четвер, 12 травня 2016 р.

Касьянівщина.

Вчора ще раз уважно переглянув велике інтерв*ю українського історика Георгія Касьянова, яке він дав "Українській правді" 7 травня 2016 року. Переглянув його біографію в гуглі. Народився він 1961 року у Челябінську, був у Гарварді, Кембріджі, пише і видає книги, з 2009 року працює у Вільному університеті Берліна...
Здавалось, що у цього історика немає ніяких причин для спотворення, для перекручування, для гальмування поступу української історичної науки ?? Але ...
1. На питання коресподента, що для нього є декомунізація відповідає : "... Зазвичай цей процес включав відкриття архівів спецслужб, у деяких країнах - люстрацію, топографічні перейменування...  перегляд історії ... що комунізм був неприродним явищем ..." ?
Справедливе повернення до давніх історичних назв міст, сіл, вулиць в Україні історик називає "топографічними перейменуваннями - типу, ну якась там "географічна фігня" !?
Як на німецьких землях будували "природній комунізм" і його протилежність Касьянов успішно може там запросто дослідити, але для цього треба чесно  попрацювати ... А щоби наочно побачити природність і неприродність сучасного комунізму - хай поїде на інший край Євразії у Північну і Південну Кореї... і порівняє.
2. "Як громадянин вважаю, що в цьому процесі (декомунізації) робиться дуже багато помилок ... "
Як історик, як громадянин для підкріплення цих своїх слів (висновків, тверджень) Касьянов має би подати хоча би Список помилок декомунізації, але того Списку немає !?? "Дуже багато" - це не мало !??
3. "Україна була одним з будівничих цієї радянської імперіїююю"
Тобто Касьянов заперечує цілий період української історії - "Визвольні змагання 1914-1920 роках в Україні" ??
4. "... імперії були інкубаторами нації".
Пам*ятаємо, як у цьому Інкубаторі хотіли штучно вивести новий, без історичної пам*яті №совєтський народ". Зараз там експерементують і творять "Побєдобєсіє"
5. "Я, наприклад, не вважаю Бандеру загальнонаціональним символом, здатним викликати повагу усіх, та й видатним діячем ..."
Активних людей, як боролись здавна за Незалежність України - вороги називали: мазепинцями, петлюровцями, бандерівцями. В другій половині літа 2014 року коли перемога над проросійськими терористами на Сході України була вже близько у німецьких  прихильників Кремля здали нерви... і вони 17 серпня 2014 року у Мюнхені зруйнували хрест на могилі Степана Бандери.
6. "Люди, які є ініціаторами декомунізації, своїми діями дуже нагадують комсомольських активістів".
Не зрозуміло, як будівники комунізму і тодішньої Імперії (комсомольські активісти) викликають у Касьянова негативну оцінку ??
7. "Україна виникла в межах Української Радянської Соціалістичної Республіки..."
А звідки взялася УРСР і чого це коштувало українському народу - думаю Касьянов це прекрасно знає, але його кремлівські куратори потребують зовсім іншого (брехливого) тверження !
8. "Архіви делікатна справа. В Польщі були скандали... те саме було в Чехії, Німеччині..." 
Заперечити важливість архівів ніякий історик не може, бо це буде сильний удар по його репутації, це  буде справжній скандал, де будуть давати оцінку його альма-матері !!
9. "У вищих навчальних закладах не потрібний курс історії України..."
Що таке перехідний період - усі знають, і що він затягнувся в Україні також усім відомо.
10. В останньому реченні інтерв*ю Касьянов говорить, що терміни "Друга світова (війна)" і "Велика вітчизняна" можуть стати "яблуком роздору" !?
Справді таке може статись, якщо брехати, замовчувати і перекручувати історичні факти...

неділя, 8 травня 2016 р.

Касьяновці проти бандерівців.

Вчора (7.05.2016р.) доктор історичних наук, професор Георгій Касьянов, який вивчає історію України 20 ст.  дав велике інтерв*ю "Українській правді".
Інтерв*ю мені не сподобалось, бо дуже від нього пахне антиукраїнським духом. А сьогодні у фейсбуці він взявся щей ряно захищати ту свою позицію !?
Ось тільки перших чотири його висловлювання з цього інтерв*ю-статті:
1. Він заперечує, що "... комунізм і радянська влада - це імпортований продукт від північного сусіда..."
Може цей історик згадає похід Муравйова на Київ і терор тут у Києві і розстріляний будинок з історичними документами і речаси тодішнього українського історика - Михайла Грушевського ??
2. Далі його цікаве твердження: " Україна була одним з будівничих цієї радянської імперії ( і російської також)..." (??).
Чоловіку явно потрібна переатестація, адже  його розповідь - це неукраїнська історія !
3. Ось момент істини: "Мені, як професійному історику, не потрібен Інститут національної пам*яті. Я не впевненний, що він взагалі потрібний суспільству."
Бачите, як заговорив - "безпам*яство" - це рецепт імперської кухні ! Ну, там часом ще варять щі.
4. "...було створено потужну індустрію" (в Радянському Союзі).
Але страшною ціною Голодомору українського народу і його пограбуванням через Торгсін !!? Чи морально і об*єктивно тим хвалитись ??
Степан Бандера - для нього взагалі ніхто...
А ще цей чоловік працює в Інституті історії України НАН України !??
Хочеться вірити, що українські історики проаналізують усі правильні  і неправильні думки цього українського історика і виставлять оцінки.
В цілому, мені здається, що це інтерв*ю  подібне на замовну статтю, бо йде скоро літо, і буде чи не буде Кремль наступати, але дезорієнтувати , січти непевність у рядах ворога - це одна із складових військових операцій ...

вівторок, 12 квітня 2016 р.

Коли Росія почала підготовку до Гібридної війни проти України.

Кілька років перед початком Російської Гібридної війни проти України в одному великому книжковому магазині, що недалеко площі Ринок у Львові я бачив кілька книжок про майбутню війну Росії проти України.
Вони викликали у мене чимале здивування: Яка війна ? Для чого війна ? За що  воювати ??? Адже чимало російського бізнесу вже були у нас в Україні, було і багато проросійських українських політиків, а радіо і телебачення явно було неукраїнським !! Ще років 5-10-15 і  Україна могла би бути подібною на шкаралупу виїденного яйця. Тому навіть така "фантазійна" війна, тоді між Росією і Україною мені зовсім невкладалась у голову...
І тільки сьогодні пригадав, що в тодішніх антиукраїнських книгах була одна така цікава назва - "сломаний трезубец". Шукаю в гуглі ці два слова і є матеріал ... для Міжнародного суду над Кремлем !!!
 Відкриваю статтю у газеті "Сегодня", яка називається "В России начали штамповать книги о войне с Украиной". Стаття ця за 2 березня 2009 року !!!
Автор статті згадує чотири книги і дає кілька цитат з них. Ось автори і  красномовні назви цих книжок:
1.Георгий Савицкий "Поле боя - Украина. Сломаний трезубец."
2.Максим Калашников, Сергей Бунтовский "Независимая Украина: крах проекта".
3.Федор Березин "Война 2010. Украинский фронт."
4.Александр Север "Русско-украинские войни."
Російська війна проти Грузії почалася у серпні 2008 року і в цьому ж місяці закінчилась. Захід зробив вигляд, що нічого особливого у Світі не сталося.
Кремль тихенько відсвяткував перемогу і осінню 2008 року взявся за підготовку Гібридної війни проти України!
Щоби написати книгу на кількасот сторінок потрібно кілька місяців, а потім ще трохи часу і великого сприяння, щоби вона вийшла у світ у друкованому форматі...
Головне завдання цих книг, як мені бачиться було показати тодішньому українському суспільству ( і російському також напевно), що війна між Росією і Україною є  МОЖЛИВОЮ !!!
Ці та подібні книги та їх неупереджений літературознавчий аналіз можуть стати вагомим доказом, щодо судового розділу: "підготовка Росії до Гібридної війни..."

неділя, 20 березня 2016 р.

"Скіфське щастя".

За відривним календарем сьогодні ( 20 березня 2016 року)  - "Міжнародний день щастя" !
Вітаю усіх моїх читачів з цим цікавим святом !!!
А ще хочу познайомити, як наші далекі предки - скіфи, уявляли це Щастя.
Ось зустрілись скіфські посли в Середній Азії із самим Олександром Великим і старший посол у своїй промові сказав таке: "... У нас розповідають, що у Щастя немає ніг, а тільки руки і крила: простягуючи руки воно не дозволяє себе схопити за крила ..." Цю вступну промову виклав у своїй книзі Квінт Курцій Руф "Історія Олександра Македонського" книга 7, глава 8.
Яке тут для українських істориків чекає щастя ( мається на увазі щастя історичних відкритів і досліджень) ?? 
1. Українського перекладу цієї книги здається й досі немає !?
2. Якщо про інших античних авторів, які писали про О. Македонського ми щось трохи знаємо, а це зокрема: Діодор Сицілійський, Плутарх, Арріан, Юстин - то про Руфа - "Ніхто з античних письменників його не згадує і не цитує " !? А книга, як бачимо, навіть за цим одним реченням дуже цікава мали би бути для нашої історії.
3. Тому сучасна українська скіфологія у нас досить куца - недо тягує навіть до Алтаю ...

вівторок, 8 березня 2016 р.

9 березня 1930 - 9 березня 2016 рр.

1930 року в Харкові в оперному театрі почався показовий, сфабрикований процес  московськими комуністами проти  української інтелігенції. Було засуджено 474 особи, 15 до розстрілу... Процес почали спеціально в день народження Тараса Шевченка - єзуїти кремлівські...
Завтра  2016 року 9 березня продовжать судити капітана української армії Надію Савченко...

пʼятниця, 4 березня 2016 р.

Intermarium Міжмор*є .

Вчора один чоловік з Європейського Союзу ви рішив порадувати нас і сказав приблизно таке, що можливо будемо у цьому Союзі через 20-25 років !? Тобто тоді, коли нинішнє покоління колишніх комсомольських ватажків зійде зовсім на пенсію з нашої політичної сцени.
А ще недавно читав кілька статтей, що варто  Україні об*єднатись ( як ?) з Польщею і у нас все буде чудово і переженемо навіть Німеччину ?? Щось подібне до того, як перевернути наш прапор . Незрозуміло  навіщо когось переганяти, колись СРСР пробував догнати і перегнати США і що з того вийшло бачимо сьогодні.
Чому би не збудувати країну у якій було би добре жити усім чесним людям, адже їх є значно більше від усіляких злодіїв і бандюків !?
У 20 ст. польський діяч Йозеф Пілсудський виступав із проектом держав-народів, що проживали між морями Балтійським і Чорним з*єднатись у конфедеративну державу. Як пишеться в гуглі "категорично проти" цього проекту виступив тодішній СРСР і всі країни заходу Європи, крім Франції. Щось в тому є !?
А минулого року польський президент Анджей Дуда виступив за створення "партнерського блоку" у даному регіоні .
Не знаю, як економісти зможуть вибудувати стосунки на партнерських засадах, але ось науковці з історичної галузі досить успішно таки співпрацюють. Наприклад історики Білорусі, Литви, Польщі та України провели першу зустріч ще у 1990 році у Римі на предмет спільної історії. Потім вони збиралися у Любліні, Кам*янець-Подільському, Гродно, Тракаї ...
Невивчена досконало, ненаписана правдиво, недонесена (різноманітні книжки, кінофільми, телесеріали, організації, клуби, фестивалі, установи, конференції, турмаршрути і т.п.)  до всього суспільства Історія рідної країни сприяє агресії і смертям  , і великим матеріальним втратам від наглого Сусіда на сході, а на заході нам впоминають  "Волинську різню" !?
У Львові Інститут українознавства ім. І. Крип*якевича, що року          в кінці  травня проводить Міжнародні конференції з археології, на які з*їзджаються в основному науковці з Міжмор*я .
Чим глибше в минуле - тим більше росте проблем, які потребують розв*язку, тим все більші території займають археологічні культури ( на території до кількох держав).
Проблема походження слов*янських народів покищо стоїть невирішеною !? Світова проблема походження індоєвропейських народів також належить до цієї категорії. Але на території Прибалтики збереглася унікальна, цілком конкретна границя між індоєвропейськими народами (латвійці, литовці) і  фінськими народами (естонці)... Вивчення того феномену може наблизити науку до розв*язку цієї світової проблеми.
За Клавдієм Птолемеєм (2 ст. н.е.) Європейська Сарматія займала землі між Балтійським і Чорним морями, між ріками Віслою і Доном !! На основі цього потім виник культурний феномен - "сарматського міфу", а ще в античні часи діяв  Бурштиновий торговий шлях !?
Для українських скіфологів , напевно, є дуже цікавим скарб золтих скіфських речей, які були знайдені на польських землях у Віташкові-Феттесфельді, і нині зберігаються в запасниках одного німецького музею ..
Міжмор*є географічно та історично існує сьогодні, яким воно буде завтра залежить від нас, від нашого розуміння цього непростого Світу ...

четвер, 3 березня 2016 р.

Давні мости Буська.

Один з перших істориків Буська Антоній Шнайдер писав, що у місті було "68 малих і більших містків" (така своєрідна Венеція Буська) - М. Зозуля "Історія Буська ..." 2011, С. 4 .
А ось за детальною Австрійською кадастровою картою Буська  1845 року мені вдалося їх віднайти не більше 34 штуки. Ось їх короткий опис і де вони були чи є зараз на даний час.
1. Міст на 4 прольоти, між нинішнім Ощадбанком і Райвно. Цей міст був на оборонному рові, першої лінії оборони міста. У цій частині рів засипаний - моста немає на сьогодні. Частину рову і валу можна бачити на території нинішньої Гімназії, або по давньому - це територія Нового міста.
2. Автомобільний міст біля пам*ятника Є. Петрушевича. З*єднював Нове місто із Середнім, Це є 2 оборонний рів.
3.Автомобільний міст через Західний Буг, біля супермаркету Рукавичка. З*єднював дві частини Середнього міста. Це третій прокопаний рів .
4. Трохи вище на цьому рові-річці був шлюз, який піднімав рівень води у Бузі.
5. Міст-шлюз на 4 рові, через який протікав Буг, тут була Суконна майстерня.. Знаходився біля нинішнього пам*ятника  Незалежності, нині ця територія засипана. Частину цього 4 рову можна бачити у Графському парку й нині.
6. Кладка через річку Солотвину  в кінці вулиці Шкільної - існує й сьогодні.
7. Автомобільний міст через  р. Солотвину на вул. Київській - існує й сьогодні.
8. На цій же вул. ще один міст на протоці Солотвини , міст автомобільний, під мостом води немає. Існує й сьогодні.
9. Місток на початку вул. Шашкевича - сьогодні бетонна труба. 
10. Місток був очевидно, навпроти  в*їзду до колишньої Сільгосптехніки. Немає.
11. Автомобільний міст на р. Рокитній, що з*єзнює Коротку сторону із передмістям Воляни.
12. і 13. Два містки у полі на двох паралельних польових дорогах в кинці нинішньої вул. Шашкевича.
14.Автомобільний міст через р. Солотвину, що з*єднює вул. Шашкевича і Шевченка - передмістя Довга сторона і Ліпибоки.
15. Міст залізний нині, пішохідний, де була Папірня, з*єднював  передмістя Ліпибоки із Німецьким боком (передмістя). Міст на Західному Бузі.
16.Ще один місток на тій же Папірницькій греблі, нині його немає, очевидно слугував для скинення паводкових вод.
17.- 18. - 19. - Три мости на Остапківській (Великій) греблі через Західний Буг. Ні одного на сьогодні немає.
20. Великий міст на 4 прольоти на початку Графського парку на старому руслі р. Полтви. На сьогодні ця територія засипана землею.
21.Автомобільний міст через р. Полтву біля Пивзавод
Близько 9 мостів вдалося нарахувати через меліоративні канали за хутором Клинці (нині вул. В. Стуса). 4 мости на р. Молдова (?) 
На карті загально згадані рови Середній і Задній - це передмістя Ліпибоки, вони існують і сьогодні. Можливо вони були викопані за Австрії,  але також можливо, що ці рови менш глибокі були до Австрії і охороняли передмістя Буська від раптового нападу ворожої кіноти. Тоді відомий тут топонім - Замочок, що був на горбі виконував сторожові функції.
Очевидно, що Шнайдером чи його попередниками були пораховані усі мости кругом Буська на полях, які не попали на цю Австрійську карту, ось так і вийшла цифра - 68 ...
За дослідженнми Михайла Зозулі буська цегляна  Синагога була вже збудована у 1845 році. Але на цій Карті - там пусте місце, очевидно, що Кадастрову карту Буська 1845 року, центральну його частину склали ще за кілька років  до того ?!.
Коли львівські археологи вперше проводили  розкопки біля самого палацу Баденів - то у невеликому розкопі вони натрапили на досить великий мурований із цегли водостік, який є досить нижче сучасного рівня землі біля палацу, очевидно, що цей водостік міг належати до домініканського храму, який був тут збудований ще починаючи з 1608 року...
Австрійська кадастрова карта Буська  потребує й дальшого вивчення.