середа, 6 серпня 2014 р.

Тлумачення Йосипівського скарбу.

Цей скарб арабських монет було знайдено 6 липня 1986 року на південно-східній околиці села Йосипівка Буського району Львівської області. Нині досліджує його Юрій Гудима, який разом з археологом Миколою Пелещишином написав невелику статтю, зокрема і про цей скарб "Земля літописних бужан" у часописі "Літопис червоної калини" 10-12, 1992 рік, де вони вказують, що скарб  знаходився у горщику, який "  типовий був для  Західного Побужжя". Знайдений скарб миттєво розійшовся по-руках, Ю.Гудимі вдалося дослідити близько сотні дирхемів, які вкладаються у такий час свого випуску: 708 - 812 рр. н.е. Монети тут із всього відомого тодішнього мусульманського світу.
Автор (Т.Д.) цього допису подає свою найбільш вірогідну версію появи Йосипівського скарбу.
1. Місце.Зовсім невипадкове! У давні часи ріка Стир - притока Прип*яті і відповідно Дніпра починалася з озера, нині болото, довжиною близько 10 км,  на південному боці цього болота-озера сьогодні розташувалися такі села: Йосипівка, Олесько (знамените) і Хватів ( від нього найближче до відомого Плісниськ).За два кілометри на захід від Йосипівки знаходиться с. Ожидів, тут є початки річечки Солотвини, яка впадає в районі м.Буська в  Західний Буг- Вісла і далі Балтійське море, тобто між цими двома селами проходить Головний Європейський вододіл, який легко можна було здолати тут майже рівна площина! Очевидно, що на місці нинішньої Йосипівки була пристань (порт) відомого городища Плісниська.
2. Гроші. Варіант, що це були гроші місцевих чи приїзджих купців тут не підходить. Археологічні розкопки тогочасних жител місцевого населення цього факту не підтверджують - ці монети тут не були в оббігу!
Це арабське срібло - це плата слов*янському племені бужан від Хозарії за союзницько-договірні відношення. Тобто ці гроші зібрані з всього мусульманського світу у Хозарії йшли у скарбницю племені бужан, що в Плісниську. "А хозари брали (данину) з полян, і з сіверян, і з в*ятичів ." - "Літопис Руський" С.12 . Все в скарбниці бужан прийшле хозарське срібло фасували у місцеву тару (горщики), це тільки у фільмових скарбницях все лежить валом.
Хозарський каган Йосиф у листі (С.А.Плетнева 1976 ) описує свою країну, яка має в довжину "чотири місяці шляху" (3600 км). Від Плісниська напряму до ставки Йосифа (степи Північного  Кавказу) всього 1530 км ?! Отож розміри Хозарії із залежними, напівзалежнрими, незалежними народами-племенами ще далекі від остаточного розуміння. Напідхваті у хозарів спочатку були руси-варяги, які запливали нераз у Каспійське море, очевидно, що річковим шляхом вони привозили й хозарську плату бужанам у Пліснисько.
3.Скарб. Коли в кінці 10 ст. київський князь Володимир Великий почав приєднювати праукраїнські племена до Київської Русі, то верхівка бужан, очевидно, була проти цього процесу і була розбита у Плісниську. Скарбниця бужан попала Володимиру, а так, як тут не було спокійно, він вирішив відправити її у Київ річковим шляхом. Все логічно !?
Скарбницю перевезли з Плісниська до нинішньої Йосипівки для завантаження у лодії. Скарбниця була чимала, коли згадати, що Баварський географ згадує про 231  місто-городище бужан . І під час всіх транспортних пертурбацій із скарбницею бужан знайшовся один злодій, який один горщик із арабським сріблом сховав неглибоко у землю...

понеділок, 14 липня 2014 р.

Юлій Цезар, Нерон та Путін .

Спитаєте, що об*єднює цих людей ? Відповідаю.За Плутархом Юлій Цезар готувався до великого походу: підкорити парфян, пройти вздовж Каспійського моря і Кавказу, увірватись у Скіфію, потім Германію, далі у Галію і звітам повернутись у Рим. Таким походом Цезар збирався перевершити самого Олександра Македонського, якому не вдалося завоювати Скіфію. Бо ж в середині березня 44 р. до н.е. в самому римському сенаті друзі і недруги Цезаря - відібрали у нього життя. Головної причини - чому так сталося невідомо до сьогодні!
Через багато років виконати цей надзвичайно честолюбивий план взявся Нерон. Він стягує з усіх усюди війська: наймає вояків у Германії, Британії, Ілірії, а молодих італійців не нижче 6 футів збирає у легіон, який називає "фаланга Олександра Македонського " (Светоній).
Але почалося повстання Віндекса та інші непорядки у Римській імперії і Нерон кинувся в біга , в кінцевому результаті, як писав  той же Светоній  "його похорон обійшовся у 200 тисяч".
Пройшло ще чимало часу і за виконання цього дуже честолюбивого плану взявся В.В. Путін. Через Кавказ і Каспійські ворота (Дербентський прохід) йому вже не треба йти, бо ці землі підкорили до нього інші його попередники. Залишилась Скіфія-Україна одна. На підготовку до цього скіфо-українського походу Путіним було потрачено багато часу і ресурсів, ну дуже багато, колись все буде підраховано !
Він, як і Олександр Македонський підготував передовий багатотисячний загін на Донбасі , який би мав йому допомагати у цьому поході на Скіфію-Україну.
Адже Македонський послав Зопіріона із 30 тисячами війська морем, щоби ті захопили Ольвію (Південний Буг) і створили тут базу підтримки для його походу у Скіфію. Але скіфи разом з ольвіополітами розбили вщент цю армаду і Олександру Великому прийшлося відкласти цей Скіфський похід...
Цікаво, чи непокоять    московського імператора лаври О.Македонського, як вони непокоїли Юлія Цезаря, Нерона, Гнея Помпея та інших владних осіб ???

субота, 12 липня 2014 р.

Список загиблих в АТО .

Колись давно переглядаючи  газети, зокрема львівську "Діло" здається - то ця газета з початком Першої світової війни 1914 року з перших днів війни друкувала списки загиблих  солдатів. Розвиток  інформаційних технологій за ці сто років пішов  дуже вперед.
І нині на сайті Президента України  і як Головнокомандуючого всіма збройними силами України думаю також має бути загальний список загиблих громадян України у  ході АнтиТерористичній Операції: фото, місце народження, проживання, звання, місце загибелі і т.п., ця коротка біографічна довідка має ще дублюватися кількома поширенними світовими мовами: англійською, німецькою, іспанською, французькою, арабською....
Думаю, що це не важко зробити ...

четвер, 10 липня 2014 р.

"... Москву бетоном залити... "

Так співається в одній сучасній українській пісні про заробітчанство українців.
Трохи з родинного: мій прадід Мартин Дишкант ще далеко перед Першою світовою війною чотири роки заробляв гроші в США. Мій дід Іван Кучинський також перед Першою світовою війною був на заробітках у Східній Прусії...
У середині 80-х 20 ст. мені самому довелося будувати кабельні лінії зв*язку у Підмосковії (Серпухово) і в Каракалпакії (нині Узбекистан).
Сьогодні кілька мільйонів українців будують Московію (вічного ворога України), бо в самій Україні немає роботи з пристойним заробітком.
Очевидно, що всіляким ворогам України давнім і новим вигідно було, щоб тут на українській землі не було нормальної роботи, щоб просто не будувалася Україна !!!
Сьогодні великі гроші Західна Європа, особливо німці вклали, вкладають в економіку Росії, будують підприємства - в надії отримати великі доходи ...
Зараз Україні потрібна масштабна, державна Програма по-поверненню московських заробітчан додому, щоб вони тут і нинішнє українське суспільство нарешті взялося за побудову сильної і процвітаючої української держави! І це потрібно робити вже крок за кроком !!!

понеділок, 7 липня 2014 р.

Про Крим 2009 року !?

Читання, переглядання старих газет таки має свою корисить!
Ось сьогодні мені трапилася газета "За вільну Україну" за 30 квітня 2009 року , на С.12 є стаття "Хатят лі русские вайни?".   Головне в статті лист генерал-майора у відставці  Л.І.Шершнева (генерала військової розвідки) про ситуацію в Україні і  про можливості   навернення її під вплив Росії. Ось дуже цікавий абзац з роздумів цього генерала:
"Приход к власти на Украине пророссийских сил, сближение Украины и России как независимых государств, вплоть до создания Союзного государств,  объединяющего единое цивилизационное, хозяйственное, правовое, внешнеполитическое, военное пространство. При этом не исключается мирное воссоединение Крыма, ряда восточных и южных областей Украины с Россией или достижение особых договорённостей по ним. Такой сценарий мог бы  стать стратегическим курсом политики России в отношении Украины"...
Виходить, що не все  в даній ситуації придумав  В.В.Путін .

пʼятниця, 4 липня 2014 р.

Заява Пенітенціарної системи України (проект).

УСІМ, іноземцям, хто воює сьогодні проти народу України при здачі в полон - буде гарантовано решту життя провести в спеціальній  колонії, яку ви для себе самі збудуєте біля якогось кар*єру з видобутку камення в Україні.
Умови утримання вас в цій колонії будуть наближатися до європейських.
Як стало зараз відомо, що при спробі вашого повернення у Російську Федерацію вас на жаль на границі зараз чекають загороджувальні загони ім. В.В.П.-Х., а ще невідома браться могила і головне, що невідомо де вона буде !!!
У житті завжди є можливість вибирати свій шлях, але недавно ви зробили зовсім невдалий вибір. Ви можете ще зм*якшити цю ситуацію, а ось той хто вас сюди післав  залишився зовсім без вибору, як для вас так і для себе.
У нас ви зможете безплатно вивчити українську мову і її граматику, а ще відвідувати обов*язкові курси українознавства й стати на цій ниві справжнім знавцем ...
 4 липня 2014 року у Києві ......

понеділок, 30 червня 2014 р.

Версія смерті св. Климента Римського.

Недавно мені вдалося переглянути, перечитати львівську газету "Поступ" 2 номер за 2014 рік. Там є велика стаття Романа Криловича "Злети й падіння Криму" СС.22-23. В якій зокрема згадується св. Климент Римський, який у Криму проповідував християнство, "але місцеве населення на той час було ще зовсім не готове до сприймання християнських ідей     , і незабаром Климента вбили погани".
Незрозуміло, навіщо п. Крилович вибрав найгіршу версію про життя і смерть св. Климента Римського ???
За найдавнішою християнською повістю "Клементини" св. Климента  на місці кримського заслання  зустріло більше тисячі християн ! Перебуваючи тут  у Криму він створив 75 церковних громад, до християнських храмів (будівель) ще було далеко. Очевидно, що в більшості цих громад - це були піддані Римської імперії.
З якорем на шиї св. Климента топить у Севастопольській бухті підручний римського імператора Траяна - Автендіан. Як бачимо місцеве населення тут ні причім!
На сьогодні є цікава версія, що наш Тризуб - це є  фактично зображення Якоря св. Климента Римського! Це справді виглядає дуже правдоподібним...
Очевидно, що п. Крилович мав би ще сказати, що мощі цього святого були знайдені св. Кирилом і Мефодієм , і у 867 році  ними превезені до Риму, але перед тим цими мощами у 862-867 роках була охрещенна перша слов*янська держава Велика Моравія !
А ще Роман Крилович, щоб показати давні зв*язки Києва  з Кримом, мав би згадати, що зображення св. Климента Римського є у самому Софійському соборі Києва в захристії "Святительський чин"!
Можна було ще згадати одним реченням про смерть у Криму 658 року ще одного папи римського Мартина, який тут був у засланні...
Сьогодні - життя, діяльність і смерть св. Климента Римського потребують свого неупередженого вивчення дослідниками, бо це безсумніву яскрава і недосліджена сторінка Історії України !