Заставка маркіза де Сада.

Шановні, а скажіть чесно - Вам подобається ота заставка, яка відкриває інформаційну програму на Першому українському каналі ?
Ну, там, де Україну вже скривавлену виривають із планети Земля і  українські кишки намотують на  земний екватор ???
Цікаво, як її - цю Заставку затверджували ? Як пояснювали її суть, ідею, смисли  творці заставки ???
Можливо вони надивилися картин Ієроніма Босха ? але це зовсім не наш художник !
Може у Вас з цього є свої, інакші асоціації, тільки шановні врахуйте, що саме ця Заставка має бути зрозумілою для багатомільйонної аудиторії !? Інтелектуальний снобізм тут не проходить !
Більше це подібно на елемент психологічної війни проти України ! Правда ж !?
Пам*ятаєте, як завалили Радянський Союз - на всезнаючому, всесоюзному "Времени" на цьому великому символі  СССР написали "олліветті" - типу : все закінчилося, все продано ...
У наш час Заставка має бути українська, життєстверджуюча, має підкреслювати красу і непереможність України !!!
Очевидно, для цього потрібно провести Конкурс на таку Заставку - тоді телебачення, зокрема Перший канал стане     справді українським , за духом ! А не нічним ларьком з продажу біжутерії...

Кетська Народна Республіка.

( гібридний проект)
Що, Ви, справді не чули про таку республіку ? Справді, справді ??
Та вона може виникнути навіть вже завтра ! Ось інформація з так званих "відкритих джерел" :
Кети - найменший  корінний народ Сибіру. За даними "Народи мира" М. 1988 року їх нарахували всього - 1.122 людини, а в  2010 році їх було вже - 1.219. Більшість кетів живе нині у поннизі Єнісею.
Мова їх належить до єнісейської мвоної сім*ї, і вони останні представники цієї "сім*ї" !!! Проживали кети (московська їх давня назва - остяки) в басейнах рік Обі і Єнісею.
"Кеты сформировались видимо в эпоху бронзы..." - С. 211 "Народы мира" Москва 1988 г.
Другая книга это подтверждает:
С. 336 - Ымыяхтахская культура. Выделена ю.А. Мочановым... Свое название она получила от стоянки, иследованной А.П. Окладниковым на Средней Лене. Основной терыторией ымыяхтахнской уцльтуры является бассейн Лены, но ее памятники известны также на Охотском побережье, в Таймырском Заполярье.
С. 337 - Ымыяхтахские сосуды представлены шаровидной, митровидной и параболоидной формами, а также круглодонными мисками.
С. 338 - Следы бронзолитейного производства отмечены на шести ымыяхтахских памятниках: четыре из них расположены в Таймырском Заполярье. -
- "Эпоха бронзы лесной полосы СССР"  Москва "Наука" 1987 г. издания...
Історики-археологи датують цю археологічну культуру - 15-10 ст. до н.е.
За новішими дослідженнями кети мають специфічну гаплогрупу, як їх ріднить із індійцями !?
За однією історичною класифікацією - кетів відносять до "піших, лісових мисливців-риболовів".
Кети були окуповані Московським князівством ще у 1607 році. Тобто окупація нині складає 410 років !
Звичайно, Ви можете запитати: А за який чи чий рахунок житиме ця Кетська Народна Республіка - крім  велетенських лісових багатств ???
На землях корінного і дуже давнього місцевого населення для прикладу - працює Норільський комбінат ! Який дає ось таку продукцію в процентах до загального Світового видобутку:
35 процентів паладію, 25 процентів платини, 20 процентів нікелю, 20 процентів родію і 10 процентів кобальту.
Окиси кобальту використовуються у виробництві синього скла і стразів ! Стразів, Карл !!!:))
Цей дорогоцінний діамант Кетської землі - Норильський комбінат почали будувати радянські зеки у 1935 році.
А в 1953 році тут вибухнуло перше велике повстання проти радянської влади, яке підірвало її основи. Близько 70 процентів багатьох норильських таборів  складали українці !!!
Далі все просто!: За границею Ерефірії появляється Уряд КНР, який заявляє , що починає відкриту боротьбу за Незалежність Кетландії, до якої він готовився більше 400 років !!!
Об*являється набів воєнних суперспеціалістів у Перший єгерський полк Кетландії, по всьому Світу !
За воєнними мірками  - полк нараховує в середньому одну тисячу чоловік, але за гібридними мірками під маркою цього з*єднання можна створити і розгорнути кілька бригад та дивізій...
Оплату небезпечної праці буде гарантувати цінними паперами Центральний Банк Кетської Народної Республіки !..
Сама сучасна зброя, передове спорядження, комфортне обмундировання - все це можна купити , запросто у нашому Світі. Навіть для цього війська можна заказати спеціальні шефрони із зображенням голови Ведмедя, який буде вишитий платиново-золотими ни тками (дивись кетську міфологію) ...

До таємниць амадоцького озера.

Зростає зацікавлення маловідомими сторінками нашої Історії, зокрема Амадоцьким озером.
На сьогодні очевидно, що Амадоцьке озеро існувало у давні часи. Про нього згадує зокрема Клавдій Птолемей у своїй "Географії". А вже яке воно було і де було насправді - це вже дофантазували середньовічні картографи на своїх картах, які дійшли до нашого часу.
Ось читаємо в "Археології та стародавній історії України" Київ 1992, С. 93:
" В епоху неоліту почалося й нове (післяпротонеолітичне) пониження рівня вод, а також формування гумусу." Отож озер різних за величиною в давні часи на наших  землях було чимало. Тому й Геродот описуючи Скіфію, згадує про три озера із яких беруть початок три річки - нічого тут не вигадав !!!
Відомий політик, краєзнавець, історик Дмитро Чобіт у журналі "Пам*ятки України" за жовтень 2013 рік написав статтю: "Клавдій Птолемей та Амадоцьке озеро"...
Для усіх , хто цікавиться цією незвичайною, нерозв*язаною ще Історією подаю список своїх постів, які зачіпають цю тему - Амадоцького озера. В постах зустрічається повторення. Пости (статті) є у двох моїх блогах:
блог "Географія" Клавдія Птолемея:
1. Слова:  "амба" та "амбар"  - 27.07.2014 р.
2. Творіння мови: гам (ам)    - 20.07.2014 р.
3.Слово "амадока" та Геродот.    - 19.07.2014 р.
4. місто Амадока .                  - 24.06.2014 р.
5."Дикі білі коні" - 2 .             - 21.06.2014 р.
6. Володимиру Захарьєву про Плоскирів-Хмельницьк.      - 5.06.2013 р.
7. "Дикі білі коні" і бубликів в*язка.         - 28.05.2013 р.
8. Куди зникло Амадоцьке озеро.         - 27.05.2013 р.
            Блог Тараса  Дишканта:
9. Амадокія - походження назви .       -   16.03.2014 р.
10. Нова прив*язка для Плоскирева-Хмельницького.     - 09.06.2013 р.
11. Велике озеро за Геродотом.         - 18.10.2012 р.
12. Амадокія і амадоки.                    - 7. 10.2012 р.
13. Священна ріка скіфів.              - 3. 10. 2012 р.

Останнє селфі.

19 січня 2017 року "Новоє время" опублікувало статтю британського журналіста Аскольда Крушельницького під назвою "Вторгнення в Україну. Чи вдасться зупинити Путіна".
Чомусь у нас мало обговорюють можливість великої війни із нашим сусідом. Очевидно, що потрібно  обговорювати всі можливі і навіть фантастичні аспекти цієї можливої війни.
Тоді українське суспільство буде проінформоване про можливі варіанти майбутньої війни і буде фактично психологічно готовим до неї. І тоді не буде хапатися за голову, а здійснить цілком обдумані і осмислені дії для захисту себе, своєї сім*ї, села, міста та всієї країни у ці перші часи.
Військовий постулат гласить: Навіть після успішних ракетно-бомбових ударів - по цій землі, потрібно щоби пройшла піхота.
Піхота в основному рухається пішки, повзком, а ще на військовому  різному транспорті. Але на все це впливають різні технічні причини і  непередбаченні  Уставами трафунки. Чим більша територія загарбання - тим більше потрібно окупаційних військ. Проблеми тут ростуть в геометричній прогресії...
Щоби кожен ворог, який захоче на перших порах зробити селфі на фоні українських руїн - зміг би отримати кульку в чоло.
Для того потрібно створити міцну і розгалужену територіальну оборону. Щоби кожен громадянин і негромадянин, який захоче захищати Україну із зброєю в руках мав для того усі можливості це здійснити !! Тобто виконати Статтю 65 Конституції України в прямому смислі.
Важливо українському суспільству усвідомити, що перебудова, перезавантаження нинішнього Світу тільки починається, і покищо не має ніяких планів, як це зробити, а це значить неможливо передбачити - коли все це скінчиться !?
Важливо, ще бачити реально, що відбувається у нашому Світі !
Одна країна напала на нашу Вітчизну, порушивши всі можливі міжнародні норми і закони, а інша країна організувала для цього санкції, які би мали тривати по ідеї безстроково, до виправлення ситуації !?
Чи є тут чиїсь заслуги ?? Адже це просто спроба загальмувати впровадження закону джунглів, чи не так !7

До 100-річчя Жовтневого перевороту.

Пізніше більшовики-комуністи назвуть цей переворот - Великою Жовтневою соціалістичною революцією !?
Як жили люди в цій державі - Радянському Союзі, який  проіснував з 1917 до 1991 року.
На цю тему є зараз чимало спекуляцій...
Напевно, всетаки, потрібно спеціалістам написати достовірну Історію Радянського Союзу, щоби різноманітні брехуни не мали ніякого шансу.
Ось яскрава замітка із всесоюзної газети "Известия" за 1 грудня 1987 року, як жилося простій людині в СССР.
Звичайно, захисники СССР згадають про ракети і танки, яких тоді  було найбільше у світі. Але - ні танками, ні ракетами не можна зорати ні одного поля, викопати меліоративного рова, чи яку під житловий будинок, чи заводський цех, чи збудувати нормальну дорогу...
Подаю замітку мовою оригіналу:
"Двадцать недорделок - насчитал у нового экскаватора его машинист.
36 лет я работаю машинистом экскаватора. В настоящее время тружусь в Бактонельстрое. Строю метро в городе Баку.
Есть у нас в управление механизация Метростроя японский кран "Като". В 1978 году его получили, завели и поехали работать. За 9 лет у него ничего не сломалось, даже масло в гидравлике заменили только на 9-м году. Впрочем, нет - заменили втулки на балансирах хода. Это от наших "прекрасных" дорог. И все. Теперь о нашей "дорогой" технике. В том же 1978 году я получил экскаватор Э-5015 киевского завода "Красный экскаватор". За 9 лет я израсходовал тонны гидромасла. Десятки раз ремонтировал машину. Но по нашим меркам это еще хороший экскаватор.
И вот за полтора года до пенсии мне предприятие выделило новый экскаватор ЭО- 3322Д за номером 12152, выпущенный 31.07.1987 года и принятый госприемкой БПЗ-25 (подпись неразборчива). И тут я понял, что мой старый экскаватор - это был рай.
Новый экскаватор каждый день ломается. Многие его узлы не укреплены, особенно в труднодоступных местах. Текут все четыре гидроцилиндра. После двух месяцев работы на грунтах 2-3 категории появились трещины в ковше.Рассыпаются предохранительные клапаны. Лопаются чугунные крышки золотников. На гидромоторе поворота башни не поставлена шпилька. Двигатель Д-240 имел дефекты. Не работали две форсунки, разрегулирована подача топлива. Шланги высокого давления подтекают (раньше ставили алюминиевые конусные шайбы, проблем не было). Гибробак очень слабый (сварные швы лопаются). Плохая пробка на топлиивном баке (подтекает). Дворник стоит высоко ( в дождь не видно забоя). Глушитель пускача направлен на гидромотор, забрызгивает отработаным маслом.
И это еще не все.
Ищешь неистправность, ликвидируешь ее. А дни идут, я простаиваю, прораб косится на меня, хотя и сочуствует. Мне на язык просятся всякие слова в адрес госприемки. Когда будет счасливое время: пришел, завел и работаеш, горя не знаешь ? Когда ?
Е. Пашков  машинист экскаватора.  Баку.

Світ - це велике кидалово.

Ось, як записано у "Словнику сучасного українського сленгу" Харків 2006 рік, який упорядкувала Т.М. Кондратюк значення слова "кидалово" С. 158:
"Кидалово - підлість, обман, видурювання грошей".
Згадаймо голодомор в Україні 1933 року - померло з голоду мільйони людей ! І що світ на це адекватно відповів ???
"Письменник Бернард Шоу  і колишній прем*єр Франції Едуар Ерріо, які на той час подорожували по Радянському Союзі, заявили на цілий світ, що ніякого голоду в країні немає ." - "Історія України" Львів 1996, С. 268
Візьмемо недавній Будапештський меморандум. Ну, добре наші політики і дипломати тоді погано знали власну історію, але ж шановні великі гаранти могли запропонувати нам:
- Давайте шановні, зробимо все по-чесному: підпишемо не меморандум, а супермеморандум, або щось більше ...

Ніч (і день) перед Різдвом.

Пробуджуюсь перед четвертою. Ніч перед Різдвом ще триває. Ниє вказівний палець на правій руці, якого я вдень так необережно гахнув дверима диліжансу до звичайних дерев*яних дверей. Натираю його меновазаном, хоч мав це зробити ще ввечері. Лягаю далі у ліжко, але сну немає. Починаю згадувати, що то був за День перед ніччю перед Різдвом.
Того дня ми з Андре Анжуйським на його диліжансі, не то корейського чи японського виробництва добралися до славного міста Золочева. ( Тут чути як на підвіконник гепає Кіт, відкриваю йому вікно, повернувся).
Ну, Ви знаєте в цьому місті є замок знаменитий, а на подвір*ї три камені із таємничими написами і діркою, щоби там пальцем крутити.
Нас тут зустрічає Михайлівна, кров у неї ще та - ханська. Знаєте, як польсько-український круль Ян Собєтський, той що народився у нас в Олесько, побив турків під Віднем, а полонених розселив по своїх землях. Частина їх відбудовувала замок Золочівський, який перед тим зруйнувала.. ну й кров їх залишилася тут. Я й шуткуючи кажу:
- Мадам, танцюйте Вам лист великий, формату А-4 прийшов !:))
Праправнучка ханська робить кілька танцювальних па... і тут все, неочікувано починається...
Йду в інший покій, драпірований індійськими шовками, забирати Андре, бо нам треба їхати далі. Ціла ватага поважних матрон із замку його не охоче відпускають. Ще би !?
у нього великі чорні очі, трьохденна чорна щетина на лиці і чорний светер грубої в*язки, який йому, цілком очевидно, зв*язала Кохана дружина. А, на боку виблискує причеплений двохручкий меч...
І ми рушаємо. Ну, я не кажу, що на дворі передріздв*яний мороз за мінус 16 градусів і зовсім неприємний вітер - кого це тепер може цікавити ???
Ми виїхали на битий шлях чи-то пак - гостинець, що вів до княжого Львова, і тут наш диліжанс починає свої показувати капризи. Андре каже, що це очевидно фільтр солярки забився і йілком можливо, що замерзає ? Ми зупиняємося біля якоїсь придорожньої крамниці. Андре йде туди і через деякий час виходить із півторалітновим пласмасовим чайничком горячої води....
Вже в кабіні повідає, що за цю горячу воду йому прийшлося віддати десять срібних дирхемів, бо простої води продавщиця у цей чайник не заливала.
Але це мало нам допомогає - ми проїзджаємо Червоне, а напочатку Новосілок зупиняємося.
Лицар залізає під диліжанс, хоче зняти той фільтр проклятий, щоби розігріти його на майбутньому вогні. З усього задуманого вдалося тільки відкрутити трубку і на білий придорожній сніг потекла соляра із зеленкуватим відтінком. Ага, значить фільтр не забитий, не замерзлий ! Солярою, значить нас заправили бодяжною !? І вона в бензобаку просто на-фіг замерзає .
Андре знаходить стару газету і йде  її палити, щоби розігріти 150-літровий бак !? Я в той час йду і рву придорожню суху траву, що визирає з-під снігу і цілий жмут завиваю у газетний папір. Кидаємо все це під бак. І злий, морозний вітер, одним подувом (суцільним), легко видуває наші зусилля до чиєсь матері. Стоїмо то ми на горбку...
Андре знову заводить диліжанс, і ми якось проїзджаємо Новосілки і зупиняємось недалеко дорожнього знаку, біля  самотньої хати. Тут набагато затишніше. Я йду в посадку збирати дрова, сухі гілля і рвати суху траву, щоби розпалити вогонь. Кілька разів від вітру вогонь гасне. Андре зціджує трохи солярки, поливає нею дрова - підносимо вогонь, а вона мля навіть не хоче зразу горіти !?.
Але вогонь далі ми таки запалюємо, як у зимових колись Карпатах, вогонь горить просто під беззобаком. Андре вирішує, що диліжанс вже ожив і можна їхати. Їдемо. метрів двадцять і все. Задом вертаємося до Вогню.
Йду знову у посадку по дрова. На  зимових безлистях деревах виспівує якихось кілька пташок, яких я зовсім не бачу . Вертаюсь до нашого диліжансу з дровами і радую Андре:
- Ну, все Ваша моць, не буде Вам благородної смерті, як бабахне той бак, не будуть  клювати ваші кості - ні стервятники, ні благородні грифи із 2,5 метровими крилами, а подзьобають нас якесь дрібне безгербове птаство ! За що боролись, мля !???
Андре каже кілька фраз сарацинською мовою, а я роблю вид, що його прекрасно розумію...
Телефони наші не розриваються від дзвінків, лише часом якийсь герцог нам дзвонить і питає:
- Де, Ви ? Що робите ? Коли приїдете ??
Нарешті соляра нагрівається, бак теплий і ми рушаємо далі у нашу незвичайну мандрівку. Вже за Новосілками крізь хмари на короткий час пробивається Сонце ! Ура !!!
Тільки тепер згадую, що в лісі, в горах над Новосілками були знайдені три камені, що зараз є у Золочівському замку ! І проживали там колись - тампільєри !? А-а, то тампільєри нас тормузнули !?
Йду виключаю воду, бо вже тече перелив, шукаю Кота, щоби випустити його на двір, попісяти. Хоч там зараз 22 градуси морозу.
Але Різдвяна ніч 2017 року ще продовжується ...