Таємниці Буська: домініканці та фабрика.

Раніше згадуваний В. Войнаровський у своїй книзі С. 125 подає креслення і малюнки європейських чинбарень де обробляли шкіри. Чинбарні були видовжені в плані, бо там було багато чанів у яких вимочувалися шкіри. Ще цитата із книги І. Савчина С.60 із опису того, що залишилося після Фабрики: " Соснові чи дубові стелі (суфіти) в приміщені не білились. З тильного боку до цього будинку прилягала так звана "офіцина". Стелі не білились, тому що коли працювала чинбарня у приміщеннях була велика волога , а "офіцина" - так колись звався офіс ! 
Отож найбільш ймовірно, що господарська прибудова зліва від палацу була чинбарнею. Тут ще з опису згадується три муровані комини - тобто були печі, які обігрівали приміщення і напевно нагрівали різноманітні водні розчини для вичинки шкір...
Як пише В. Войнаровський С.34 найкраща шкіра виходить з худоби з осіннього забою, а для  вичинки 100 кг шкір потрібно 500 кг дробленої дубової кори. Багато  товарного лісу, зокрема дуба  Західним Бугом сплавляли до міста Гданська у ті часи - тобто кори дубової було де взяти. А ще для вичинки шкір  С.6 потрібні: гашене вапно, зола, деревне вугілля, дьоготь,  кістковий мозок, жир, сало, клей  кістяний з рогів, копит, лій. Потрібні і самі шкури, які звозили до Буська, очевидно з цілого регіону !?
Прешель був членом масонської ложі і мав добрі зв*язки з Віднем, а звітам отримував військові кредити для  розвитку і існування Фабрики. Очевидно, що опис фабрики, що і як вона тоді працювала можна знайти в архівах Відня ?..
В майбутньому великому Краєзнавчому музеї Буська варто на макетах, кресленнях, копіях відтворити Фабрику шкір, описи технологій виготовлення різних шкір. Виставити тодішнє і теперішнє взуття військових та інші шкіряні військові вироби.
Вапно, очевидно привозили з Гологір, Вороняк , можливо навіть човнами  ?..
Так, як Фабрика шкір не належала цілком Прешелю, то він на камінній брамі нічого не залишив, не написав !? Цілковито володіючи ще Буською папірнею, він ставив на папері свої водяні знаки  (ініціали) - "FP  BUCKS " (1784 р.)   - О.Я. Мацюк "Папір та філіграні на українських землях..." Київ 1974, С. 84.
Можливо такі камінні брами, як у Буську в каменоломнях випускались серійно, іще можливо десь подібні є ?! Якщо так, то ми маємо у Буську кам*яну браму кінця 18 ст. і тогочасну будівлю чинбарні  (Фабрики шкір), а це очевидно змінює характеристику цих пам*яток історії та архітектури, і на них потрібно після вивчення  істориками чіпляти чавунні охоронні таблиці ...
Мечислава С. 32 пише, що буські домініканці належали до "руської провінції". Тобто це був руський (український) монаший орден !? "Руські домінікани " з*явились напочатку 17 ст. і утворили свої осередки у Львові, Перемишлі, Белзі, Мостиську, Самборі, Луцьку, Коломиї, Володимирі, Червонограді, Теребовлі, Грубешеві, Кам*янець-Подільську, Любліні, Смотричі, Києві та інших містах" - "Українська поезія 17 ст." Київ 1988, С. 18,19 ( із вступної статті Василя Яременка) !
Можливо тим і пояснюється "плутанина" із розміщенням домініканського монастиря у Буську ? Відомо, що велику увагу домініканці приділяли освіті.
Буські домініканці мали свою бібліотеку і напевно  у Буську ще  й тримали школу ??. При закритті монастиря частину бібліотеки було вивезено до Львова, до Академічної бібліотеки (Мечислава С. 38), а решта у Буську пропала у пожежах .
Можливо у львівських бібліотеках зберігся каталог чи книжки, які тоді з Буська попали до Львова ?? Для історії Буська і буських домінікан це буде цікаво !?
Львівська газета "Високий замок" за 21-27 січня 2016 року у статті "Туристичний рекорд на зимові свята" Марії Доротич С. 11 пише, що Львів цього разу відвідало 500 тисяч гостей, а минулого року їх було 350 тисяч. Гості були із всієї України, а ще з Польщі, Німеччини, Білорусі, Туреччини, Азейбарджану, Молдови, США, Канади, Італії ..
Кажуть, що по сучасній дорозі з Буська до Львова можна доїхати за 40 хв. часу. Цілком очевидно, що Львів свій туристичний потенціал буде тільки нарощувати і Буськ міг би запропонувати свої в першу чергу готельні послуги ...
А в палацовому комплексі графів Баденів можна було би організувати кілька музеїв: Паперу, Шкіри, Археологічний, Видатних і відомих людей Бузеччини, Філіал Національного Музею ім. А. Шептицького, що у Львові...
Сюди би могли приїздити на шкільних автобусах учні цілими класами, групи студентів, курсантів, які би цілий навчальний день присвятили би ознайомленню з цими музеями... можливо реформи Міністерства Освіти України до цього приведуть - такий ось своєрідний Навчально-музейний комплекс...

Таємниці Буська: домініканці та фабрика - 1.

Тільки сьогоднішніми днями вдалося розв*язати велику проблему з історії містобудування міста Буська !
У 1786 році у Буську  був закритий австрійською владою домініканський кляштор з костелом, а на його місці збудовано фабрику, яка виготовляла шкіри  на взуття для австрійської армії. Проблема полягає в тому, що сучасні дослідники історії Буська не знають де точно був той домініканський монастир !?
Вирішити цю проблему допомогла мені Австрійська кадастрова карта Буська за 1845 рік, копію якої зробив буський краєзнавець Михайло Зозуля у Львові, а ще його книга "Історія  Буська в дослідженнях польських авторів" Буськ 2011 р., а також книга львівського історика-археолога Віктора Войнаровського "Добринівці 1. чинбарський комплекс черняхівської культури на Буковині" Львів 2013, видана Інститутом українознавства ім. І. Крип*якевича НАН України.
Перший історик Буська Антоній Шнайдер ( книга Зозулі) писав, що домініканський костел був збудований у Буську 1608 року  князем Юрієм Вишневецьким, київський каштелян - С.18. На С.19 пишеться, що він був на Новому  місті (нині гімназія) ... окремо окопаний домініканський монастир з млином над Бугом. Але тут у Новому місті вже був парафіяльний костел Діви Марії ?? Далі Шнайдер пише С.38 , що цей домініканський монастир був  у так званому Середньому місті ??
Польська дослідниця історії Буська (чиї батьки були родом  з Буської землі) Мечислава Троян-Кшинова у 2005 році в Рацібужі (Польща) випустила книгу  "Буськ" пол. мовою, у якій на своїх схематичних картах Буська - позначає домініканський монастир фактично за межами Буська при дорозі на Красне ?!
Мечислава С.96 повідомляє, що на Новому місті у 1856 році була продана маєтність домініканського монастиря !? Цілком очевидно, (тепер), що це не був сам монастир, а тільки маєток, який належавав  монастирю ! І все це переплутало ! На Новому місці невідомий млин . Млин, який молов дубову кору для фабрики був  у Середньому місті на протоці Західного Бугу !
В першій половині 20 ст. тут була збудована одна з найбільших в Україні гідроелектростанція, будівля якої збереглася до сьогодні . Щоби  піднімати рівень води у Бузі, недалеко мосту, що біля нинішнього супермаркету "Рукавичка" був шлюз, залишки якого навіть мені довелося бачити у свої шкільні роки ...
На кадастровій карті 1845 року все це добре видно і видно, що до цієї протоки примикають три великі будівлі, серед яких і був млин.
Років 10 тому назад біля редакції районки до каналізаційного колодязя прокопали рів для підводу якоїсь труби. Цей рів проходив через кам*яний мур на глибині одного метра і мав він трапецевидну форму, висота муру була близько одного метра... Тоді подумалося, що це був якийсь мур, що творив річкову пристань, адже зовсім близько       був тут рукав Бугу !? Тепер зрозуміло, що це був фундамент одного із трьох спарених будинків, що зображені на кадастровій карті, а ще є їх опис за 1832 рік.
Мечислава для опису Фабрики шкір С.59 скористалася книгою іншого дослідника історії Буська - Івана Савчина "Буськ у вирі століть" Львів 1996, С. 60, де він згадує інвертарний опис Фабрики  за 1832 рік. Фабрика перестала працювати у 1817 році у зв*язку із смертю його власника Прешеля. У цьому описі згадується "Парадна брама" при в*їзді на територію Фабрики ?!
В Буську і зараз є велична брама складена з камінних оброблених блоків, за якою видно палац графської родини Баденів. Вверху на самій брамі видно картуш (щит геральдичний), але на ньому немає ніякого зображення графських гербів: ні Баденів, ні його попередника Мієра, ні ініціалів Яна Фредеріка Прешеля (власника фабрики) ???
Якщо стояти лицем до тієї брами, то по ліву руку буде довга будівля, яка тягнеться до самого палацу. На кадастровій карті цю довгу будівлю    намальовано, а палац там зображено значно меншим ніж він є сьогодні !? Отож нинішній палац Баденів не був збудований у 1810 році, як пишеться повсюдно, а значно пізніше!...

Питання по "примиренню".

Сусіди наші дорогі заговорили про "примирення" ??
1. Але, що вони мають на увазі під словом "примирення" ? Адже війни ми з ними офіційно не ведемо, а лиш АТО і то на своїй території ?!
2. А як має бути те Примирення оформлено: усно чи подібно до Будапештського меморандуму, чи Мінських домовленостей, чи як Великий договір між Росією і Україною підписаний у 90-х роках минулого століття ???
3. А на якій термін вони бажають Примирення - до початку літа 2016 року ? Літо, як відомо ще з античних часів - найкраща пора для ведення військових дій ...
4. Хотілось би точніше знати, з історичними прикладами: що таке "братські народи": коли, як і для чого цей термін з*явився ???
5. У згаданих 90-х роках В. Путін сказав, що розвал Радянського Союзу був катастрофою ?? Але 1 грудня 1991 року більшість  громадян тодішньої України на референдумі проголосувала за Незалежність України !? Чи не змів на цю подію своєї думки нинішній Президент РФ ??
6. Чи не змінились погляди Путіна на те, що "сама Росія могла виграти Другу світову війну" без України ??
7.На всю велику РФ і у такій же справді  великій столиці Москві є всього одна бібліотека, точніше буде сказати бібліотечка українських книжок і то нинішнього директора тягають по судах. Коли ж то Путін особисто вибачиться перед цим директором за  неправомірні дії своїх слідчих і виплатить хоча би один мілійон за моральні тортури ??? І коли у всіх великих  російських містах буде по Українському Домі ? Щоби там була бібліотека з українськими книжками, безплатними курсами з вивчення української мови, зібранням фільмів, пісень українського народу і т.п. - адже навіть мінімальне примирення і добросусідство можливе між народами, коли ці народи володіють правдивою інформацією про свого сусіда !?
8. Нині для більшості громадян України - Степан Бандера є видатною постаттю 20 ст., який до останнього боровся за Незалежність свого народу! Коли наші сусіди будуть ставитись до нього хоча би нейтрально ??
9. Чий же все таки - Крим ???

Чому Голландія ???

Чому Голландія проти   того, щоби Україна була в Європейському Союзі ???
Відповідь знайшлася зовсім просто:
Подивився у вікіпедії "Северний поток" - той газопровід, що качає газ з Росії прямо в Німеччину.
І виявилося, що там вже працює дві нитки газопроводу і серед акціонерів Є:
Газпром - 51 %
Німеччина - 31 %
Голландія -  9 %
Франція    - 9 %
А 4 вересня 2015 року було підписано договір ще на будівництво на 2 нитки Північного потоку, а  це Вам шановні українці не якісь там  Мінські домовленості -  газу збираються качати у два рази більше ніж сьогодні !!!
Ось така супер європейська політика нині  !!!
Якби Росія дійсно хотіла розбудовувати "Російський мір" - то ці нитки газопроводу протягнула б по території Польщі,  України і було би дешевше, але Кремль захотів помститись нам  за Незалежність і тому вже  у 1997 році планувала і розробляла проети з будіництва ,Сєверного потоку - до Російсько-Української війни ще було дуже далеко  але кремльовці вже тоді до неї готувались !!!

Геродот та карта Скіфії.

Геродот, описуючи Скіфію доволі перекрутив її географію та історію двох Скіфо-перських війн 529 і 519 рр. до н.е. - так що кожен скіфолог малює свою  Карту розміщення скіфських племен, а в історії війн фігурує тільки одна Скіфо-перська війна з Дарієм Першим 519 р. до н.е.??
Таку позицію Геродота автор (Т.Д.) собі пояснював заздрістю афінської верхівки до непереможених скіфів, адже самим грекам потім довелося воювати з персами кілька десятків років (500-449 рр. до н.е.).
Але недавно прийшло ще одне розуміння того, чому Геродот так познущався з Скіфії !?
Геродот, очевидно, користувався картою Скіфії, якою володіли афінські стратеги, тобто це була секретна карта.
Якщо детально і точно розказати про якусь місцевість чи державу, то на основі цієї розповіді (тобто текстової карти) - можна накреслити свою карту хоч і схематичну за характером, але досить таки точну !
Адже головне для війська віддалі між важливими об*єктами: містами, фортецями, річковими переправами, морськими портами, гаванями, гірськими перевалами...
В описі Скіфії Геродотом є віддалі: і 7 -денна  пустеля, 14-денний шлях, а також - 40,11, 10, 20, 15,4, 5 - "днів шляху". Але крім того ці віддалі фактично неможливо індентифікувати на сучасній карті України ??, адже Геродот подає неповні дані тих шляхів ?!
За описом річки "Пантікапа" Геродотом - тут явно підходить нинішня ріка Інгулець !
В часи Скіфо-перських війн місто Пантіканей вже карбувало свою власну монету (В.М. Зубарь, А.С. Русяева "На берегах Боспора Киммерийского" Киев 2004, С.25), тобто місто було повноцінним і самостійним містом у Скіфській федерації ! А Геродот писав, що усі скіфи "кочівники і не мають ні міст, ні фортець" (п.46), а це місто вибивалось  із його загалом фальшивої  розповіді про скіфів.
Тому для допитливих соплемінників він Пантікапом іменує річку у Скіфії, яку більше ніхто з античних авторів не згадує зовсім !..
Ще Геродот описуючи племена, які проживали вздовж Гіпаніса (п.17) добавляє сюди "неврів" ? У нього Тірас-Дністер починався з великого озера (п.51) і це озеро розділяло скіфів і неврів. Неври - жителі Карпатського регіону і тому не могли проживати на берегах Південного Бугу !?
Подібним чином Геродот поселяє якусь частину будинів , десь далеко на схід від Скіфії ?..
Таким чином усі перекручення фактів по Скіфії Геродотом є штучними і їх не можна пояснювати незнаннями історика !
Вірогідно, що тодішня грецька Карта Скіфії була подібною до "Таблиць Певтінгера" ...

 

Волинський кремінь.

Як волинський кремінь посприяв формуванню українського народу !?.
Ось читаємо  підручник І. С. Винокура, Д. Я. Телегіна "Археологія України" видання друге, доповнене і перероблене, Тернопіль 2008, С. 104 :
"У копальнях городоцько-здовбицької і стжижовської культур видобували кремінь з якого виготовляли знаряддя, що часто ставали предметами обміну. Сокири, ножі, вістря списів, серпи з волинського кременя знаходять далеко за межами Волині: аж до Вісли на заході і Дону на сході".
В чому тут особливість, унікальність ситуації, яку не помітили автори підручника, чи порахували за звичайне явище ??
Щоби вироби із волинського кременю попали на береги Вісли чи далекого Дону потрібно щоби племена, які в той час проживали на цій території, проживали у мирі і дружбі !!!
Подивимось ще раз у згаданий підручник, що це були за часи і коли іменно це відбувалось.
С.101 :" Городоцько-здовбицька і стжижовська культура займала практично одну й ту саму територію Волині. Спочатку тут розвивалась перша, пізніше - друга, їх пам*ятки виявлено на Західному Бузі і правих притоках Прип*яті - Турії, Стоході, Стирі й Горині..."
За Підручником згадані вище археологічні культури належать до 25-17 ст. до н.е. і 17-15 ст. до н.е. - тобто маємо цілу тисячу років у Бронзовій епосі, коли волинські вироби з кременю об*єднювали праукраїнські племена в один народ за допомогою: предметів, мови звичайно, і родинних зв*язків !!!
Адже східною границею між Скіфією і іншими народами перший історик України називає річку Дон-Танаїс, Геродот кн. 4, 21: "... Якщо перейти ріку Танаїс, там уже не Скіфія...".
Клавдій Птоломей "Географія" кн.3, гл. 5 :" Із заходу Сарматія (Європейська) обмежується рікою Вістулою (Віслою), частиною Германії, яка лежить між її витоками і Сарматськими горами ( Західні Карпати) ..."
Широке використання волинського кременю привело до формування ще у давніх часах українського народу ! Адже кремінь має властивості скла, гострі ріжучі краї, а ще він досить легко тріскається, розбивається. на дрібніші скалки, частини. Попри Бронзовий вік, кожна тодішня сім*я користувалася виробами із кремнію, бо бронза була тоді дорога і дуже дефіцитна.
Звичайно в Україні є й інші види кременю , але волинські " унікальні пластові утворення (мають) потужність  0,9 - 2,2 метри " - "Географічна енциклопедія України" Київ 1990, т.2 С. 223.
В кінці 90-х років 20 ст. я побував у м. Маневичі Волинської області. І бачив там на краю містечка рів прокопаний, очевидно для прокладки кабелю рів  і викид землі з рова, який був дуже густо перемішаний з осколками кременю, а "земля" - це майже чистий пісок. Це тоді мене дуже вразило. Тепер зрозуміло, що тут був один з Волинських крем*яних комбінатів, який поставляв свою продукцію у межиріччя Вісли та Дону . 
Волинський кремінь від інших кременів відрізняється своїм виглядом і своїми властивостями для обробки, і вироби з нього легко можна відрізнити від інших. Тобто волинський кремінь ще був, як своєрідний індикатор - "свої" та "чужі" .
Кремінь дуже цінувався ще в Неоліті, й зараз на зораних полях України можуть Вам трапитись фрагменти неолітичної кераміки із дрібними кусочками кременю, якого додали до глини, коли ліпили якусь сакральну, неолітичну посудину.
Волинський кремінь, очевидно, на тодішньому Донбасі мінявся на місцеві мідні вироби. Мідь тут добували в басейні ріки Бахмут із мідистих пісків...

"... слід Гераклової ноги..."

Напевно усі пам*ятають оце повідомлення Геродота кн.4, 82 : 
"... біля ріки Тіра (Дністер) на скелі показують слід Гераклової ноги, схожий на слід людської ноги, але він завбільшки у дві стопи".
А-а-а - це самі елліни придумали, щоби Скіфська земля їм була ближча ! Стоп, стоп шановні, до вчорайшого дня я також так думав.
Ще згадаймо генеологічну легенду про походження скіфів від Геракла (Геродот  4, 8-10) і змієногої діви, яка проживала у Гілеї в пониззі Дніпра.
- Справжнє еллінство ! - скажете Ви і я погоджусь з Вами.
Але в п. 59 Геродот кн.4 перелічує скіфських богів і серед них є "Геракл" і "Арес" !? Поголовна більшість дослідників і науковців просто думає, що тут Геродот не назвав їх "скіфських" імен ?!
Стефан Візантійський, цитуючи давніх авторів писав: " що скіфи - фракійське племя, що Абії - скіфське племя має також фракійське походження"  - "Українознавство" кн.1 Київ 1996, С. 108, 113 .
Якщо насправді Геракл і Арес мають пряме відношення до Скіфії, до її богів - тоді повідомлення Геродота "про слід Геракла" має зовсім інше "не тимчасове" значення !!!
Це значить, що "слід Геракда" входив у якесь серйозне культове священне місце у Скіфії ?? Подумаємо, де воно могло бути ?
У нижній течії Дністер-Тірас широка рівнинна ріка, прекрасно може слугувати границею між племенами, народами. Будь яка можлива тут скеля - губиться серед водного простору.
У верхів*ї Дністра було велике озеро, яке розмежовує землі скіфів і неврів (Геродот 4,51), сьогодні це Комарнівські дністровські болота  на Львівщині.
Залишається у нас Середній Дністер (тут зокрема є 250 км Дністровський красивий каньйон) тут скель є чимало, але якщо рахувати, що святилище Геракла на Дністрі можливо було "прив*язане" до якоїсь однієї з головних переправ через Дністер, то кількість можливих місць, де могло бути це Святилище дуже вже конкретизується.
Дані археології, етнографії, топоніміки і т.п. можуть посприяти віднайденю Святилища Геракла на Дністрі ! І це буде без сумніву сенсація у сфері світової античності !
Ще Геродот кн.4, 11 розповідає про конфлікт в середині кіммерійців, які до приходу скіфів проживали на землях Скіфії. Убитих в тому конфлікті кіммерійців було поховано біля Дністра, а скіфи "знайшли країну незалюдненою" Скіфію . Цілком, очевидно, що це вигадка Геродота, але вона могла опиратись на якийсь реальний воєнний конфлікт, який тут відбувся, ще до Геродота і про який пам*ятало місцеве населення.
Відомі Михалківські скарби  знайдені недалеко Дністра датуються 900 - 830 рр. до н.е. і 830 - 750 рр. до н.е. - М.Бандрівський, Л. Крушельницька "Золоті Михалківські скарби та їх доля" Львів 2012, С. 102 ...