очевидно, що таку трубку носили, або возили із собою....   ну і ще тренувалися і психологічна підготовка і предметне знання річкової фауни і флори.
          Є. Синиця пише про "маскування".... це просто, це приниження уміння, навичок нашого словянського спецназу давніх  часів...