Газетні смужки навхрест.

В часи Другої світової війни (1939-1945 рр.) у містаї на віконне скло наклеювали газетні смужки, щоби підчас бомбового удару, зокрема вибухової хвилі це скло не дуже розліталось по кімнаті, ранячи людей, які на той час перебували у ній.
Шановні громадяни України!!! Давайте не будемо чекати на якесь рішення Президента України, чи Верховної Ради, а чи Кабінету міністрів, чи іншої нашої влади - давайте наклеїмо газетні смужки на наші вікна і хай всі бачать, що ми готовимося до війни з російським агресором! Адже ці смужки можна за півдня мокрою шматою прибрати з вікон...
Давайте таким чином скажемо, покажемо Путіну і решту Світу, що у нас таки йде війна, яка має назву "АТО" ! Ось такий флешмоб !!!
Хай дипломати і закордонні гості Києва і великих міст України побачуть, що справи тут серйозні. Усі нижні поверхи будівель можна заклеїти навхрест, а перед тим наклеїти прозору плівку...
Зараз ми загрузли у питанні: чи вводити воєнне становище, чи ні ?? Але при бажанні Президента України у нас є ціла армія офіційних безробітних, яку можна запросто використати для побудови фортифікаційних споруд, сидіння біля поранених, на ремонтних заводах воєнної техніки, для патрулювання вулиць і територій і т.п., платячи їм звісно хоч мінімальну зарплату ...
А ще на перших поверхах вікон, вітрин можна наклеїти фотографії     зруйнованих будинків із Донецької і Луганської областей ...

Очевидні речі, які викривають політику Кремля !

Такими речами є російські газогони: Північний і Південний потоки.
Підготовчі роботи Північного почалися ще в 1997 році, а будова у 2005 році, 2011 році запрацювала перша нитка газопроводу. Газ поставляється в Німечину.
Південний потік має початок 2007 року, будівництво почалося в грудні 2012 року. Ще не збудований.
 Спільна риса, що їх об*єднює - те що вони йдуть морями Балтійським і Чорним і минають такі країни, як Україну, Білорусь, Литву, Латвію, Естонію, Польщу.
Якби Путін (Кремль) хотів співпрацювати з вищезгаданими країнами - то ці газопроводи йшли би землями  цих країн - була би нормальна економічна залежність і ціна була б значно нижча при їх побудові ! І ці газопроводи тільки б зближували   між собою  згадані країни !

Ще коли почали будівництво Північного потоку, то польські депутати сказали таке: " ... що будівництво цього газопроводу загрожує безпеці і незалежності Польщі" !
Бачимо, що польські депутати аж ніяк не помилялися !!!
Нищення України кремлівські стратеги запланували  як бачимо ще у 1997 році !

Рада Добровольчих Батальйонів.

Учора бачив фото представників добровольчих батальйонів, які пікетували адміністрацію Президента України з вимогою, щоби їм дали важке озброєння для  боротьби із ворогом, який хоче поневолити нашу землю!!!
Тоді подумалося: Хлопці це не так робиться! Треба було колоною по тротуарах йти по всіх державних установах і презентувати всюди на листочку А-4 свої вимоги - щоби найбільше людей Вас бачило і чуло!
А ранком ( 5 вересня 2014 р.) мені стало страшно, адже в  подібну ситуацію український народ вже потрапляв!!!
Ось дані із грубечої книги "Історія українського війська" видана у Львові, 4-е видання - 1992 році.: С.363 -18 травня 1917 року  відбувся Перший Всеукраїнський Військовий З*їзд. Тоді до президії з*їзду було вибрано М.Грушевського, С.Петлюру, В.Винниченка... 18-23 червня 1917 року відбувся Другтй з*їзд, делегатів спочатку було 1976 чоловік, які представляли 1.732.442 вояків (українських) - тобто 1,7 млн чоловік !?!! Третій з*їзд відбувся 2-12 листопада 1917 року.
Ні Грушевський, ні Петлюра, ні Винниченко не хотіли, щоби була українська армія, вони хотіли побудувати соціалізм разом з російськими більшовиками.
25 грудня 1917 року російські більшовики маючи всього 30 тисяч війська, 60 гармат і 10 бронеппоїздів почали війну проти України (С.402). 29 січня 1918 року під Крутами кілька сотень студентів хотіли зупинити цю навалу ! І все !!! А дальше мілійони жертв  українського народу від більшовицького терору...

Потрібно, на мою думку зараз створити Громадську Організацію "Рада Добровольчих Батальйонів", яка би просувала в народні маси свої (народні) інтереси, кожен день можна моніторити і давати результати прихильності до сучасних партій, які йдуть на Вибори-2014 р. , Написати Іловайську історію, опираючись на всім відомі і невідомі факти.
Верховна влада в Україні 2014 року нібито оновилась, але за духом залишилась в старому часі. Крім того історія України, ні сьогодні, ні 26 жовтня 2014 року не закінчується,  і ворог залишається ворогом попри його єхидні ухмилки...

Культові скарби часів бронзи.

У Флавія Філострата в "Житті Аполонія Тіанського" кн.3,21 згадується таке діяння індійського царя Ганга: "... зарив він у землю сім незламних мечів, щоби ніяке чудовисько не наближалося до його царства".
Цікаву наукову статтю про скарби бронзового і раннього заліза із вмістом 7 предметів написав львівський історик, археолог Дмитро Павлів : "Скарб с. Руда та деякі аспекти культової практики у гальштатський період на заході України" це із збірника "Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині" Випуск 9, Львів 2005, С.257 . Переважно такі скарби бувають із сьомома бронзовими кельтами, а також браслетами, а на Закарпатті трапився скарб із  сьомома бронзовими мечами! Д.Павлів пише, що на території зокрема Польщі (південної) було знайдено кілька десятків подібних скарбів, а ще він наводить багато прикладів шанування числа "сім".
Святе значення числа "сім" має свою просторово-часову сутність: сім зірок Великого Воза (Ведмедиці) давали змогу точно орієнтуватися  за сторонами світу, а Місячний календар містив у собі чотири "сімки" - 28 днів. Ще Дмитро пояснював, що скарби подібного типу із числом сім предметів були для вшанування сонячних божеств ?! Тепер можна твердо сказати, що такі культові скарби мали пряме відношення до Землі-годувальниці !
Чи була у давніх індійців така культова практика невідомо (авторові Т.Д.), адже Флавій міг просто її перенести на персонаж свого роману, взявши її із європейського минулого, зокрема кельтського.
За Флавієм ми ще можемо зробити висновок, що кожен такий культовий скарб був справді - царським.. Чимало таких скарбів походять з 8 ст. до н.е., з тих неспокійних часів є і Михалківські золоті скарби, як бачимо все сходиться .
Вивчення світогляду наших предків тепер можна сказати стоїть на правильному шляху ...

Скіфи у романі Флавія Філострата.

Грецький автор Флавій Філострат народився приблизно у 170 р., помер 244-249 роках н.е. Він зокрема написав книгу "Життя Аполонія Тіанського", яка була досить популярною, яка описувала подорожі по відомому тоді римлянам світу: Вавілон, Індія, Єгипет, Гераклові Стовпи, розглядалось чимало філософських і життєвих питань. Одним словом це була антична пригодницька художня література, яка скіфологів здається не зацікавила.Українського перекладу цієї книги здається ще немає, але він безсумніву потрібен, бо там є досить цікаві згадки про наших предків - скіфів. Автор (Т.Д.) користувався  російським перекладом цієї книги за 1985 рік.
В кн. 1,13 говориться, що були брехуни, які говорили, що Аполоній (головний герой) цілий рік прожив у скіфів де  віддавався любовним втіхам . Флавій пише, що Аполоній "у скіфів то й ніколи не був".
кн.1,31 пишеться про "жертву Сонцю чистопородного білого нісейського жеребця, обвішаного брязкальцями, ніби для тріумфальної ходи". Згадаємо дуже коротку згадку Геродота кн.4,52 про скіфських  диких білих коней, які паслися біля великого озера. Очевидно, що їх також приносили в жертву Сонцю !?
кн.2, 2 "Разом з іншими горами Тавр та Кавказ обступає  і межує Скіфію з Індією, досягаючи Меотиди і лівобережжя Понту і простягається на двадцять тисяч стадій (3.532 км), ось така довжина в цілому Кавказького хребта".  Для нас тут найціцавіше, що Скіфія межувала з Індією !?
кн.2,3  згадується, що Прометей був  прикутий на Кавказі. В Есхіла Прометей закутий "на краю землі у Скіфії".  Для творчості особа Прометея була досить цікава і пізніше автори поселяють його на Кавказі, хоча це і не "край  землі".
кн.2, 43 згадується про крайній  вівтар Олександра Македонського у вигляді мідного стовпа з написом "Олександр тут зупинився" у Індії. Про вівтар Македонського у Європейській Сарматії згадує Клавдій Птолемей та інші автори.
кн.3, 20 розповідає про царя Ганга, який відбив напад скіфів на Індію, які вдерлися через Кавказ .Здається скіфологи про зіткнення скіфів та індійців зовсім нічого не пишуть !?
кн.3, 21 розповідає, що цар Ганг зарив у землю сім мечей, щоби "ніяке чудовисько не  наближалось до його царства".   Про знаходження  "скарбів-жертвоприношень" дуже гарну статтю написав Дмитро Павлів у збірнику "Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Випуск 9. Львів 2005, СС. 257-272 . Тут в основному згадуються скарби  із сімома бронзовими кельтами, але у Закарпатті біля с. Чорний Потік був знайдений скарб із семи бронзових мечів, "які стояли сторча у ямі" (С.261).
кн.6, 20 пишеться, що у Спарті керівників спартанців шмагали біля "Артеміди Скіфської" !? Про цю Артеміду скіфологи , здається також мовчать, але це дуже цікавий факт!!! За Геродотом 6,84 скіфи мали переговори з спартанським царем, які закінчилися безрезультатно, щодо спільного походу проти Перської імперії.
кн.7, 26 говориться про розміри Скіфії, що скіфи "заперті між Істром, Фермодонтом і Танаїсом".
Ще відомі листи Аполонія Тіанського: "61. До Лесбонакту. Анахарсіс Скіфський був мудрець, а  то що він був скіфом, так це для його мудрості не втрата"....

Михалківські скарби (доповнення).

У книзі М.Бандрівського і Л.Крушельницької "Золоті Михалківські скарби та їх доля" на С.181 є документ, який описує місце де був знайдений цей скарб. Йдеться про потік Голятин і гору з такою ж назвою.
Найбільше сюди підходить потічок, що бере початок біля села Гермаківка, довжиною близько 8 км з невеликими притоками і впадає в річку Нічлава  на території села Михалків.
При великій грозі, зливі, які у нас бувають напочатку липня велика вода піднялась і підмила берег де був захований скарб , всього на пів-ліктя ( 22 см.) в землі.
Через потік, за нинішньою картою, можна зрозуміти, що тут йшла на північ стежка-доріжка.
Цілком очевидно, що саме тут на короткий час зупинились біженці із Невриди з церемоніальними золотими предметами і скарбом племені ( чи його частиною) і поспішно заховали, неглибоко його у землю у різних місцях.
Очевидно, що у валці біженців були багаті люди, які свої окремі золоті предмети сховали окремо від цих двох великих скарбів. Згадана книга С.26 :" За свідченнями місцевих мешканців золоті предмети на тій дорозі знаходили віддавна". Все тут складається цілком логічно!
Знаходячи окремі золоті предмети, люди не могли ж передбачити, що тут можуть бути і більші скарби.
Подальша доля втікачів, очевидно була незавидною, раз ці скарби залишились у землі.
Можливо їх догнали переслідувачі і усіх в короткому бою перебили, так і недізнавшись куди поділось золото Невриди ...

Михалківські скарби.

За "перших совєтів" у 1940 році з одного львівського банку таємно було забрано і вивезено в Радянський Союз знамениті Михалківські скарби. А в 2012 році  у Львові вийшла вагома книга з ілюстраціями , відомих істориків-археологів Миколи Бандрівського та Лариси Крушельницької "Золоті Михалківські скарби та їх доля".
Автор цього допису (Т.Д.) пропонує свою версію походження цих скарбів. Невелике село Михалків Борщівського району Тернопільської області знаходиться недалеко Дністра, рельєф місцевості тут дуже складний. За топографічною картою цього регіону видно, що це село знаходиться на єдиній (давній) дорозі, яка веде від дністровської переправи в межиріччя рік Нічлави і Збруча.
За попередніми дослідженнями  автора (Т.Дишкант "Тисовецькі старожитності" статті: "Тисовецька Маланка", "Неври з Буковини" Чернівці 2002 рік та інших) була Неврида країна з царями, як про це згадує Геродот. І займала вона земля між правим берегом Дністра і Карпатами ( головним Карпатським хребтом).
Основним багатством Невриди була прикарпатська сіль, яку тут добували (випарювали) ще за трипільських часів! І продавали сусідам, отож золоті багатства Невриди мали тверду основу.
І ось одного разу в Невриді спалахнула жорстока боротьба за владу. Це сталось "830 - середина першої половини 8 ст. до нар. Хр." - це датування Другого (пізнішого) Михалківського  скарбу (М.Бандрівський Л.Крушельницька - С.102).  Заколотники відступали і перебрались через Дністер до сусідів, які у скіфські часи стали зватись - Амадокією. Щоби золоті речі не попали сусідам, заколотники на одній зупинці (нині район села Михалків) і заховали свої золоті речі в землю і пішли далі. Але заколотникам потім не вдалося повернутися на місце своєї схованки. Найбільш вірогідно, їх вернули в Невриду, де вони були страчені, не видавши місця схову золотих речей.
Тому два Михалківських скарби були зариті при дорозі чи у самій дорозі, так легше було замаскувати перекопану землю. Скарби  "різночасові" - тому, що в Першому скарбі були церемоніальні речі Невридського царства, які були виготовленні раніше (900 - 830 рр. до н.е.) При хованні скарбів було вбито одну ( чи більше ) людину і покладено до скарбу, як їх охоронця на тому світі. Це завело дослідників в один з тупиків, бо вони вирішили, що скарби були знайденні в похованнях  (могильнику).
За церемоніальними золотими речами Першого Михалківського скарбу ми можемо твердити, що з цього часу на території українських земель вже існувала найдавніша держава Неврида, яка мала своїх царів  і відповідні атрибути  цієї влади !
Три золоті  напівміфологічні вовки із царського штандарту підтверджують слова Геродота, проте, що "... скіфи і елліни, що живуть у Скіфії, кажуть ніби один раз на рік кожний з неврів стає вовком на деякий час, а потім повертається і знову стає людиною" - це давнє новорічне маланкування на Буковині.
Останній раз неври згадуються у Баварського географа.
Надіємося і віримо, що Михалківські скарби повернуться на свою батьківщину !!!