ІУ. 4. Реванш Каракалли.

Діяння римського імператора Каракалли, очевидно, таки  заслуговують, щоби його портрет був у популярних, ілюстрованих викладах - "Історія України".
Дослідний вельбарської археологічної культури Денис Козак (2002р.) пише, що ця культура у нас появилась в кінці 2 ст. н.е.
Це майже збігається із вторгненням у Подністров,я римських військ Каракалли.
Цілком , очевидно, що дипломати    цього  імператора таки вмовили вельбарців напасти на  Волинь - колишні землі Скіфії.
Рим вдарив із півдня, а вельбарці з півночі...
Зараз невідомо: чи протрималась проримська влада у Подністров,ї і на Волині до 271 р., коли через внутрішню кризу і зовнішню загрозу Рим вивів війська  із однієї з найбагатших провінцій - Дакії !?
І вся ця територія  повернулась під управління місцевих сил.
Ще у середовищі нинішніх істориків України гуляє міф, проте, що вельбарці, які зайняли частину Волині - є тими готами, які прийшли із Скандінавії за легендою Йордана - завоювали весь степовий південь України і встановили тут свою владу !?
За Д. Козаком вельбарські поселення і могильники існують на Волині до кінця 4 ст. н.е. То значить ще  мають бути якісь суперактивні   вельбарці-готи, які  звоювали  український Степ !?
Але їх немає і не було зовсім !
Адже представники вельбарської культури у Волинь прийшли із озерно-болотяних країв-лісів , де буяння життя немає й зараз, що говорити про давні часи ?
Щодо готської мови - це скоріше всього варіант готсько (скіфської)-германської - де багато слів є чисто слов,янських...

ІУ. 3. село Мишків.

Щоби зрозуміти, що ж сталося  колись давно у селі Мишків, потрібно глянути ще на кілька десятиліть вперед.
Знайомимося із науковою статтею Тетяни Холонюк "Римсько-Германські взаємовідносини в добу Маркоманських війн ( комплексне дослідження на підставі  аналізу археологічних, епіграфічних та письмових джерел" - С. 87-113 із збірника "Нові технології в археології" Київ-Львів 2002 р..
Офіційно Маркоманські війни тривали з 166 до 180 років н.е., але перед тим Римська імперія майже всім своїм вільним військом воювала в Азії проти Парфії.
Т. Холонюк С.90 :"  У 166 році тисячі  маркоманів, лангобардів, убіїв та прикордонних племен  перейшли Дунай. Намісник Верхньої Паннонії Марк Еллій Басс відбив перший наступ..."
Далі у війну проти Риму включились усі прикордонні  європейські народи, племена: язиги, вандали, роксолани, алани, костобоки, бастарни ....
Одним з результатів було те, що "... загони германських рекрутів відтепер регулярно  поповнювали склад римської армії..." - С.101 Т. Холонюк. Це так званий процес "варваризації" римської армії, який потім привів до занепаду Римської імперії, а в цілому й Античного світу.
Липицька археологічна культура датується 1-2 ст. н.е. - "Словник-довідник з археології" Київ 1996, С. 143. За "Археологією України" Тернопіль 2008, С. 259 : "... хронологічні межі липицької культури визначаються 1 - початком 3 ст. н.е.".
Цілком очевидно, що наші предки у ці важкі часи для Римської імперії взялися  і прогнали, чи вибили до ноги представників липицької окупаційної культури, яких тут у Подністров,ї залишив Рим...
Далі молодий, завзятий римський імператор на прізвисько Каракалла ( 211-217 рр. правління) зібрав чимало війська і відвоював наше Придністров,я.
Про це свідчать цікаві знахідки з села Мишків Заліщинського нині району Тернопільської області, які поступили в один Львівський музей ще у далекому 1862 році.  На значній глибині в землі була знайдена римська цегла із маркуванням - Десятої Мавретанської когорти і бронзова ручка із написом-посвятою. Напис розшифрував О.Г. Бандровський "Нові матеріали з археології  Прикарпаття і Волині" Випуск 2. Львів 1992, С. 43-45 :" Юпітеру Доліхену Всеблагому Найвеличнішому. Гай (імя таке ) помічник центуріону, Першої іспанської когорти кінної пятисотенної, виконав обітницю з задоволенням, гідно".
Село Мишків, здається зараз є єдиним пунктом у Подністров,ї, яке "дало" коекретні свідчення про перебування римських військ часів Каракалли на наших землях.
Особливість села Мишків полягає в тому, що воно знаходиться на березі ріки Серет, притоки Дністра, і що тут Серет протікає між крутих, високих берегів.
Цілком очевидно, що римські війська охороняли тут важливу річоку переправу через Серет ...

Історія України. 2. Різдвяна парламентська сесія у Кізовії.

Кізовія - це  ви знаєте, так у Г. Боплана колись називався Київ.
За дослідженням А.С. Бугая Кізовію-Київ  вже тоді захищало мініум дві лінії Змійових валів.
Коли ж зібрався цей Парламент ? Очевидно, що зимою, коли всі війни і конфлікти припинялись. Сталося це у 107-108 р. н.е. коли перший Рим з допомогою запроданців захопив Подністров,я, а перед тим підкорив ще античні міста у Причорномор,ї: Тіру, Ольвію, Херсонес, Пантікапей  та інші.
Автор (Т.Д.) дотримується переконливої версії К.П. Бунятян, про те, що кочівництво виникло тільки у Залізну епоху, коли певні розвинуті народи могли поділитись на дві групи: землеробів і кочівників і таким чином разом існувати.
Тому за Геродотом одним із сакральних, золотих предметів скіфів являється - плуг !
Тому цілком зрозуміло, що люди, які творили зарубинецьку археологічну культуру вважали себе нащадками "непереможних скіфів",  землеробської її частини.
Якщо підкорення античних міст якось ще можна було собі пояснити, то захоплення частини земель корінної Скіфії потребувало  серйозної розмови знаючих людей.
Посли-депутати, очевидно, з,їзджались з усіх земель колишньої Великої Скіфії, адже археологічно Скіфський світ займав землі від Алтаю і до річок Дунаю і Вісли, а ще Кавказький регіон. Вірогідно на цю Асамблею прибули таємно ще й представники античних міст і навіть із Дакії , адже не всі там вітали римлян...
На останньому бенкеті, коли пили "на коня" усі посли-депутати встали й заспівали урочисто  гімн-пеан : "Ще не вмерла Велика Скіфія" !
Яке ж головне рішення було прийнято на цих Великих Зборах у Кізовії, і чи можна його "помацати" ??
Наші предки тоді відмовились від будівництва Зарубинецької археологічної культури, а почали будувати Черняхівську .
Ось грек Пріск Панійський - був у посольстві до яскравого представника черняхівської культури - царя Аттіли. У столиці Аттіли Пріск зустрів справжнього грека, який тут собі спокійно проживав, і почав його розпитувати за життя і вихваляти римське життя і римські закони. Ось запис самого Пріска: "  При цих словах моїх Грек  ЗАПЛАКАВ і сказав: " Закони гарні і римське суспільство прекрасно влаштоване, але правителі псують і розладнують його, поводячись не так, як чинили у давнину." - Анатолій Кіндратенко "Європейські гуни в описах давніх авторів" Харків 2007, С. 108 ...
Щоби перемогти такого сильного, хитрого, розумного ворога, як римляни - черняхівці мали все прекрасно прорахувати, провірити масу фактів,  проаналізувати все і головне побороти корупцію.
І результат тих Зборів стало видно у 451 р. н.е. на Каталаунських полях, а в 476 році Західно-Римська імперія офіційно кане у Лету і разом з нею вся епоха Античності ....
Не тре, було лізти у наше Придністров,я !!:))

Історія України. 1. Село Мутин.

Село Мутин Кролевецького району Сумської області історикам відоме незвичним для тих країв могильником 1 ст. н.е. у якому поховані вершники, вихідці із так званої пшеворської археологічної культури, яка була на території нинішньої Польщі. Що сюди привело цих військових людей ?
У найновішій історичній книзі, яку написали такі автори-історики, як М. Відейко, О. Комар, А. Плохонін, Є. Синиця, О. Моця " Тіні згаданих предків" Харків 2016, С. 145 пишеться, що це були "найманці" !?
Це дуже сумнівно, бо для  того жителі Посейм,я могли запросити своїх ближніх чи дальних сусідів.
Найбільш вірогідно, що цей загін кельтизованих пшеворських вершників попав у пастку, засаду десь на території нинішньої Західньої України і здався нашим предкам - зарубинцям.
Війна, очевидно, вже йшла не один рік, і щоби на полонених пшеворців не впливали і не використовували   із їхньої батьківщини - весь загін переводять за багато сотень кілометрів, аж у басейн ріки Сейм.
Такий великий маршрут переміщення загону ворожих вершників говорить проте, що у зарубинців була вже певна державна влада, яка поширювалася на всю їх територію !
Якби зарубинці були роздріблені, розділені, то посилання полонених ворогів до своїх сусідів було б неможливо, адже ці сусіди могли би запросто використати цей загін вершників проти своїх же сусідів ...
Скарб республіканських, римських монет із села Почапи Золочівського району Львівської області  свідчить про те, що для підкупу нашої та інших племінних верхівок давній Рим  тратив гроші вже з середини 2 ст. до н.е. !
А в 1 ст. н.е  для нападу на наші землі Подністров,я Рим, очевидно, використав пшеворців і липивців. І це риму вдалося, бо напочатку 2 ст. н.е. римськи й імператор Траян  завоював і Дакію і Подністров,я. З Подністров,я Траян пішов, але збудований ним міст нині у Кам,янець-Подільську назавжди залишився зображеним на Траяновій колоні у Риму.
У тодішньому Подністров,ї залишились підвладні Риму - липивці і пшеворці, а ще Траянові вали...

Камянець-Подільський Міст- 2 .

В тому, що завоювання Подністров,я організувала Римська імперія є археологічні докази ! Читаємо звичайний підручник  М.О. Чмихов, Н.М. Кравченко, І.Т.  Черняков "Археологія та староданя історія України" Київ 1992 р. Йдеться про зброю представників пшеворської археологічної культури, які прийшли на наші землі із території нинішньої Польщі.
С.275 " Мечі нагадують римські гладиси - короткі, двосічні ( є також односічні)..."
С. 276 " До цього часу (2-3 ст. н.е.) відноситься велика кількість поховань зі зброєю, сконцетрованих уздовж  середньої течії Дністра і верхів,їв Західного Бугу ".
У мирні часи в могилу зброю кладуть переважно вождям, а якщо йдуть воєнні дії то ж зброї багато і можна покласти у могилу.
Очевидно , ще перед захопленням Подністров,я   Рим зрозумів, що у пшеворців слабке озброєння для цієї кампанії і розпорядився, щоби підлеглі ремісники накували мечів наподобі римських.
Кожен вид зброї в залежності від своїх якостей, габаритів і т.п. найефективніше може використовуватись тільки у певних умовах боїв. Отож римські стратеги вирішили не вигадувати велосипеда, а сперлись на добре їм відому зброю...
І.С. Винокур,  Д.Я. Телегін "Археологія України" Тернопіль 2008 , С. 251 :
"У с. Звенигород Львівської області досліджено змішаний пшеворсько-липицький могильник".
Вороги наших предків, як бачимо спільно користувалися одним цвинтаром, біля нинішнього Львова.
Звичайно, читач поцікавиться: А навіщо давньому Риму було потрібне Придністров,я ??
Дявньоримські діячі ( Помпей, Юлій Цезар, Траян та інші ) хотіли бути дуже подібним до А. Македонського, і навіть його перевершити, якби для цього вдалося завоювати Скіфію-Сарматію. Подністров,я би слугувало гарним плацдармом для тієї затії.
Ось що Плутарх писав про задуми Юлія Цезара (Порівняльні життєписи. Київ 1991) , С. 229, що Цезар збирався підкорити парфян, через Кавказ напасти на Скіфію, потім Германію, Галлію і повернутись в Італію....
В цей час у Дакії правив союзник Риму -  Буребіста....

Камянець-Подільський Міст.

Римський імператор Траян проти Дакії провів дві війни в 101-102 1 105-106 роках. В Першій Дакійській війні Траян зібрав військо близько 200 тисяч чоловік , а в Другій близько 100 тисяч.
Цар Дакії - Децебал зібрав близько 160 тисяч, ще у нього було 20 тисяч союзників із бастарнів і роксолан (сарматів).
Щоби покарати союзників Децебала багаточисельне римське військо перейшло через Карпатський хребет і завоювало все Середнє Подністров,я.
В ударному темпі тут воно збудувало близько 180 км валів "Траянових" і Міст дерев,яний на камяних биках (пілонах) на р. Смотрич.
В "Записках про Гальську війну" Юлій Цезар описав кн. 4, 16-19, як його військо побудувало деревяний міст через Рейн - всього за 10 днів ! І ще таким чином  "нагнало страху германцям".
Сучасний український воєнний історик Віталій Грицюк зробив розрахунок, про те, за який час можна збудувати скіфський вал із ровом довжиною 1 кілометр, при глибині рову  5,6 метрів, висотою валу 2,5 метра, коли грунт глинистий третьої категорії, ще у валу мають бути деревні конструкції із стовпів і жердин - все це він розрахував за нормами викладеними у спеціальній військово-інженерній  та будівельній літературі, при копанні літом, 1000 чоловік, 12 годин на добу - "Військо скіфів" Київ-Чернівці 2009, С.173-175 - і потратили вони всього 16 робочих днів !!!
Римляни  траянові могли ще використати для земельних робіт  місцеве населення.
Як завжди... далі пішло щось не так.
Сарматський цар Інісмей зібрав все своє військо і місцеве ополчення і пішов громити тодішню новоросію, точніше - новоримлянів у Подністров,Ї. Частина цих сарматів полягла на полі бою і їх могили (могильники) сучасна археологія знайшла біля таких сіл: Острівець Івано-Франківщина, Ленківці і Киселів Чернівецька та Буряківка Тернопільської областей.
Усі ці могильники знаходяться на захід від Траянових валів Подністров,я. Тобто сарматське військо таки прорвало чи обійшло ці Траянові вали і воювало вже на захопленій ворогом території.
Тут , очевидно, воював і сам цар Інісмей, але загинув, і щоб його могла не була розграбована і сплюндрована його повезли і похоронили, аж біля села Пороги Вінницької області. Очевидно, що тут починалася земля (домен) самого Інісмея.
А далі були складні мирні переговори - римляни пішли з Подністров,я, але залишили тут своїх маріорнеток. Також , очевидно, що в захопленні Подністров,я приймали участь "пшеворці" по-хронології все сходиться.
Ось тому й кругом Камянець-Подільського Мосту немає залишків античного міста чи античного культурного шару ! Хоча тут таке натоптане місце, що цей шар міг був запросто знесений давніми скреперами чи просто лопатами і кайлами:))
Через 100 років ситуація у Подністров,ї загострилася і вже римський імператор Каракала (212-214 рр.) послав сюди зокрема Десяту Мавретанську когорту - так так вояки були набрані  до неї в Африці. Про це розповіла давньоримська цегла, якак була знайдена у селі Мишків Заліщицького району Тернопільської області ще у 1862 рокі. Ось напис з цієї цікавої цеголки - " COH.X.MIL.MAVR ".
Камянець-Подільський Міст  належить, як видатна памятка історії всьому українському народу, а в цілому і всьому світу ! Тому руйнування його автомобільним транспортом місцевими жителями - можна вважати серйозним злочином. Міст потрібно далі досліджувати ...
З подачі А.С. Бугая УРЕ 2-ге видання писало, що в Україні відомо валів Змійових, Траянових та інших понад 2000 кілометрів.
Очевидно, що в Національній Академії Наук України має бути створена наукова інституція, яка буде вести всебічне дослідження усіх валів України...

Траянові вали та М.П. Кучера.

Іон винокур і Микола Петров у своїй хамовитій статті "Про час заснування Камянця-Подільського: дискусійний аспект" журнал "Краєзнавство" Київ 1999,1-4 номер посилаються на дослідника Траянових валів М.П.  Кучера.
Це той Кучера, який фактично заблокував  подальше вивчення Змійових та інших валів України - "спростувавши" всесвітньовідомий радіовуглицевий метод аналізу...
Отож знаходимо статтю Кучери "Розміщення "Троянових валів" у Середньому Подністров,ї" журнал "Археологія" Київ 1992, номер 4, сторінки 43-55. Перше ж речення:
"У 1988-1990 роках ці вали досліджувалися експедицією Інституту археології України .... одержано також деякі матеріали щодо хронології."
А ось на сторінці 51 квінтесенція трьохрічних досліджень Кучерою  Траянових валів:
"Під час розкопок відібрано 11 зразків дерева зі стін-крепід у валах, 4 проби вугілля і вирізку  перепаленої глини з вогнищ для датування радіовуглицевим і палеомагнітним методами. Але ці матеріали через відсутність коштів не здані на аналіз до відповідних лабораторій."
Як все просто !:)) гроші  на трьохрічну важливу експедицію були, а на її завершення - раз і закінчилися !? Так не буває.
Нагадаю читачеві, що Євгенія і Ольга Пламеницькі свою гіпотезу про побудову Замкового мосту у Камянець-Подільському за давньоримськими технологіями висунули у 1985 році.
В кінці своєї статті С.52 Кучера  висуває свою гіпотезу, про те, що Траянові вали були збудовані у ранньозалізний час племенами фракійського гальштату проти скіфів !?
Ось тези-питання , які ставлять під сумнів цю кучерівську гіпотезу:
1. Античні автори нічого не пишуть про такий грандіозний конфлікт між фракійцями і скіфами ?
2. Навіщо фракійцям було відгороджувати двійною лінією оборони Середнє Подністров,я ? Адже тут немає золотих чи срібних рудників, важливих портових міст і т.п. ?
3. Кучера зовсім не згадує такого важливо історичного документа, як Спеціальна карта України  Боплана 1650 року, на якій чудово видно один з Траянових валів загальною довжиною більше 90 кілометрів, із яких  Кучера дослідив тільки 22 км. ?
4. Завдяки неповноті дослідження Траянових валів Кучера робить такий сумнівний висновок, С.51:
"Певного взаємозвязку між валами немає. Вони розташовані досить далеко один віід одного  скоріше були автономними в оборонному відношенні".
І на закінчення ягідка доволі кисленька:
Недалеко від Камянця-Подільського є село Боришківці і Іон Винокур і Микола Петров  видно , що не досить уважно прочитали статтю Кучери, думали, що своє дослідження він проводив біля цього села!? У статті Кучери згадується дослідження валу біля  села  Боришківці, але Борщівського району Тернопільської області....
Висновок: Посилання Іона Винокура і Миколи Петрова на дослідження Траянових валів М.П. Кучерою нічого їм достовірного, аргументованого не дає !!!