Ферекід народився приблизно 550 року до н.е., а Геродот також приблизно - 484 р. до н.е.. Ферекід написав великий прозовий твір "Теогонія", фрагменти з якої дійшли до нашого часу . - "Хроніка 2000" Випуск 33, Київ 2000, С. 82. Ось фрагмент 113:
"Кажуть, що скіфський цар Іданфур, - як оповідає Ферекід Лерійський, погрожуючи війною Дарію, що перейшов через Істр, послав символи замість листа, а саме мишу, жабу, птаха, стрілу і плуга.
Коли з приводу цих дарунків виникла непевність, якої і слід було очікувати, тисячник Оронтопаг казав, що скіфи підкоряються персам: він розумів під мишею - життя, під жабою води, повітря під птицею, під стрілою - зброю і під плугом - землю.
Натомість, Ксіфодр пояснив ці дари зовсім інакше: він казав, що якщо ми не полетимо, як птахи, не сховаємося в землю, як миші, чи не зануримося у воду, як жаби, то не уникнемо їхніх стріл, бо не володіємо землею."
Ось сакральні речі (символи) скіфів за Геродотом кн. 4,5 : "... Коли вони були царями, з неба впали на скіфську землю зроблені із золота: плуг, ярмо, сокира і чаша".
Ось святі речі скіфів через 200 років потому, коли скіфські посли відвідали самого Олександра Македонського - " Знай, нам скіфам дані такі дари: упряж биків, плуг, спис, стріла та чаша" - Квинт Курций Руф "История Александра Македонского" Москва 1993, С. 160 . ( хотілось бачити український переклад цієї книги).
Бачимо в обох випадках - присутній "плуг", як символ життя скіфів !!?
Але кочівники і плуг явище непоєднювальне, правда ж !?
Але Минуле не таке вже просте, як про нього нам пишуть чи розказують...
Сучасний український історик Катерина Петрівна Бунятян "Давнє населення України" Київ 1999, С. 183-186 пояснює цей феномен впровадженням у життя давніх людей виробів із заліза, що дало значний приріст у землеробстві, яким можна було поділитись із групами пастухів, які тепер ставали твердо на шлях інтенсивного кочівництва, але в часи Скіфії вони ще зберігали пошанування до Плугу !!!
Геродот викидаючи Плуга із скіфського листа-посилки твердо дотримується своєї негативної позиції, щодо скіфів, що скіфи "не землероби, а кочівники" - кн.4, 2.. Брехун !!!
Адже він знав, що цівілізація, культура твориться в землеробських, міських структурах, а кочівники нічого такого не могли і не створили... Іншого способу якось принизити скіфів у Геродота не було, як назвати їх "Прийшлими", а ще "кочівниками".
А можете собі уявити царя царів - Дарія, який береться розгадувати незвичне послання скіфських царів - та для цього у нього є повно дрібних царів, полководців, радників...
У давніх арміях були підрозділи, які першими вступали у бій, які вели переговори з противником - це треба було заслужити доблестю і хоробрістю свого роду.
Тут неважко собі уявити пишний штаб Дарія, де всі свердлять очима тисяцького ( полковника по-нинішньому) сивого і сумного Оронтопага, який очолює перший полк величезної армії Дарія (заздрощі, інтриги і т.п.), який стояв на передовій, коли до нього під*їхав скіфський листоноша і передав пошту.
За спиною Орнотопага стоять двоє молодих іще з посмішками його племінничків і тримають в руках скіфську пошту.
Дарій злегка киває головою і Оронтопагові племінники обережно починають розкривати скіфського листа. Із неповно розкритої коресподенції випурхує жива пташка, вже в небі, щось гнівне цвіркає на персів і летить мерщій додому...
Оронтопагові йде масовий і німий посил:
- Давай, старий йолопе, розказуй, що ти тут приніс !?:))
Геродот кн.4, 126-127 розказує, які були причини появи скіфської пошти. Дарій в знак підкорення скіфів хотів отримати в знак їх підкорення "землю і воду", а Ідантірс пообіцяв Дарію свої дарунки ...
середа, 29 червня 2016 р.
вівторок, 28 червня 2016 р.
іуп-3. Друга Скіфо-Перська війна.
Крім "міжнародного листування" Геродот кн.4,1 згадує про таку причину цієї війни: "... Дарій побажав помститись на скіфах, за те, що вони колись удерлися до Мідії, перемогли тих, хто намагався їх затримати..." Бачимо про Кіра тут і не згадується !?
Помпей Трог пише, що "Дарій пішов війною за те, що не отримав руки його (Іантіра) дочки і вступив у Скіфію..."
У Йордана це описано трохи інакше - "Гетика" параграф 63: "Потім Дарій, цар персів, син Гістаспа, побажав з*єднатися шлюбом з дочкою Антіра, короля готів... але ті йому відмовили в цьому ..."
Геродот цього скіфського царя називає - Ідантірсом.
За Геродотом кн. 4,87 Дарій зібрав 700 тисячне військо, не рахуючи екіпажів кораблів, яких було 600 штук. Цифру 700 тисяч підтримує і Помпей Трог, а перський історик Ктесій Кнідський в цілому говорить про 800 тисяч перського війська !!
Науковці не хочуть вірити у такі цифри війська перського, але погоджуються з тим, що тоді Перська імперія налічувала близько 50 млн. жителів !? Дарій зібрав-забрав все чоловіче населення воїнського призову, яке до того 13 разів у різних провінціях-сатрапіях піднімало повстання проти Перської імперії і проти нового царя - Дарія... і повів їх на завоювання Скіфії.
Грецькі умільці із кораблів для Дарія побудували два мости: через Боспор і через Дунай, в районі нинішнього села Орлівка Ренійського Району Одеської області. Це навпроти румунського міста Ісакча. Дунайська переправа в районі села Орлівка належить до найдавніших в цьому регіоні. Пізніше в римські часи тут було римське укріплення для охорони цієї переправи і тут стояли вояки 1 Італійського та 5 Македонського легіонів Римської імперії - И.Т. Кругликова "Античная археология" Моска 1984, С. 120..
Далі Дарій із своїм військом піднявся до верхів*я озера Ялпуг і в районі нинішнього міста Болграда Одеської області - став великим табором і став чекати на генеральну битву із скіфським військом...
Скіфи, звичайно не були такими дурними, а взялися винищувати заготівельні загони персів, які вирушали у Скіфський степ для здобуття провіанту та фуражу. Очевидно, що це вже була друга половина горячого літа - 519 р. до н.е., а цей час зеленої трави тут вже не було, а була суха, тай звірів усіх ще перед тим розігнало скіфське військо... Це була пастка !
Страбон так і написав:
"Між гетами і Понтійським морем від Істра в напрямку до Тіри простилається Гетська пустеля, рівнинний і безводний простір, де Дарій, син Гістаспа, в той час коли перейшов Істр для походу на скіфів був захоплений у пастку і ризикнув загинути із своїм військом від спраги, але він зрозумів небезпеку, хоча і пізно і повернув назад ..."
Ця втеча Дарія сталась однієї літньої ночі, але перед нею він отримав Листа від скіфських царів.
Читаємо у Геродота кн.4, 131 : "... коли нарешті Дарій опинився у великій скруті. Скіфські царі довідалися про це і послали вісника з дарами до Дарія: птаха, мишу, жабу і п*ять стріл.?!"
Над вмістом листа-посилки задумались і Дарій, і перси. Дарій вирішив, що скіфи "складають зброю". Його полководець Гобрій був іншої думки: "Якщо перси, ви не станете птахами, і не полетіте високо в небо, або мишами і сховаєтесь в землю, або жабами і не пострибаєте в болото, то ви не повернетесь до себе, вас згублять оці стріли" - Геродот кн.4, 132..
Дарій залишає в "Болградському " таборі "хворих воїнів і віслюків" і з "найкращою частиною війська" втікає до Дунайської переправи, яку перед тим погромила частина скіфського війська на чолі з скіфським царем Скопасісом.
Тут Дарій також кидає частину свого війська, щоб його не наздогнали ...
Дарій напевно добре пам*ятав про життя і смерть свого попередника Кіра !:))
В цілому у цьому поході проти Скіфії Дарій втратив лише 80 тисяч чоловік (Геродот кн.4, 143)., про це пишуть і інші історики...
І це була ще одна блискуча перемога скіфського військового генія над тодішньою перською азіатчиною. Це дало змогу Елладі збудувати фундамент нинішньої Європейської цивілізації !!!
Після цієї війни майже 200 років ніхто вже не потикався із військом у Скіфію !!!
Але, ось з листом-посилкою скіфських царів не все так просто, бо у Ферекіда вміст посилки є трохи інший .!..
Помпей Трог пише, що "Дарій пішов війною за те, що не отримав руки його (Іантіра) дочки і вступив у Скіфію..."
У Йордана це описано трохи інакше - "Гетика" параграф 63: "Потім Дарій, цар персів, син Гістаспа, побажав з*єднатися шлюбом з дочкою Антіра, короля готів... але ті йому відмовили в цьому ..."
Геродот цього скіфського царя називає - Ідантірсом.
За Геродотом кн. 4,87 Дарій зібрав 700 тисячне військо, не рахуючи екіпажів кораблів, яких було 600 штук. Цифру 700 тисяч підтримує і Помпей Трог, а перський історик Ктесій Кнідський в цілому говорить про 800 тисяч перського війська !!
Науковці не хочуть вірити у такі цифри війська перського, але погоджуються з тим, що тоді Перська імперія налічувала близько 50 млн. жителів !? Дарій зібрав-забрав все чоловіче населення воїнського призову, яке до того 13 разів у різних провінціях-сатрапіях піднімало повстання проти Перської імперії і проти нового царя - Дарія... і повів їх на завоювання Скіфії.
Грецькі умільці із кораблів для Дарія побудували два мости: через Боспор і через Дунай, в районі нинішнього села Орлівка Ренійського Району Одеської області. Це навпроти румунського міста Ісакча. Дунайська переправа в районі села Орлівка належить до найдавніших в цьому регіоні. Пізніше в римські часи тут було римське укріплення для охорони цієї переправи і тут стояли вояки 1 Італійського та 5 Македонського легіонів Римської імперії - И.Т. Кругликова "Античная археология" Моска 1984, С. 120..
Далі Дарій із своїм військом піднявся до верхів*я озера Ялпуг і в районі нинішнього міста Болграда Одеської області - став великим табором і став чекати на генеральну битву із скіфським військом...
Скіфи, звичайно не були такими дурними, а взялися винищувати заготівельні загони персів, які вирушали у Скіфський степ для здобуття провіанту та фуражу. Очевидно, що це вже була друга половина горячого літа - 519 р. до н.е., а цей час зеленої трави тут вже не було, а була суха, тай звірів усіх ще перед тим розігнало скіфське військо... Це була пастка !
Страбон так і написав:
"Між гетами і Понтійським морем від Істра в напрямку до Тіри простилається Гетська пустеля, рівнинний і безводний простір, де Дарій, син Гістаспа, в той час коли перейшов Істр для походу на скіфів був захоплений у пастку і ризикнув загинути із своїм військом від спраги, але він зрозумів небезпеку, хоча і пізно і повернув назад ..."
Ця втеча Дарія сталась однієї літньої ночі, але перед нею він отримав Листа від скіфських царів.
Читаємо у Геродота кн.4, 131 : "... коли нарешті Дарій опинився у великій скруті. Скіфські царі довідалися про це і послали вісника з дарами до Дарія: птаха, мишу, жабу і п*ять стріл.?!"
Над вмістом листа-посилки задумались і Дарій, і перси. Дарій вирішив, що скіфи "складають зброю". Його полководець Гобрій був іншої думки: "Якщо перси, ви не станете птахами, і не полетіте високо в небо, або мишами і сховаєтесь в землю, або жабами і не пострибаєте в болото, то ви не повернетесь до себе, вас згублять оці стріли" - Геродот кн.4, 132..
Дарій залишає в "Болградському " таборі "хворих воїнів і віслюків" і з "найкращою частиною війська" втікає до Дунайської переправи, яку перед тим погромила частина скіфського війська на чолі з скіфським царем Скопасісом.
Тут Дарій також кидає частину свого війська, щоб його не наздогнали ...
Дарій напевно добре пам*ятав про життя і смерть свого попередника Кіра !:))
В цілому у цьому поході проти Скіфії Дарій втратив лише 80 тисяч чоловік (Геродот кн.4, 143)., про це пишуть і інші історики...
І це була ще одна блискуча перемога скіфського військового генія над тодішньою перською азіатчиною. Це дало змогу Елладі збудувати фундамент нинішньої Європейської цивілізації !!!
Після цієї війни майже 200 років ніхто вже не потикався із військом у Скіфію !!!
Але, ось з листом-посилкою скіфських царів не все так просто, бо у Ферекіда вміст посилки є трохи інший .!..
понеділок, 27 червня 2016 р.
найперший Міжнародний лист із Скіфії-України.
Пройшло майже 10 років, як було погромлено все військо Кіра і перська еліта подумала, що все це сталось випадково, що всього один раз не повезло загонистому Кіру.
І коли у Персії появився новий цар Дарій Перший, то Персія почалась готуватись до нової війни із Скіфією. Про цю, фактично Другу Скіфо-Перську війну є наукова книга українського скіфолога Є.В. Черненка "Скифо-персидская война" Киев 1984, С.81, де цитується фрагмент розповіді Ктесія Кнідського (переклад на укр. мову мій):
Дарій наказав капподокійському сатрапу Аріарамну перейти у Європу проти скіфів і взяти в полон чоловіків і жінок. Аріарамн переправився на 30 п*ятидесятивесельних кораблях, взяв скіфів в полон, крім цього захопив і брата скіфського царя Марсагета, знайшовши його закованим в кандалах за якийсь злочин. Скіфський цар Скіфарб у гніву написав Дарію зухвалого листа і йому була дана така ж відповідь..."
Ось Геродот кн.4,1 : "Після здобуття Вавілона Дарій вирушив у похід на скіфів."
Є дослідники, які тут вірять Геродоту і датують Другу Скіфо-Перську війну 519 р. до н.е., а є які опускають хронологію до 512 р. до н.е...
У давні часи усі війни чи активна підготовка до них - починалася ранньою весною - у березні місяці.
Найбільш вірогідно, що напад перського флоту на скіфське приморське поселення чи містечко стався в середині весни 519 р. до н.е.. Можливо це було містечко із змішаним скіфо-грецьким населенням ?..
І кораблями Аріарамна , очевидно, також у більшості керували греки - піддані Персії.
Щодо імен скіфських царів: Скіфарб і Марсагет - то інші історичні джерела і автори таких імен не згадують взагалі !? Очевидно, що перекручення імен скіфських царів було зроблено свідомо Ктесієм Кнідським, бо подібне перекручення подій Другої Скіфо-Перської війни ми знаходимо у так званому Бехістунському (перському) написі.
Попри всі складності і невідомості описаного історичного епізоду Ктесієм Кнідським ми маємо фактично першу писемну згадку про те коли із українських земель - Скіфії був відправлений (очевидно морем) Міжнародний Лист в іншу державу - Перську імперію !!
І сталось це приблизно 2535 років тому назад.
Очевидно, коли прийшла відповідь від Дарія це був початок літа і частини перського війська вже прискореним маршем прямували до Боспорської переправи ...
Крім того згадка Ктесія Кнідського про Лист скіфського царя - це є фактично і перша згадка про діяльність Пошти на наших землях !!!
І коли у Персії появився новий цар Дарій Перший, то Персія почалась готуватись до нової війни із Скіфією. Про цю, фактично Другу Скіфо-Перську війну є наукова книга українського скіфолога Є.В. Черненка "Скифо-персидская война" Киев 1984, С.81, де цитується фрагмент розповіді Ктесія Кнідського (переклад на укр. мову мій):
Дарій наказав капподокійському сатрапу Аріарамну перейти у Європу проти скіфів і взяти в полон чоловіків і жінок. Аріарамн переправився на 30 п*ятидесятивесельних кораблях, взяв скіфів в полон, крім цього захопив і брата скіфського царя Марсагета, знайшовши його закованим в кандалах за якийсь злочин. Скіфський цар Скіфарб у гніву написав Дарію зухвалого листа і йому була дана така ж відповідь..."
Ось Геродот кн.4,1 : "Після здобуття Вавілона Дарій вирушив у похід на скіфів."
Є дослідники, які тут вірять Геродоту і датують Другу Скіфо-Перську війну 519 р. до н.е., а є які опускають хронологію до 512 р. до н.е...
У давні часи усі війни чи активна підготовка до них - починалася ранньою весною - у березні місяці.
Найбільш вірогідно, що напад перського флоту на скіфське приморське поселення чи містечко стався в середині весни 519 р. до н.е.. Можливо це було містечко із змішаним скіфо-грецьким населенням ?..
І кораблями Аріарамна , очевидно, також у більшості керували греки - піддані Персії.
Щодо імен скіфських царів: Скіфарб і Марсагет - то інші історичні джерела і автори таких імен не згадують взагалі !? Очевидно, що перекручення імен скіфських царів було зроблено свідомо Ктесієм Кнідським, бо подібне перекручення подій Другої Скіфо-Перської війни ми знаходимо у так званому Бехістунському (перському) написі.
Попри всі складності і невідомості описаного історичного епізоду Ктесієм Кнідським ми маємо фактично першу писемну згадку про те коли із українських земель - Скіфії був відправлений (очевидно морем) Міжнародний Лист в іншу державу - Перську імперію !!
І сталось це приблизно 2535 років тому назад.
Очевидно, коли прийшла відповідь від Дарія це був початок літа і частини перського війська вже прискореним маршем прямували до Боспорської переправи ...
Крім того згадка Ктесія Кнідського про Лист скіфського царя - це є фактично і перша згадка про діяльність Пошти на наших землях !!!
неділя, 26 червня 2016 р.
ІУП-1. Томіра та Кір Великий.
ІУП - історія української пошти.
Очевидно, що сьогодні багатьох цікавить, як все ж таки працювала Поштова служба у давні часи ??
Беремо книгу найвідомішого історика Стародавнього світу - Геродота і читаємо кн. 1,123 :
"... коли Гарпаг захотів переказати про свої наміри Кірові, який все ще перебував у Персії, і в Гарпага не було жодного способу зробити це, бо всі шляхи охоронялися, і тоді він удався до таких хитрощів: роздобув зайця, розпоров йому черево... поклав в черево листа в якому написав те, про що він замислив... Зашивши ..." і послав свого найнадійнішого слугу під виглядом мисливця до Кіра.
Персія ще тоді не була незалежною країною. І Кіру вдалося підняти повстання, а потім щей завоювати чимало інших народів-держав, навіть сьогодні всім відомого лідійського царя - Креза !
Утворилась величезна Перська держава-імперія і Кіра було названо - Великим.
І захотілось Кірові оженитись на скіфській цариці-удовиці - Томірі. Її ім*я можна потрактувати, як "томі-Ра" - частинка Сонця .
Томіра відмовила такому видному жениху, бо розуміла, що він хоче насправді її держави...
За Помпеєм Трогом Кір дуже розсердився і зібрав із своєї великої держави 200 тисяч головорізів і рушив у Скіфію, яка тоді починалася за рікою Аракс, що є і нині на Кавказі ця річка...
А ось, що про причини цього походу пише сам Геродот кн.1,204 :
"Приводів, які підштовхнули його на це, в нього було багато і важливих. Насамперед його походження, його ідея, ніби він був вищий за усіх інших людей, по-друге, його успіхи у війнах, бо куди тільки не виступав Кір у похід, не можна було тому народові від нього врятуватись..."
Томіра удавано відступила, а потім раптово повернула своє військо і розбила передові загони персів в рядах яких і був Кір. Тіло загиблого перського царя скіфи шукали навіть у ночі... і знайшли, і відрізали йому голову і кинули її у шкіряний мішок з кров*ю, і віддали цю посилку-лист у перський табір, який спочивав, чекаючи на повернення з передової свого безстрашного і хитрого царя !...
Ніхто з Кірового війська додому не вернувся - це була блискуча перемога Скіфії !!! Так починався складатись міф - ні зовсім не міф - про непереможність скіфського війська !!!
Геродот називає Томіру - массагетською царицею, хоча пізніші історики говорять про неї, як про царицю Скіфії, скіфів !? Але це не остання неправда батька історії про скіфів !
Збереглася до нині могила Кіра Великого, а про скіфську царицю Томіру покищо українська історія мовчить ?..
Є ще картина Пітера Пауля Рубенса на тему Томіри і голови Кіра.
Ця Перша Скіфо-Перська війна відбулася ще у 529 році до н.е. і без її ходу нам було би важко зрозуміти хід Другої Скіфо-Перської війни 519 р. до н.е., де будуть найперші згадки про Поштову службу наших предків, але про це далі...
Очевидно, що сьогодні багатьох цікавить, як все ж таки працювала Поштова служба у давні часи ??
Беремо книгу найвідомішого історика Стародавнього світу - Геродота і читаємо кн. 1,123 :
"... коли Гарпаг захотів переказати про свої наміри Кірові, який все ще перебував у Персії, і в Гарпага не було жодного способу зробити це, бо всі шляхи охоронялися, і тоді він удався до таких хитрощів: роздобув зайця, розпоров йому черево... поклав в черево листа в якому написав те, про що він замислив... Зашивши ..." і послав свого найнадійнішого слугу під виглядом мисливця до Кіра.
Персія ще тоді не була незалежною країною. І Кіру вдалося підняти повстання, а потім щей завоювати чимало інших народів-держав, навіть сьогодні всім відомого лідійського царя - Креза !
Утворилась величезна Перська держава-імперія і Кіра було названо - Великим.
І захотілось Кірові оженитись на скіфській цариці-удовиці - Томірі. Її ім*я можна потрактувати, як "томі-Ра" - частинка Сонця .
Томіра відмовила такому видному жениху, бо розуміла, що він хоче насправді її держави...
За Помпеєм Трогом Кір дуже розсердився і зібрав із своєї великої держави 200 тисяч головорізів і рушив у Скіфію, яка тоді починалася за рікою Аракс, що є і нині на Кавказі ця річка...
А ось, що про причини цього походу пише сам Геродот кн.1,204 :
"Приводів, які підштовхнули його на це, в нього було багато і важливих. Насамперед його походження, його ідея, ніби він був вищий за усіх інших людей, по-друге, його успіхи у війнах, бо куди тільки не виступав Кір у похід, не можна було тому народові від нього врятуватись..."
Томіра удавано відступила, а потім раптово повернула своє військо і розбила передові загони персів в рядах яких і був Кір. Тіло загиблого перського царя скіфи шукали навіть у ночі... і знайшли, і відрізали йому голову і кинули її у шкіряний мішок з кров*ю, і віддали цю посилку-лист у перський табір, який спочивав, чекаючи на повернення з передової свого безстрашного і хитрого царя !...
Ніхто з Кірового війська додому не вернувся - це була блискуча перемога Скіфії !!! Так починався складатись міф - ні зовсім не міф - про непереможність скіфського війська !!!
Геродот називає Томіру - массагетською царицею, хоча пізніші історики говорять про неї, як про царицю Скіфії, скіфів !? Але це не остання неправда батька історії про скіфів !
Збереглася до нині могила Кіра Великого, а про скіфську царицю Томіру покищо українська історія мовчить ?..
Є ще картина Пітера Пауля Рубенса на тему Томіри і голови Кіра.
Ця Перша Скіфо-Перська війна відбулася ще у 529 році до н.е. і без її ходу нам було би важко зрозуміти хід Другої Скіфо-Перської війни 519 р. до н.е., де будуть найперші згадки про Поштову службу наших предків, але про це далі...
четвер, 23 червня 2016 р.
Історія української пошти.
З Українською поштою я знайомий вже давно - посилав листи, рекомендовані листи, бандеролі, часом навіть посилки.
Аж тут трапилася нагода з нею більш тісніше співпрацювати - глянув у Всесвітню мережу, а там про багатовікову, яскраву Історію української пошти майже нічого немає !?
Є там, що пошта у Києві почала працювати за московським зразком з 1669 року, а у Львові за європейським зразком пошта запрацювала у 1629 році, дякуючи Бандінеллі.
Ще я знайшов, що перший поштовий штемпель винайшов Бішон Генрі в Англії, яким проштамповано перші папери, датовані 19 і 24 квітням 1661 роком.
Що перші поштові скриньки появилися у Парижі у 1653 році, а в Амстердамі у 1616 році.
Що в тій же Англії 6 травня 1840 року в обіг увійшла перша поштова марка, яка названа пізніше "чорним пенні".
Що перший поштовий Музей запрацював ще у 1872 році.
Почав я згадувати, що в Українській історії є чимало небувалих епізодів, які пов*язані із поштовою сферою. Що мініум одну важливу історичну проблему можна вирішити-зрозуміти тільки через діяльність Пошти, як такої !
Зрозуміло, що Пошта в класичному розумінні цього слова з*явилась із винайденням самого письма.
Першість у цій справі належить шумерам.
"Найдавніші шумерські писемні пам*ятки нині датуються часом "близько 3100 р. до н.е...
Піктографічне письмо, найстаріше серед відомих систем писемности взагалі, у своїй основі дуже просте. Кожен його знак через зображення певного предмета означає якесь окреме слово...
Шлях від першопочатків піктографічного письма до його вдосконалення в письмо фонетичне шумери пройшли за неповних п*ятсот років..." - В. Замаровський "Спочатку був Шумер" Київ 1983, СС. 111-112 ..
Звичайно, що перша поштова служба з*явилась тут, на цих шумерських землях.
Найбільшого розквіту поштова служба досягла у Перській імперії часів Ахеменідів. Для управління численними залежними землями справно працювала царська поштова служба. На важливих дорогах імперії були збудовані поштові станції, які забезпечували тодішніх царських поштарів усім необхідним: харчами, фуражем та нічлігом. На важливих і небезпечних частинах доріг: переправах через великі річки, гірські перевали і т.п. будувались сторожові укріплення з озброєнною охороною.
Наприклад від міста Сарди до Суз шлях складав 2470 км, і там було 111 поштових станцій. Змінюючи гінців і коней за день поштова коренсподенція долала близько 300 км. І всю віддаль від Сард до столиці Перської імперії міста Сузи тодішня пошта проходила за 7 днів .
Нашим далеким предкам - скіфам, довелося напряму зкстрітись із перськими царями і їх величезним військом, а ще випробувати й перську поштову службу, але про це буде далі ...
Центр Поштового Зв*язку номер 6.
місто Буськ
Україна.
Аж тут трапилася нагода з нею більш тісніше співпрацювати - глянув у Всесвітню мережу, а там про багатовікову, яскраву Історію української пошти майже нічого немає !?
Є там, що пошта у Києві почала працювати за московським зразком з 1669 року, а у Львові за європейським зразком пошта запрацювала у 1629 році, дякуючи Бандінеллі.
Ще я знайшов, що перший поштовий штемпель винайшов Бішон Генрі в Англії, яким проштамповано перші папери, датовані 19 і 24 квітням 1661 роком.
Що перші поштові скриньки появилися у Парижі у 1653 році, а в Амстердамі у 1616 році.
Що в тій же Англії 6 травня 1840 року в обіг увійшла перша поштова марка, яка названа пізніше "чорним пенні".
Що перший поштовий Музей запрацював ще у 1872 році.
Почав я згадувати, що в Українській історії є чимало небувалих епізодів, які пов*язані із поштовою сферою. Що мініум одну важливу історичну проблему можна вирішити-зрозуміти тільки через діяльність Пошти, як такої !
Зрозуміло, що Пошта в класичному розумінні цього слова з*явилась із винайденням самого письма.
Першість у цій справі належить шумерам.
"Найдавніші шумерські писемні пам*ятки нині датуються часом "близько 3100 р. до н.е...
Піктографічне письмо, найстаріше серед відомих систем писемности взагалі, у своїй основі дуже просте. Кожен його знак через зображення певного предмета означає якесь окреме слово...
Шлях від першопочатків піктографічного письма до його вдосконалення в письмо фонетичне шумери пройшли за неповних п*ятсот років..." - В. Замаровський "Спочатку був Шумер" Київ 1983, СС. 111-112 ..
Звичайно, що перша поштова служба з*явилась тут, на цих шумерських землях.
Найбільшого розквіту поштова служба досягла у Перській імперії часів Ахеменідів. Для управління численними залежними землями справно працювала царська поштова служба. На важливих дорогах імперії були збудовані поштові станції, які забезпечували тодішніх царських поштарів усім необхідним: харчами, фуражем та нічлігом. На важливих і небезпечних частинах доріг: переправах через великі річки, гірські перевали і т.п. будувались сторожові укріплення з озброєнною охороною.
Наприклад від міста Сарди до Суз шлях складав 2470 км, і там було 111 поштових станцій. Змінюючи гінців і коней за день поштова коренсподенція долала близько 300 км. І всю віддаль від Сард до столиці Перської імперії міста Сузи тодішня пошта проходила за 7 днів .
Нашим далеким предкам - скіфам, довелося напряму зкстрітись із перськими царями і їх величезним військом, а ще випробувати й перську поштову службу, але про це буде далі ...
Центр Поштового Зв*язку номер 6.
місто Буськ
Україна.
понеділок, 20 червня 2016 р.
Перед 22 червням 1941 року.
"Нинішні совісні історики та дослідники дійшли висновку, що Сталін планував напасти на Гітлера і весь Євразійський світ - 6 липня 1941 року.
У Москві у видавництві "Яуза-пресс" 2007 році вийшла книга (збірка статтей і документів) під назвою: "Правда Виктора Суворова -2. Восстанавливая историю Второй Мировой" Ось кілька цитат із цієї книги.
Олександр Гогун уважно прочитав Матеріали 18 з*їзду Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) , який відбувся у 1939 році. І ось до чого тоді готувалась сталінська партія, із виступу батальйонного комісара кавалерії , С.27:
"Красный кавалерист знает и готовится к тому, чтобы наших врагов рубить на их же територии. (Бурные аплодисменты...)
С.30 От имени советской артилерии виступил майор: "
Наша артиллерия - артиллерия наступательного действия. Ураганом ворвется Красная Армия во вражескую землю и убийственным артиллерийским огнем сметет врага с лица земли. ( Продолжительнные аплодесменты...).
Німецький історик Штефан Шайль цитує радянські документи, які попали в руки німців 1942 року, С. 139 :
"...В качестве трофеев захвачено большое число советских документов с обозначением целей, которые относятся к 1937-1940 годам. Большая часть документов относится к 1937 г. На данный момент имеятся документы по следующим городам: Лейпциг, Брандербург, Бойтен, Варнемюнде, Цоссен, Гюстров, Гера, Дойтче-Эйлау, Коттбус, Кюстрин, Киль, Кройту, Козел, Лауххаммер, Нойбрандербург, Нинхаген, Халле, Целле, Штаргард, Эрфурт, Элбинг...
Важные военные и военно-экономические обьекты на картах обведены и пронумерованы. К большинству документов прилагаются отпечатанные побробные описание целей..."
Дуже цікавою у цій книзі є стаття СС.155-222 київського дослідника Кейстута Закорецького, зокрема про "Разговорники" - це такі невеличкі кишенькові книжечки для простих солдат і молодших офіцерів, які воюють на чужій території і зовсім не знають мову місцевого населення. В таких розмовниках є наприклад такі розділи, С. 173, як :
"Захват и первичный опрос пленного. Ориентировка нашего парашютиста.".
1940 году были випущенны такие "Краткие русско-.... военные разговорники" для действий на таких териториях: турецкой, венгерской, румунской, персидской, китайской, английской, немецкой, финской".
Вот как на финском языке будет фраза, С. 170: "За все взятое у жителей войска Красной Армии заплатят !" - "Кайкеста асуккайльта отэтуста Пунайсен Армэйян еукот максават!"
У Москві у видавництві "Яуза-пресс" 2007 році вийшла книга (збірка статтей і документів) під назвою: "Правда Виктора Суворова -2. Восстанавливая историю Второй Мировой" Ось кілька цитат із цієї книги.
Олександр Гогун уважно прочитав Матеріали 18 з*їзду Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) , який відбувся у 1939 році. І ось до чого тоді готувалась сталінська партія, із виступу батальйонного комісара кавалерії , С.27:
"Красный кавалерист знает и готовится к тому, чтобы наших врагов рубить на их же територии. (Бурные аплодисменты...)
С.30 От имени советской артилерии виступил майор: "
Наша артиллерия - артиллерия наступательного действия. Ураганом ворвется Красная Армия во вражескую землю и убийственным артиллерийским огнем сметет врага с лица земли. ( Продолжительнные аплодесменты...).
Німецький історик Штефан Шайль цитує радянські документи, які попали в руки німців 1942 року, С. 139 :
"...В качестве трофеев захвачено большое число советских документов с обозначением целей, которые относятся к 1937-1940 годам. Большая часть документов относится к 1937 г. На данный момент имеятся документы по следующим городам: Лейпциг, Брандербург, Бойтен, Варнемюнде, Цоссен, Гюстров, Гера, Дойтче-Эйлау, Коттбус, Кюстрин, Киль, Кройту, Козел, Лауххаммер, Нойбрандербург, Нинхаген, Халле, Целле, Штаргард, Эрфурт, Элбинг...
Важные военные и военно-экономические обьекты на картах обведены и пронумерованы. К большинству документов прилагаются отпечатанные побробные описание целей..."
Дуже цікавою у цій книзі є стаття СС.155-222 київського дослідника Кейстута Закорецького, зокрема про "Разговорники" - це такі невеличкі кишенькові книжечки для простих солдат і молодших офіцерів, які воюють на чужій території і зовсім не знають мову місцевого населення. В таких розмовниках є наприклад такі розділи, С. 173, як :
"Захват и первичный опрос пленного. Ориентировка нашего парашютиста.".
1940 году были випущенны такие "Краткие русско-.... военные разговорники" для действий на таких териториях: турецкой, венгерской, румунской, персидской, китайской, английской, немецкой, финской".
Вот как на финском языке будет фраза, С. 170: "За все взятое у жителей войска Красной Армии заплатят !" - "Кайкеста асуккайльта отэтуста Пунайсен Армэйян еукот максават!"
пʼятниця, 17 червня 2016 р.
Сасів: 100-літній ювілей.
Недавно проїзджаючи селом Сасів (Золочівський р-н. Львівської обл.) помітив, що колишні фундаменти від Паперової фабрики, яка тут була - позаростали. В інтернеті фактично гуляє одна й таж стаття про Історію Сасова. Але хочу привести тут кілька цитат із книги відомого дослідника українського паперу Ореста Мацюка (щоби люди знали, що то була за Папірня !) - "Папір та філіграні на українських землях" Київ "Наукова думка" 1974, С. 70 :
" Коли була заснована папірня в Сасові - невідомо...
У 1865 році була збудована велика фабрика паперу ...
... в 1890 році Сасівська фабрика виробила 500 тонн цигаркового паперу, вартістю 300 тисяч золотих. Весь папір експортувався за кордон, а саме: на Схід, до Англії, Америки, Єгипту. Фабрика мала промислові філії у Відні, Олександрії, Парижі, , Смирні (Ізмірі), Лондоні і склад у Відні. На фабриці діяли 3 парові машини, 4 котли, 2 папероробні машини і 20 голендерів...
В 1890 році тут працювало 220 робітників.
... в книжці виданій у зв*язку з крайовою виставкою 1894 р. у Львові, зазначалося, що відома фабрика Сігізмунда Вайса в Сасові виробляє цигарковий папір і головну масу своїх виробів експортує до Франції, Туреччини, Америки, також продукує копіювальний папір для англійського уряду, а працює тут 320 чоловік.
Спалена в 1915 році під час воєнних дій, фабрика більше не відбудовувалась. Залишки фундаментів ще й сьогодні можна побачити по обидва боки дороги при в*їзді до містечка від Підгірців."
Звичайно, в ті часи Орест Мацюк не міг написати, що Фабрику спалила царсько-російська армія в Першу світову війну, але перед тим демонтувала і вивезла цінні верстати, машини та інше обладнання до Росії.
Отож, бачимо, що вивезення із Сходу України заводів до Росії нинішнього часу має свою давню традицію, на жаль !
У Сасосі досьогодні є фундаменти цієї знаменитої і забутої Фабрики (їх можна розчистити), є Папірницький став, в різних архівах, бібліотеках, музеях , очевидно, є матеріали по історії Паперової фабрики у Сасові - можна відзняти кілька різнопланових, різнотематичних фільмів про цю Фабрику - і крутити їх по українських телеканалах, щоби громадяни України таки знали надзвичайно, цікаву Історію своєї землі, а ще й історії різних сусідів...
" Коли була заснована папірня в Сасові - невідомо...
У 1865 році була збудована велика фабрика паперу ...
... в 1890 році Сасівська фабрика виробила 500 тонн цигаркового паперу, вартістю 300 тисяч золотих. Весь папір експортувався за кордон, а саме: на Схід, до Англії, Америки, Єгипту. Фабрика мала промислові філії у Відні, Олександрії, Парижі, , Смирні (Ізмірі), Лондоні і склад у Відні. На фабриці діяли 3 парові машини, 4 котли, 2 папероробні машини і 20 голендерів...
В 1890 році тут працювало 220 робітників.
... в книжці виданій у зв*язку з крайовою виставкою 1894 р. у Львові, зазначалося, що відома фабрика Сігізмунда Вайса в Сасові виробляє цигарковий папір і головну масу своїх виробів експортує до Франції, Туреччини, Америки, також продукує копіювальний папір для англійського уряду, а працює тут 320 чоловік.
Спалена в 1915 році під час воєнних дій, фабрика більше не відбудовувалась. Залишки фундаментів ще й сьогодні можна побачити по обидва боки дороги при в*їзді до містечка від Підгірців."
Звичайно, в ті часи Орест Мацюк не міг написати, що Фабрику спалила царсько-російська армія в Першу світову війну, але перед тим демонтувала і вивезла цінні верстати, машини та інше обладнання до Росії.
Отож, бачимо, що вивезення із Сходу України заводів до Росії нинішнього часу має свою давню традицію, на жаль !
У Сасосі досьогодні є фундаменти цієї знаменитої і забутої Фабрики (їх можна розчистити), є Папірницький став, в різних архівах, бібліотеках, музеях , очевидно, є матеріали по історії Паперової фабрики у Сасові - можна відзняти кілька різнопланових, різнотематичних фільмів про цю Фабрику - і крутити їх по українських телеканалах, щоби громадяни України таки знали надзвичайно, цікаву Історію своєї землі, а ще й історії різних сусідів...
Підписатися на:
Дописи (Atom)