Ці неправди камянецьподільських професійних істориків стосуються гіпотези-концепції Є. Пламеницької та О. Пламеницької, що ними " була запропонована нова гіпотеза про початок формування міста в перші століття нашої ери. В цій концепції походження міста ( що отримала назву дако-римської) ключова роль відводиться одній з найцікавіших і найзагадковіших споруд - фортечному мосту" - // "Архітектурна спадщина України" Київ 1995, 2 сс. 21-33.
Пламеницькі ще на тій сторінці (с.21 ) зазначають, що ця гіпотеза ними була висунута ще у 1985 році !
У 1997 році місцева газета "Камяянець-Подільський вісник" за 17 травня друкує мою статтю "Камянець-Подільську 1890 років (!?)" Крім недолугих аргументів І. Гарнаги і А. Задорожнюка, які я спростовую у статті ще подано моя карто-схема розташування античних міст у Подністров,ї в 2 ст. н.е. за Клавдієм Птоломеєм і Траянові вали у Хмельницькій і Чернівецькій областях.
У журналі "Краєзнавство" за 1999 рік, 1-4 номери сс.10-23 І. Винокур і М. Петров публікують статтю :" Про час заснування Кам,янець-Подільського: дискусійний аспект". У якій начебто аргументовано вони заперечують гіпотезу Пламеницьких.
Цю статтю можна знайти і в електронному варіанті журналу в інтернеті. Отож читаю і спростовую їхні непереконливі і брехливі аргументи:
1. с.18 "...знахідки багаточисельних римських монет .... засвідчують торгівельні звязки черняхівських племен з римськими провінціями..."
Але "багаточисельні знахідки" можуть свідчити і про те, що частина наших земель могла бути залежною чи напівзалежною від Риму !? Крім того, коли збудували .міст 107 р. н.е. - то черняхівської археологічної культури ще не було ! - "Давня історія України" П. Толочко та інші Київ 1995, с.209 - "3-4 ст. черняхівська культура "
2. с. 18 "Серед численних черняхівських поселень (близько 3 тисячі розкопаних та обстежених на території України, і зокрема в середньому Подністров,ї)".
А ось що І. Винокур разом із Д.Я. Телегіним писали у "Археології України" Тернопіль 2008, с. 261 (2-видання): "Нині на території України зафіксовано понад 3 тисячі памяток черняхівської культури. Досліджено понад 100 поселень і 50 могильників, відкрито 400 жител і 3000 захоронень".
3. с.18 " На думку О. Пламеницької Птолемей розміщує саме у середній течії Дністра такі міста, як Клепдаву, Петрідаву, Маетоніум та ін."
Так як українська наука на той час не розвязала цей складний ребус із "Географією" Клавдія Птолемея то О. Пламеницька мала велике поле і право для своїх припущень, гіпотез, догадок.
4. с.18 " Науковцям відомо, що "Вали Трояна" розташовуються значно південніше сучасного Кишинева". Ці вали можна і зараз бачити і наяву і на топографічній каті Одеської області біля придунайських озер. Залишки Траянових валів є ще у Чернівецькій, Хмельницькій областях.
Навіщо було Іону і Миколі було писати таку очевидну брехню ?
5. Ще вони посилаються на дослідника Змієвих і Троянових валів - М. Кучера.
Беремо в руки книгу А.С. Бугая "Змієві вали " Київ 2011 р. який досліджував ці вали десятки років, пройшовши ними сотні кілометрів, с.78 : "Радіовугливевий аналіз 33 зразків вугілля, що було зібрано нами у різних місцях 15 валів показав, що будівництво валів почалося у 150 р. до н.е. і продовжувалося до 55о р. н.е." Ось інша цитата із книги Бугая ( матеріали для неї збирав син .Олександр) с. 240 "М. Кучера "спростував" у докторській монографії радіовуглицевий метод який ( це відкриття світового масштабу) просто "необєктивний".
Бо якщо вали Змійові біля Києва почали будувати ще у Скіфські часи і навіть у 150 р. до н.е. і дальше - то історію України та Києва потрібно буде грунтовно переписати ! Кому це було вигідно чи невигідно - неважко передбачити. Тому М. Кучера все фальсифікує і вали ці датує Середньоввччям !?
М. Кучера досліджував зокрема вал біля села Боришківці, що поряд Кам.-Подільського, але за Спеціальною картою України Боплана 1650 р. розрив валу "Троянового." проходив у нинішньому селі Шатава, тобто Боришківський вал не входив у систему Троянових валів !? Фактично М. Кучера своєю роботою забло..
кував подальше дослідження валів Змієвих і Траянових в Україні .
6. с.18 Винокур і Петров виводять слово "троян" з молдовської мови.
Чому вони не заглянули у Словник Б. Грінченка т.4,с. 288 де слово "троян" має такі значення:
1. батько, який має трьох близнюків.
2.трійка коней.
3.вид танцю.
4. якась рослина.
А ще в Україні є чимало сіл із назвою - Троянівка.
7. с.19 "...фантастична інформація про гідрологічну ситуацію" - це критикани.
Нажаль наука про Воду багато чого ще не знає ! Але, ось, що пишеться в "Археології та стародавній історії України" Київ 1992, с. 92: "В епоху неоліту почалося й нове пониження рівня вод, а також формування гумусу". Отож нічого фантастичного в існуванні Амадоцького озера немає !
8. с. 19 Ще критикани "щиро" дивуються :"...звідкиля автори "концепції" брали для датування зразки будівельних розчинів "? "Запускають дурочку" - можна й так сказати .
У статті Пламеницьких згаданій на самому початку, на с. 26 є навіть креслення "внутрішньої конструкції моста" звідки бралися зразки будівельних розчинів, а на с. 32 (в коментарях) сказано, що було взято 64 зразки будівельних розчинів з 10 споруд, що "локалізуються на замковому мисі".
9. с. 19 Але й далі критикани впадають у "сліпоту" ібо пишуть: "Не зрозумілим із "концепції" виступає і той факт, яким чином авторам вдалося "побачити" камянецький замковий міст на зразок рельєфу, що зображений на колоні Траяна у Римі"?
У вже згадуваній статті Пламеницьких на сторінках 29 і 30 вони подають, перераховують аж 6 (шість) подібностей між мостом зображеним на Траяновій колоні у Римі і мостом у Камянець-Подільську! Шість подібностей, Карле Іоновичу !:))
10. с.19 "... гіпотетичні розміри псевдоплощі римського табору далеко не вписуються у розміри польського ринку 15-18 століть."
Пламеницькі висунули гіпотезу, що на Смотричанському острові міг напочатку 2 ст. н.е. існувати римський табір військовий, місця ж було достатньо ! А що тут сталося через сотні років потому давньоримські проектанти і стратеги не відповідають !:))
Ось така наша непроста Історія України !!!
пʼятниця, 6 жовтня 2017 р.
вівторок, 3 жовтня 2017 р.
Кінець Залізного віку.
День щоразу змінює Ніч, Місяць навколо Землі обертається за 29 діб з хвостиком. Але це робиться не завдяки Календареві, а так збудований наш Всесвіт.
Є ще різні Часові періоди сонячної активності, та різних парадів Планет... і все це впливає на Життя на планеті Земля. У вигляді глобальних епідемій, суворих кліматичних змін, землетрусів, агроурожаїв, припливів і відпливів, посух і наводнень.
Людство боролось за місце під Сонцем, йдучи від Кам,яного віку до Мідного, потім Бронзового і нарешті 1200 р. до н.е. прийшло до Залізного.
Український вчений , історик-археолог Микола Чмихов вивів, що 2015 році н.е. є "початок післязалізного віку." - М.О. Чмихов, Н.М. Кравченко, І.Т. Черняков " Археологія та Стародавня історія України" Київ "Либідь" 1992, С. 249.
"На зламах епох відбувалися величезні зміни у житті суспільства та природи" - це С. 257 із згаданої книги...
Поглянемо на дві сьогоднішні Світові проблеми, які не можуть бути вирішені інструментами Залізного віку:
1. Голосування в Каталонії. За одними законами воно законно , а за іншими ні !
2. Ще складніша Курдська проблема . Загалом курдів у Світі проживає більше 30 мільйонів !!! Їх етнічні землі є в таких нині державах, як Туреччина, Іран, Ірак та Сірія.
Так як зараз у нас люди масово користуються пластиковими стаканчиками, вилками, тарілками на відпочинкових заходах і на роботах - то можна сказати, що почався Пластиковий вік !
Але від Залізного віку нам ще залишилась ціла купа Проблем, які нині потребують нагального свого "пластикового" вирішення.
Є ще різні Часові періоди сонячної активності, та різних парадів Планет... і все це впливає на Життя на планеті Земля. У вигляді глобальних епідемій, суворих кліматичних змін, землетрусів, агроурожаїв, припливів і відпливів, посух і наводнень.
Людство боролось за місце під Сонцем, йдучи від Кам,яного віку до Мідного, потім Бронзового і нарешті 1200 р. до н.е. прийшло до Залізного.
Український вчений , історик-археолог Микола Чмихов вивів, що 2015 році н.е. є "початок післязалізного віку." - М.О. Чмихов, Н.М. Кравченко, І.Т. Черняков " Археологія та Стародавня історія України" Київ "Либідь" 1992, С. 249.
"На зламах епох відбувалися величезні зміни у житті суспільства та природи" - це С. 257 із згаданої книги...
Поглянемо на дві сьогоднішні Світові проблеми, які не можуть бути вирішені інструментами Залізного віку:
1. Голосування в Каталонії. За одними законами воно законно , а за іншими ні !
2. Ще складніша Курдська проблема . Загалом курдів у Світі проживає більше 30 мільйонів !!! Їх етнічні землі є в таких нині державах, як Туреччина, Іран, Ірак та Сірія.
Так як зараз у нас люди масово користуються пластиковими стаканчиками, вилками, тарілками на відпочинкових заходах і на роботах - то можна сказати, що почався Пластиковий вік !
Але від Залізного віку нам ще залишилась ціла купа Проблем, які нині потребують нагального свого "пластикового" вирішення.
понеділок, 2 жовтня 2017 р.
Модрицькі та Галина Пагутяк.
На 24 Форумі видавців у Львові купив я книгу Галини Пагутяк "Світ Модрицьких. Передміщани з Дрогобича", Львів 2017, видавництво "Піраміда ", 224 сторінки. "Написання та видання цієї книги стало можливим завдяки панові Зеоніду Модрицькому..."
Галина Пагутяк є лаурятом Шевченківської премії з художньої літератури! але тут вона взялася за трохи інший жанр - історико-краєзнавчої літератури і тут діють трохи інакші правила написання такої літератури.
Отож, щоби хотілось побачити у 2-редакції цієї книги:
1.Кілька карт старих і нових з околицями міста Дрогобича. Схематичну карту м. Дрогобича з поділом на передмісття.
2.Зо два, три десятки старих фотографій Дрогобича. Ось речення із книги Г. Пагутяк С. 126: "Дрогобич славився фотостудіями".
3. Подати таки схеми генеологічні, родовідні .... це не вища математика.
За словами Г. Пагутяк - вона пропрацювала в архівах півтори року, і знайшла там аж 401 людину....
4. Книгу ще можна доповнити цікавими, неординарними фактами з історії Дрогобича і дрогобичан...
Три цитати із книги Г. .Пагутяк:
С.8 " Розкішні Актові книги війтівського суду в Дрогобичі, де можна знайти цілі сюжети для романів, описи синців, ран, перелік одежі та її опис, повсякденність - за два століття 50 томів обсягом в середньому 400 сторінок, писаних польською, латиною, німецькою. Я туди лише зазирнула, але обов,язково повернусь".
Подібних книжок Історія мого містечка Буська спродукувала більше ніж 150 штук, які чинно зберігаються у львівському архіві, але ще до них ніхто серйозно не заглядав.
С. 32 " 1825 рік - знесено міські оборонні вали і засипано рови".
Коли це було зроблено у Буську - невідомо, як невідомо, де конкретно усі вали і рови були у Буську ?
С. 121 "І часом дівчинка ходила до школи лише один рік".
Моя бабуся Стефанія ходила до школи на самому початку 20 століття тільки два роки. Потім моя прабабуся сказа, очевидно з іронією: "Досить, а то ще станеш професоркою на Рокшині!"
Рокшин - колись приміське село-вулиця, яке пропало у вогні Другої світової війни, добре хоч школа залишилася у Буську, де ходила вчитися моя бабуся і мати.
Галина Пагутяк є лаурятом Шевченківської премії з художньої літератури! але тут вона взялася за трохи інший жанр - історико-краєзнавчої літератури і тут діють трохи інакші правила написання такої літератури.
Отож, щоби хотілось побачити у 2-редакції цієї книги:
1.Кілька карт старих і нових з околицями міста Дрогобича. Схематичну карту м. Дрогобича з поділом на передмісття.
2.Зо два, три десятки старих фотографій Дрогобича. Ось речення із книги Г. Пагутяк С. 126: "Дрогобич славився фотостудіями".
3. Подати таки схеми генеологічні, родовідні .... це не вища математика.
За словами Г. Пагутяк - вона пропрацювала в архівах півтори року, і знайшла там аж 401 людину....
4. Книгу ще можна доповнити цікавими, неординарними фактами з історії Дрогобича і дрогобичан...
Три цитати із книги Г. .Пагутяк:
С.8 " Розкішні Актові книги війтівського суду в Дрогобичі, де можна знайти цілі сюжети для романів, описи синців, ран, перелік одежі та її опис, повсякденність - за два століття 50 томів обсягом в середньому 400 сторінок, писаних польською, латиною, німецькою. Я туди лише зазирнула, але обов,язково повернусь".
Подібних книжок Історія мого містечка Буська спродукувала більше ніж 150 штук, які чинно зберігаються у львівському архіві, але ще до них ніхто серйозно не заглядав.
С. 32 " 1825 рік - знесено міські оборонні вали і засипано рови".
Коли це було зроблено у Буську - невідомо, як невідомо, де конкретно усі вали і рови були у Буську ?
С. 121 "І часом дівчинка ходила до школи лише один рік".
Моя бабуся Стефанія ходила до школи на самому початку 20 століття тільки два роки. Потім моя прабабуся сказа, очевидно з іронією: "Досить, а то ще станеш професоркою на Рокшині!"
Рокшин - колись приміське село-вулиця, яке пропало у вогні Другої світової війни, добре хоч школа залишилася у Буську, де ходила вчитися моя бабуся і мати.
неділя, 24 вересня 2017 р.
Гуни Олесі Жданович
На 24 Форумі видавців у Львові купив книгу О. Жданович "Воїни степів. Гуни на території України" , видавництва "Темпора", 74 сторінки. Книга належить до науково-популярних видань, хоча авторка розповідає тільки про одну версію походження гунів - азійську !?
Отож про що ще би мало згадуватись у книзі Олесі Жданович :
1. Усі гіпотези про походження гунів.
2.Про життя Івана Білика і його художній роман "Меч Арея".
3. Про великотиражну брошуру Г.К. Василенко "Велика Скіфія" 1991 р. видання.
4.Про 5 книг харківського науковця Анатолія Кіндратенка про гунів... Ось і досі актуальна цитата із його книги - "Європейські гуни в описах давніх авторів" Харків 2007 рік, 358 сторінок - с.7 :" В українській історіографії про гунів написано так мало, що це викликає неприховане здивування."
5. Що всеукраїнська газета "День" 1999 року у чотирьох номерах надрукувала моє дослідження - "Атіла повертається", де зокрема я доказую, що столиця і могила Атіли знаходиться на нинішніх землях України ! Статтю можна знайти на сайті газети "День "..
6. Що в Москві 2003 року випустили книгу Моріса Бувье-Ажана "Аттила. Бич Божий."
7. Що на початку своєї творчості Джузепе Верді написав оперу про Атілу.
8. Що у Камянець-Подільську є парк "Гунські криниці".
Отож про що ще би мало згадуватись у книзі Олесі Жданович :
1. Усі гіпотези про походження гунів.
2.Про життя Івана Білика і його художній роман "Меч Арея".
3. Про великотиражну брошуру Г.К. Василенко "Велика Скіфія" 1991 р. видання.
4.Про 5 книг харківського науковця Анатолія Кіндратенка про гунів... Ось і досі актуальна цитата із його книги - "Європейські гуни в описах давніх авторів" Харків 2007 рік, 358 сторінок - с.7 :" В українській історіографії про гунів написано так мало, що це викликає неприховане здивування."
5. Що всеукраїнська газета "День" 1999 року у чотирьох номерах надрукувала моє дослідження - "Атіла повертається", де зокрема я доказую, що столиця і могила Атіли знаходиться на нинішніх землях України ! Статтю можна знайти на сайті газети "День "..
6. Що в Москві 2003 року випустили книгу Моріса Бувье-Ажана "Аттила. Бич Божий."
7. Що на початку своєї творчості Джузепе Верді написав оперу про Атілу.
8. Що у Камянець-Подільську є парк "Гунські криниці".
понеділок, 31 липня 2017 р.
продовження ...
Серед жовнірів був загін із 50 чоловік під командою владислава Вонсовича , який послав на допомогу - генерал і староста Буська і Буської землі - Йозеф Лончинський . І нашим тодішнім землякам-жовнірам випало обороняти найнебезпечніший напрямок Замку - Нову Західну і Денну вежі. Нова Західна була зовсім зруйнована і той же рік відбудована турками...
А 30 липня 2017 р. екскурсовод, розповідаючи про героїчну оборону цих веж Замку не знала, що слухають її нащадки тих воїнів-жовнірів із Бузецької землі.
Тоді турецькою артилерією командували французькі офіцери. Ось так Західна Європа через другі руки воювала із Східною Європою. В часи турецького панування ( 1672-1699 рр.) Міст вже очевидно перебував в аварійному стані, бо турки його з обох сторін обмурували камяними мурами, які можна бачити і сьогодні, і від цього Міст оьримав ще одну назву - Турецький міст.
3. Франція напочатку 20-0 століття знову втрутилася у справи Східньої Європи - озброїла армію Геллєра і кинула її проти Західньо-Української Народної Республіки.Президентом тоді якої був уродженець Буська - Євген Петрушевич. Із залишками цієї Республіки Євген Петрушевич передував у Камянці-Подільському з 16 липня по 15 листопада 1919 року., проживав Петрушевич у Єпископському палаці, який зберігся досьогодні.
З часом Буська громада зможе подарувати громаді Камянець-Подільського дві бронзові, памятні таблиці про перебування тут наших славних земляків...
А 30 липня 2017 р. екскурсовод, розповідаючи про героїчну оборону цих веж Замку не знала, що слухають її нащадки тих воїнів-жовнірів із Бузецької землі.
Тоді турецькою артилерією командували французькі офіцери. Ось так Західна Європа через другі руки воювала із Східною Європою. В часи турецького панування ( 1672-1699 рр.) Міст вже очевидно перебував в аварійному стані, бо турки його з обох сторін обмурували камяними мурами, які можна бачити і сьогодні, і від цього Міст оьримав ще одну назву - Турецький міст.
3. Франція напочатку 20-0 століття знову втрутилася у справи Східньої Європи - озброїла армію Геллєра і кинула її проти Західньо-Української Народної Республіки.Президентом тоді якої був уродженець Буська - Євген Петрушевич. Із залишками цієї Республіки Євген Петрушевич передував у Камянці-Подільському з 16 липня по 15 листопада 1919 року., проживав Петрушевич у Єпископському палаці, який зберігся досьогодні.
З часом Буська громада зможе подарувати громаді Камянець-Подільського дві бронзові, памятні таблиці про перебування тут наших славних земляків...
Три причини відвідати Кам,янець-Подільський.
Звичайно, у Вас може бути і більше причин щоб відвідати це історико-унікальне містою Але якщо ви із міста .Буська (Львівська обл.) чи Бузецької землі - то до переліку відомих Вам причин можна додати ще оці три причини:
1. Ще у 1997 роц добре аргументовану статтю у газеті "Камянець-Подільський вісник" за 17 травня я підтримав гіпотезу київського архітектора-реставратора Ольги Пламеницької про те, що знаменитий міст Турецький чи Замковий був збудований ще в часи завоювання Дакії знаменитим римським імператором Марком Траяном у 107 році н.е.
Планувалося навіть відкрити дві арки Мосту, щоби провести подальше дослідження його, але місцеві історики не висунувши серйозних аргументів проти гіпотези О. Пламеницької добилися заборони подальшого дослідження унікального Мосту !!? І пустили через Міст і біля самого Старого замку проїзд автотранспорту. Вібрація від інтенсивного руху помалу руйнує і сам Міст і Замок !?
Хоча вперше провідавши місто ще у 1983 році - проїзд Мостом був забороненний через його тодішній аварійний стан.
Покищо містечкове невігластво перемогло здоровий глузд...
2. Згадана вище Ольга Пламеницька у 2004 році випустила путівник "Камянець-Подільський" у якому викладений дуже цікавий факт, який пов,язує історію Буська з історією Камянець-Подільського:
Літом 1672 року величезна турецька армія вирушила завойовувати українські землі і зокрема Камянець-Подільський. Верхівка Речі Посполиої тоді не змогла організувати нормальну оборону цих земель і зокрема Камянець-Подільського.
В місті тоді зібралося тільки 1060 жовнірів і 500 міщан-ополченців.
1. Ще у 1997 роц добре аргументовану статтю у газеті "Камянець-Подільський вісник" за 17 травня я підтримав гіпотезу київського архітектора-реставратора Ольги Пламеницької про те, що знаменитий міст Турецький чи Замковий був збудований ще в часи завоювання Дакії знаменитим римським імператором Марком Траяном у 107 році н.е.
Планувалося навіть відкрити дві арки Мосту, щоби провести подальше дослідження його, але місцеві історики не висунувши серйозних аргументів проти гіпотези О. Пламеницької добилися заборони подальшого дослідження унікального Мосту !!? І пустили через Міст і біля самого Старого замку проїзд автотранспорту. Вібрація від інтенсивного руху помалу руйнує і сам Міст і Замок !?
Хоча вперше провідавши місто ще у 1983 році - проїзд Мостом був забороненний через його тодішній аварійний стан.
Покищо містечкове невігластво перемогло здоровий глузд...
2. Згадана вище Ольга Пламеницька у 2004 році випустила путівник "Камянець-Подільський" у якому викладений дуже цікавий факт, який пов,язує історію Буська з історією Камянець-Подільського:
Літом 1672 року величезна турецька армія вирушила завойовувати українські землі і зокрема Камянець-Подільський. Верхівка Речі Посполиої тоді не змогла організувати нормальну оборону цих земель і зокрема Камянець-Подільського.
В місті тоді зібралося тільки 1060 жовнірів і 500 міщан-ополченців.
середа, 12 липня 2017 р.
Польські страхи.
Після чергових антиукраїнських дій наших західних сусідів, напевно у кожного в нас виникають думки-запитання: Звідки у них такий страх ? З чим він пов,язаний ? Адже у нашій країні немає, ні партій, ні серйозних організацій, які би заявляли і працювали б над поверненням українських етнічних земель, які так "любязно" їм подарував Сталін !?
Нинішній Світ, особливо Європа доживає цю Сталінську спадщину, що буде далі - побачимо !..
Очевидно, що наші сусіди західні мають перед собою наш яскравий і гіркий досвід життя після Будапештського меморандуму: що ніякі високі договори нині нікого не рятують !
Наш сусід вже бачить, відчуває реально нашу Перемогу над Кремлем, і що наша державна міць буде далі тільки зростати....
Тому те сування пол. палиць у наші колеса, чи то-пак танкові катки - тільки смішить і показує: хто є хто і чому !:))
ПС. (постскриптум):
Один мій знайомий , який працював у сусідів і на заході Польщі у барі зустрів німців, і поговорив з ними, то виявилося, що вони тільки й чекають повернення своїх земель...
Очевидно, що про це все знають чудово наші західні сусіди і ось так неадекватно реагують на сьогоднішні виклики сього Світу.
Нинішній Світ, особливо Європа доживає цю Сталінську спадщину, що буде далі - побачимо !..
Очевидно, що наші сусіди західні мають перед собою наш яскравий і гіркий досвід життя після Будапештського меморандуму: що ніякі високі договори нині нікого не рятують !
Наш сусід вже бачить, відчуває реально нашу Перемогу над Кремлем, і що наша державна міць буде далі тільки зростати....
Тому те сування пол. палиць у наші колеса, чи то-пак танкові катки - тільки смішить і показує: хто є хто і чому !:))
ПС. (постскриптум):
Один мій знайомий , який працював у сусідів і на заході Польщі у барі зустрів німців, і поговорив з ними, то виявилося, що вони тільки й чекають повернення своїх земель...
Очевидно, що про це все знають чудово наші західні сусіди і ось так неадекватно реагують на сьогоднішні виклики сього Світу.
Підписатися на:
Дописи (Atom)